Справа № 320/28587/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
31 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Оксененка О.М.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНОКС ГРУП" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
14 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "БОНОКС ГРУП" (далі - позивач), через підсистему «Електронний суд», звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2022 року №11957/0409, форма «В4» щодо завищення суми від'ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 942,00 гривні; №11956/0409, форма «Р» щодо збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 91267,00 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями - 82970,00 гривень, за штрафними санкціями - 8297,00 гривень; від 16 січня 2023 року №1021/0409, форми «Р», щодо збільшення суми грошового зобов'язання за ПДВ на суму 28103,90 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями - 25549,00 гривень, за штрафними санкціями - 2554,90 гривень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року адміністративний позов ТОВ "БОНОКС ГРУП" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2022 року №11957/0409, форма «В4» щодо завищення суми від'ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 942,00 гривні та №11956/0409, форма «Р» щодо збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 91267,00 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями - 82970,00 гривень, за штрафними санкціями - 8297,00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області на користь ТОВ «БОНОКС ГРУП» судовий збір у розмірі 1645,64 гривень.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "БОНОКС ГРУП" не зобов'язане відображати в податковій декларації з ПДВ податкові зобов'язання за помилковою та заблокованою (статус «реєстрацію зупинено») в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковою накладною. Відповідно, і податкові зобов'язання на підставі такої податкової накладної не повинні бути включені до податкової звітності.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову ТОВ "БОНОКС ГРУП" відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у випадку зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач зобов'язаний був включити такі суми ПДВ до податкової декларації з ПДВ за відповідний період, після чого мав право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок, що передбачено приписами чинного законодавства. Проте, позивачем у податковій звітності за серпень 2022 року такі дані відсутні, що призвело до завищення ТОВ "БОНОКС ГРУП" суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 82970 грн. Щодо заниження товариством за вересень 2022 року суми ПДВ у розмірі 25549 гривень відповідач зазначив, що ТОВ "БОНОКС ГРУП" здійснено реєстрацію податкової накладної, однак дану суму не відображено у податковій звітності за вересень 2022 року. Представник відповідача відмічає, що на момент проведення перевірки уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій товариством подано не було.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це слідуючим.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БОНОКС ГРУП" (ідентифікаційний код 40250946) є юридичною особою та зареєстроване 03 лютого 2016 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис 10681020000041838).
Співробітниками ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ позивача за серпень 2022 року, було складено акт камеральної перевірки від 20 жовтня 2022 року №10657/10-36-04-09/40250946 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки контролюючим органом вказані порушення ТОВ "БОНОКС ГРУП" вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу (далі - ПК) України, а саме: занижені податкові зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за серпень 2022 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядку 21); занижені суми позитивного значення, що сплачуються до державного бюджету (рядку 18) у сумі 82970,00 гривень, відповідальність за які передбачена пунктами 123.1 та 123.2 статті 123 ПК України.
В пункті 2 сторінки 2 акту перевірки відповідачем вказано, що декларування суми коригування податкових зобов'язань з ПДВ (рядок 7) у розмірі 0 грн. За даними ЄРПН ТОВ "БОНОКС ГРУП" здійснено реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних у серпні 2022 року на загальну суму ПДВ 0 грн, зупинено реєстрацію 83911,72 грн, відхилення за даними відповідача становить за рахунок наступних податкових накладних: №3 від 01 серпня 2022 року, № реєстрації в ЄРПН 9171752628 на суму 41955,86 грн та №13 від 31 серпня 2022 року, № реєстрації в ЄРПН 9178144252 на суму 41955,86 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2022 року:
- №11957/0409, форма «В4» щодо завищення суми від'ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 942,00 гривні;
- №11956/0409, форма «Р» щодо збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 91267,00 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями 82970,00 гривень, за штрафними санкціями 8297,00 гривень.
ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ позивача за вересень 2022 року та встановлено порушення вимог підпунктів 187.1 ст.187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, заниження податкового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за вересень 2022 року, що призвело до заниження суми позитивного значення, яке сплачується до державного бюджету (рядку 18) у сумі 25549,00 гривень, відповідальність за які передбачена пунктами 123.1 та 123.2 статті 123 ПК України.
На третій сторінці акту перевірки від 18 листопада 2022 року зазначено, що в ході здійснення камеральної перевірки декларації з ПДВ за вересень 2022 року позивача, встановлено заниження податкового зобов'язання за вересень 2022 року за рахунок відсутності декларування у складі податкового зобов'язання суми ПДВ по зареєстрованим в ЄРПН податкових накладних з періодом виписки вересень 2022 року у розмірі 25549,10 грн по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями.
