Справа № 640/12247/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гаврилко С.Є.
30 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту України» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту України» з позовною заявою до Київської митниці, в якій просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості Київської митниці від 17.11.2020 № UA100310/2020/000050/2;
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі по тексту Закон України № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
05 березня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та було замінено відповідача у справі - Київську митницю Держмитслужби на правонаступника Київську митницю.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту України» зазначило, що скаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені статтею 53 частиною 2 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, відповідач не вказав, які саме документи не подані, в чому полягає неповнота відомостей саме щодо митної вартості товару та які розбіжності в числових значеннях ним виявлені. Не зважаючи на вказане, на думку позивача, митний орган прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості (за резервним методом) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З вищезазначеним рішенням та карткою відмови позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.
Київська митниця проти задоволення даного позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митним органом прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією, містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари. Отже, у зв'язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, митницею правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв'язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці № UA100310/2020/000050/2 від 17.11.2020 про коригування митної вартості товарів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Світ інструменту України» в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 30.07.2025.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Київської митниці не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.11.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» було подано в електронному вигляді митну декларацію форми МД-2 № UA100310/2020/667586 на товари за 64 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (Т.1 а.с.а.с. 15-57), разом із якою подано наступні документи: договір від 19 лютого 2020 року № 192/20 на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та ПФ «Форос» (Т.1 а.с.а.с. 124-128), заявку від 22 жовтня 2020 року № 13 (Т.1 а.с. 129), рахунок-фактуру від 18 листопада 2020 року № б/н (Т.1 а.с. 130), контракт № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 101-106), додаткову угоду від 18 січня 2016 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 107-110), додаткову угоду № 5 від 07 листопада 2017 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 111, 112), додаткову угоду № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.а.с. 113-122), комерційний інвойс № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.), прайс-лист продавця з строком дії з 12 листопада 2020 року по 20 листопада 2020 року. (Т.1 а.с.а.с. 132-135), експортну декларацію № 10131010/131120/0177956 (Т.1 а.с.а.с. 136-171), CMR (Т.1 а.с. 123), довідку про транспортні витрати від 16 листопада 2020 року, видану ПФ «Форос» (Т.1 а.с. 131).
На підставі поданих позивачем документів, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17 листопада 2020 року № UA100310/2020/000050/2 (а.с. 58-65).
У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що "Декларант у декларації митної вартості № UA100310/2020/667586 зазначив про відсутність пов'язаностей осіб, проте враховуючи те, що право власності на торгівельні марки належить третій особі, декларантом не підтверджено відсутність впливу на ціну товару даного факту. Копія митної декларації країни відправлення № 10131010/131120/0177956 прийнята митницею до уваги, проте враховуючи вищевикладене, вона не може бути підставою для визнання митної вартості, яка міститься в МД, поданої до митного оформлення. Митницею проведене порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII ГАТТ. За результатами проведеного порівняння встановлено, що рівень задекларованої митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості подібних (аналогічних) товарів, що ввезені на територію України непов'язаними з продавцями покупцями. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості декларантом не надано, про що надіслано лист від 17.11.2020 №б/н щодо неможливості надання документів, запитуваних митним органом. Також, цим листом декларант відмовився від проведення консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ. Враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, заявлені ним відомості не містять інформації щодо ціни, яка сплачена, надані відомості щодо складових митної вартості не визначені кількісно та достовірно. Відповідно до частини 3 статті 54 Кодексу за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу. Обґрунтування застосування методів визначення митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами за ціною угоди, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами за ціною угоди, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів , митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням засобів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за митними деклараціями: Товар № 4 від 05.09.2020 № UA100310/2020/662830 (митна вартість із розрахунку 2,17 дол. США/кг), Товар № 7 - від 13.10.2020 № UA100040/2020/186892 (митна вартість із розрахунку 2,84 дол. США/кг), Товар № 16 - від 28.09.2020 № UA204120/2020/90548 (митна вартість із розрахунку 3,30 дол. СІІІА/кг), Товар № 19 - від 25.09.2020 № UA 209230/2020/3123 (митна вартість із розрахунку 3,52 дол. США/кг), Товар № 21 - від 10.11.2020 № UA500490/2020/505466 (митна вартість із розрахунку 4,59 дол. США/кг), Товар № 22 - від 09.11.2020 № UA110150/2020/18494 (митна вартість із розрахунку 4,41 дол. США/кг), Товар № 23 - від 26.10.2020 № UA205030/2020/31893 (митна вартість із розрахунку 4,23 дол. США/кг), Товар № 25 - від 11.09.2020 № UA807290/2020/22040 (митна вартість із розрахунку 3,55 дол. США/кг), Товар № 28 - від 06.10.2020 № UA110140/2020/9239 (митна вартість із розрахунку 5,93 дол. США/кг), Товар № 33 від 30.10.2020 № UA100040/2020/187319 (митна вартість із розрахунку 3,18 дол. США/кг), Товар № 35 від 30.10.2020 № UA100040/2020/187319 (митна вартість із розрахунку 2,94 дол. США/кг), Товар № 36 - від 30.10.2020 № UA100040/2020/187319 (митна вартість із розрахунку 2,94 дол. США/кг), Товар № 38 - від 15.09.2020 № UA209170/2020/66870 (митна вартість із розрахунку 2,65 дол. США/кг), Товар № 40 - від 28.08.2020 № UA100300/2020/417133 (митна вартість із розрахунку 2,75 дол. США/кг), Товар № 46 - від 17.09.2020 № UA100090/2020/556854 (митна вартість із розрахунку 2,70. дол. США/кг), Товар № 47 від 17.09.2020 № UA100090/2020/556854 (митна вартість із розрахунку 2,70 дол. США/кг), товар № 50 - від 27.08.2020 № UA100300/2020/417129 (митна вартість із розрахунку 4,07 дол. США/кг), товар № 57 - від 12.10.2020 № UA100100/2020/578997 (митна вартість із розрахунку 2,42 дол. США/кг).".
