Справа № 320/3578/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
31 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -
06 жовтня 2023 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі UA-2023-07-06-010357-а.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року відмовлено Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" у задоволенні позовних вимог.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів для позивача є обов'язковим, а тому висновок відповідача про порушення позивачем пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про ефективне використання державних коштів" від 11 жовтня 2016 року №710 (далі - Постанова №710) внаслідок не оприлюднення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі є правомірними та обґрунтованими.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - апелянт) подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважає, що встановлені відповідачем порушення Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставними, оскільки під час проведення процедури закупівлі UA-2023-07-06-010357-а дотримано всі чинні вимоги законодавства. При цьому, дія пункту 4-1 Постанови №710 не розповсюджується на позивача, оскільки він не є розпорядником бюджетних коштів.
Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі з викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу підстав вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року - без змін, мотивуючи це слідуючим.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що Держаудитслужба на підставі наказу від 04 вересня 2023 року №263 здійснила моніторинг процедури закупівлі "Дизельне паливо наливом (ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти", очікуваною вартістю 2094166,67 грн, проведеної позивачем.
За результатами моніторингу відповідач 22 вересня 2023 року склав висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-07-06-010357-а, де зазначено, що позивачем порушено пункт 4-1 Постанови №710.
3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідачем зобов'язано Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи оспорюваний висновок відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).
Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-XII від 26 січня 1993 року (далі - Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 5 Закону №2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року, передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. А згідно з пунктом 7 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Статтею 5 Закону №922-VIII визначено, що Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У річному плані повинна міститися така інформація, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Отже, перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов'язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристик.
З метою ефективного використання державних коштів Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №710 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 4-1 якої визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Вищезазначена постанова є чинною, а тому підлягає застосуванню головними розпорядниками бюджетних коштів (розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктами господарювання державного сектору економіки.
Частинами першою та другою статті 55 Господарського кодексу (далі - ГК) України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до статті 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Пунктом 1.1. Статуту Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 25 березня 2016 року №119, воно є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року №133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту" та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року №600-р затверджено перелік підприємств державного сектору економіки, які мають найбільші за розміром активи (станом на 31 грудня 2014 року), згідно з додатком, зокрема, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (код згідно з ЄДРПОУ 38727770).
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, а тому було зобов'язане виконувати вимоги пункту 4-1 Постанови №710 шляхом забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що позивач підтверджує невиконання вимог пункту 4-1 Постанови №710, що свідчить про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі.
Відповідно до підпунктами 6, 8, 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, маючи такий обов'язок, в порушення вимог законодавства, позивач не оприлюднив такі відомості.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновки суду першої інстанції, що розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів для Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" є обов'язковим, а тому висновок відповідача про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови №710 внаслідок не оприлюднення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі є правомірними та обґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №320/3578/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Т.Р. Вівдиченко
Ю.К. Черпак