На підставі акту перевірки від 18 листопада 2022 року №13481/10-36-04-09/40250946, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2023 року №1021/0409, форми «Р», щодо збільшення суми грошового зобов'язання за ПДВ на суму 28103,90 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями 25549,00 гривень, за штрафними санкціями 2554,90 гривень.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та таким, що підлягають скасуванню, ТОВ "БОНОКС ГРУП" звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За змістом пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV), господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, зміст наведених норм свідчить на користь висновку про те, що платникам забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, адже останні, в свою чергу, є підставою для бухгалтерського обліку й фіксують дані лише про фактично здійснені господарські операції.
До податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.
У податковій звітності платником податку на додану вартість зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Помилково ж подана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна зі статусом «реєстрацію зупинено» за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесено до податкового обліку платника та не підтверджено первинними документами, не є підставою для внесення інформації за такою податковою накладною до податкової декларації.
При цьому, можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні, податкове законодавство не передбачає.
В акті перевірки контролюючий орган зазначає, що згідно даних ЄРПН встановлено, що позивачем, ТОВ "БОНОКС ГРУП" відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, складено та направлено на реєстрацію податкові накладні від 01 серпня 2022 року №3 та від 31 серпня 2022 року №13 на загальну суму ПДВ 83911,72 грн (41955,86 + 41955,86), які не включені до складу податкового зобов'язання декларації з ПДВ за серпень 2022 року.
Реєстрація податкових накладних на загальну суму ПДВ 83911,72 грн зупинена відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що розбіжності між даними ЄРПН стосовно податкових накладних від 01 серпня 2022 року №3 та від 31 серпня 2022 року №13 по взаємовідносинах з ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» та податковою декларацією з ПДВ за серпень 2022 року на загальну суму 83911,72 грн виникли у зв'язку із поданням на реєстрацію помилково виписаних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Дослідивши матеріали справи суд першої інстанції правильно встановив, що фактично податкова накладна від 31 серпня 2022 року №13 на суму ПДВ 41955,86 грн була подана у зв'язку з зупиненням реєстрації податкової накладної від 01 серпня 2022 року №3 на суму ПДВ 41955,86 грн.
У подальшому ТОВ "БОНОКС ГРУП" подано нову податкову накладну №10 від 20 грудня 2022 року на суму ПДВ 41955,86 грн по господарській операції між ТОВ «БОНОКС ГРУП» та ТОВ «ФТД-РІТЕЙЛ» у розмірі 209779,28 грн, сума ПДВ 41955,86 грн, яка зареєстрована в ЄРПН за №9297653244 у січні 2023 року, що підтверджується квитанцією від 13 січня 2023 року.
Також зазначену операцію відображено у податковій декларації з ПДВ за грудень 2022 року, у рядку 7 розділі І «Податкові зобов'язання», на суму ПДВ 41955,86 грн. Доказами прийняття декларації є відповідні квитанції, складені контролюючим органом у січні 2023 року.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду досліджено декларації за серпень, вересень 2022 року та встановлено, що в них відсутні грошові зобов'язання з ТОВ «ФТД-РІТЕЙЛ» у розмірі 209779,28 грн, сума ПДВ 41955,86 грн (арк.85-94).
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що податкові накладні від 01 серпня 2022 року №3 та від 31 серпня 2022 року №13 ТОВ "БОНОКС ГРУП" є помилковими, а податковим законодавством не передбачено процедури відкликання помилково складених податкових накладних/розрахунків коригування з Реєстру, а тому у ТОВ «БОНОКС ГРУП» відсутній обов'язок декларування суми податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 83911,72 грн у серпні 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується контролюючим органом, що ТОВ «БОНОКС ГРУП» виконало свої зобов'язання у грудні 2022 року за наслідками реєстрації податкової накладної №10 від 20 грудня 2022 року на суму ПДВ 41955,86 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ТОВ «БОНОКС ГРУП» не зобов'язаний включати до податкової декларації з податку на додану вартість податкові зобов'язання за заблокованими (статус «реєстрацію зупинено») в ЄРПН помилково складеними податковими накладними, оскільки дані податкової звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, а враховуючи, що розглядувані податкові накладні складено помилково на операції, які фактично не відбулися та не підтверджені первинними документами то, відповідно, і податкові зобов'язання за такими операціями у позивача фактично не виникали та не повинні бути включені до податкової звітності.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №813/841/18, від 20 жовтня 2022 року у справі №819/730/18.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «БОНОКС ГРУП» вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2022 року №11957/0409 щодо завищення суми від'ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 942,00 гривні та №11956/0409 щодо збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 91267, 00 гривень, з яких за податковими зобов'язаннями 82970,00 гривень, за штрафними санкціями 8297,00 гривень, є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції вважає, що твердження контролюючого органу про обов'язок ТОВ «БОНОКС ГРУП» відобразити податкові зобов'язання в податковій звітності за заблокованими в ЄРПН є помилково складеними податковими накладними є необґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі №320/28587/23, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: О.М. Оксененко
Ю.К. Черпак