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту України» не погодившись з рішенням Київської митниці вважаючи, що даним рішенням порушуються його права і обов'язки, звернулось до суду з позовною заявою.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В рішенні про коригування митної вартості Київська митниця вказала на наявність розбіжностей, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об'єктом митного контролю, а отже як підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України надано повний пакет документів, а саме були подані разом з митною декларацією документи, які містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 частин 4, 5 Митного кодексу України, відповідно до статті 53 частинами 2 МК України.
Разом із тим, суд першої інстанції відхилив посилання Київської митниці на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Як зазначив суд першої інстанції, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- судом першої інстанції не було приділено уваги до певних аргументів, що надавалися відповідачем, що є відповідними порушеннями;
- декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості;
- документи подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- у пункті 2.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2020 № 1902/20 зазначено, що умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, узгоджується сторонами в заявках. Заявка є невід'ємною частиною договору. До митного оформлення заявку не надано;
- відсутня інформація про витрати на навантаження, вивантаження, страхування, інші операції з товарами. Неможливо встановити всі складові транспортно-експедиційних послуг, які впливають на рівень митної вартості товарів відповідно до умов поставки;
- в контракті та інвойсі від 12.11.2020 № 1211 відсутні вищезазначені числові складові митної вартості товару, тому неможливо розрахувати вартість самого товару;
- судом першої інстанції було помилково зроблено висновок про те, що документи, які на думку митного органу є необхідними для підтвердження достовірності митної вартості не належать до переліку документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України;
- декларантом не було надано запитувані документи до митного органу, отже декларант не скористався своїм правом на доведення заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
У силу вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У відповідності до частин першої, другої статті 53 Митного кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьої статті 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України, закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відтак, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
У той же час, у частині п'ятій статті 53 Митного кодексу України, встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Системний аналіз наведених норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості, відповідач виходив з того, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару згідно частини третьої статті 53 МК України.
Так, статтею 57 Митного кодексу України, встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як свідчать матеріали справи, для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації форми МД-2 № UA100310/2020/667586 від 16.11.2020 р., в якій задекларовано митну вартість товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту України» відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надано до митного органу митну декларацію форми МД-2 № UA100310/2020/667586 на товари за 64 позиціями з визначенням митної вартості товарів за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (Т.1 а.с.а.с. 15-57), разом із якою подано наступні документи:
- договір від 19 лютого 2020 року № 192/20 на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та ПФ «Форос» (Т.1 а.с.а.с. 124-128);
- заявку від 22 жовтня 2020 року № 13 (Т.1 а.с. 129), рахунок-фактуру від 18 листопада 2020 року № б/н (Т.1 а.с. 130);
- контракт № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 101-106);
- додаткову угоду від 18 січня 2016 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 107-110);
- додаткову угоду № 5 від 07 листопада 2017 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 111, 112);
- додаткову угоду № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.а.с. 113-122);
- комерційний інвойс № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.);
- прайс-лист продавця з строком дії з 12 листопада 2020 року по 20 листопада 2020 року. (Т.1 а.с.а.с. 132-135);
- експортну декларацію № 10131010/131120/0177956 (Т.1 а.с.а.с. 136-171);
- CMR (Т.1 а.с. 123);
- довідку про транспортні витрати від 16 листопада 2020 року, видану ПФ «Форос» (Т.1 а.с. 131).
