Справа № 947/23057/25
Провадження № 1-кс/947/10560/25
25.07.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024162150001208 від 07.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. 4 ст. 358 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001208 від 07.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1971, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. 4 ст. 358 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.
Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені слідчим письмово у клопотанні.
Так, слідчий у клопотанні зазначає, що 10 липня 2025 року в період з 06 години 14 хвилини по 07 годину 01 хвилину проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Прогресбуд В» де керівником є ОСОБА_5 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове, вул. Різдвяна 14. В ході проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено:
Договори купівлі продажу;
Плани фінансування робіт по об'єктам;
Папку із написом «Кинотеатр (аренда)» в якій містяться: договори на послуги із незалежної оцінки, акти приймання-передачі майна, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди нерухомого майна, що належать комунальній власності;
Папка із написом «Договора» в якій містяться акти прийому передачі, договір №28/06/23 купівлі продажу.
11.07.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні постановою слідчого.
Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, проведення експертиз, оскільки вилучені документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме відомості про зв'язки підприємства ТОВ «Прогресбуд В» з ТОВ «Вікторі Порт» та ТОВ «Дунайська Гавань» у тому числі, щодо надання послуг пов'язаного із незаконним будівництвом приватного мультимодального терміналу на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Слідчий надав заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені письмово, у зв'язку із службовою зайнятістю просив розглянути у його відсутності.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, в якій зазначив, що заперечує проти накладення решту на вилучені документи, оскільки слідчим не зазначено індивідуально-визначених ознак майна (кількості, назви, дати, номеру тощо) вилучених договорів.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Слідчим при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги п.3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки у матеріалах, долучених до клопотання відсутні відомості про власника вилученого майна, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Також, слідчим до клопотання, яке подано слідчому судді жодного доказу на обґрунтування необхідності та підстав для накладення арешту саме з метою проведення експертного дослідження та огляду.
В клопотанні слідчий зазначив, що у органу досудового розслідування є дані, які свідчать про те, що вилучені документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме відомості про зв'язки підприємства ТОВ «Прогресбуд В» з ТОВ «Вікторі Порт» та ТОВ «Дунайська Гавань» у тому числі, щодо надання послуг пов'язаного із незаконним будівництвом приватного мультимодального терміналу на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Разом з тим, слідчий не надав раціонального пояснення яким чином вилучені під час обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Прогресбуд В» де керівником є ОСОБА_5 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Вилкове, вул. Різдвяна14 документи кореспондуються із правовою кваліфікацією, за якою внесені відомості до ЄРДР - ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. 4 ст. 358 КК України.
При цьому договори, які вилучені слідчим жодним чином не ідентифіковані та не встановлено їх зв'язок із предметом досудового розслідування.
За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути його.
Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024162150001208 від 07.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. 4 ст. 358 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1