Однак, не зважаючи на вказане, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, неможливість встановити умови оплати за товар, відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Як наслідок, спірним рішенням про коригування митної вартості товарів № UA100310/2020/000050/2, яке обґрунтоване наступним: «Декларант у декларації митної вартості № UA100310/2020/667586 зазначив про відсутність пов'язаностей осіб, проте враховуючи те, що право власності на торгівельні марки належить третій особі, декларантом не підтверджено відсутність впливу на ціну товару даного факту. Копія митної декларації країни відправлення № 10131010/131120/0177956 прийнята митницею до уваги, проте враховуючи вищевикладене, вона не може бути підставою для визнання митної вартості, яка міститься в МД, поданої до митного оформлення. Митницею проведене порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII ГАТТ. За результатами проведеного порівняння встановлено, що рівень задекларованої митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості подібних (аналогічних) товарів, що ввезені на територію України непов'язаними з продавцями покупцями. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості декларантом не надано, про що надіслано лист від 17.11.2020 №б/н щодо неможливості надання документів, запитуваних митним органом. Також, цим листом декларант відмовився від проведення консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ. Враховуючи відмову декларанта від надання додаткових документів, заявлені ним відомості не містять інформації щодо ціни, яка сплачена, надані відомості щодо складових митної вартості не визначені кількісно та достовірно».
Так, у спірному рішенні митний орган дійшов до висновку, що: в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме:
1) У пункті 2.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2020 № 1902/20 зазначено, що умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, узгоджується сторонами в заявках. Заявка є невід'ємною частиною договору. До митного оформлення заявку не надано.
2) В п. 2.4. контракту передбачено, що в ціну товару включена вартість упаковки, маркування та витрати пов'язані з погрузкою товару. В контракті та інвойсі від 12.11.2020 № 1211 відсутні вищезазначені числові складові митної вартості товару, тому неможливо розрахувати вартість самого товару.
3) Рівень задекларованої митної вартості товару не відповідає рівню митної вартості подібних (аналогічних) товарів, що ввезені на територію України непов'язаними з продавцями покупцями.
4) Декларант відмовився від проведення консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МКУ.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що
законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо твердження апелянта про те, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, документи подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ТОВ «Світ інструменту України» для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією подано: договір від 19 лютого 2020 року № 192/20 на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів у міжміському та міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Світ Інструменту Україна» та ПФ «Форос» (Т.1 а.с.а.с. 124-128), заявку від 22 жовтня 2020 року № 13 (Т.1 а.с. 129), рахунок-фактуру від 18 листопада 2020 року № б/н (Т.1 а.с. 130), контракт № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 101-106), додаткову угоду від 18 січня 2016 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 107-110), додаткову угоду № 5 від 07 листопада 2017 року до контракту № MIR-MIU/150715 від 15 липня 2015 року (Т.1 а.с.а.с. 111, 112), додаткову угоду № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.а.с. 113-122), комерційний інвойс № 1211 від 12 листопада 2020 року (Т.1 а.с.), прайс-лист продавця з строком дії з 12 листопада 2020 року по 20 листопада 2020 року. (Т.1 а.с.а.с. 132-135), експортну декларацію № 10131010/131120/0177956 (Т.1 а.с.а.с. 136-171), CMR (Т.1 а.с. 123), довідку про транспортні витрати від 16 листопада 2020 року, видану ПФ «Форос» (Т.1 а.с. 131).
Відповідно до статті 54 частини 1 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 54 частини 4 пункту 1 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: ) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значений заявленої мінної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що всупереч наведеному, в рішенні про коригування митної вартості Київською митницею вказано на наявність розбіжностей, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а стосуються договірних відносин, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об'єктом митного контролю, а отже, і підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.
Відповідно до статті 55 частини 1 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У відповідності до статті 55 частини 2 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 Митного кодексу України.
Так, відповідно до статті 57 частини 1 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до статті 57 частини 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
У рішенні про коригування митної вартості товарів Київською митницею всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.
Крім цього, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Київська митниця протиправно відмовила позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Колегією суддів встановлено, що заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Для визначення митної вартості не за основним методом, Київська митниця в Рішенні про коригування митної вартості зазначила, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ряд митих декларацій.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до доводів апелянта про встановлення різниці вартості товару, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених апелянтом недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, які не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач подав митному органу усі документи, що необхідні для визначення митної вартості та її підтверджують, у наданих декларантом документах суд не виявив розбіжності, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору апелянтом не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скасування рішення Київської митниці від 17.11.2020 № UA100310/2020/000050/2 про коригування митної вартості товарів, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 244, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко