Справа № 946/5969/25
Провадження № 1-кс/946/1598/25
01 серпня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, працюючого за наймом, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
В клопотанні слідчого зазначається, що в провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12025162150001079 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 30.07.2024 в період часу з 20:00 годин до 20:45 годин, більш точно час не встановлено, ОСОБА_5 , знаходився у квартирі АДРЕСА_3 , за місцем проживання його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході раптово виниклої сварки з останньою, на ґрунті тривалих неприязних стосунків та побутових сварок, у останнього виник умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме матері - ОСОБА_7 , шляхом її задушення кухонним рушником.
З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій та бажаючи настання наслідків саме у вигляді смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , діючи умисно, взяв кухонний рушник та накинув його на шию потерпілої ОСОБА_7 , яка сиділа на стільці, та почав обома рука стягувати вільні кінці рушника, здавлюючи тим самим її шию. Від вказаних дії ОСОБА_7 впала на підлогу, а ОСОБА_5 , продовжив реалізацію умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_7 , не зупиняючись, продовжив душити матір, стягуючи вільні краї рушника, який був на шиї потерпілої, тим самим здавлював її шию. При цьому ОСОБА_5 , діючи умисно, бажаючи пришвидшення настання смерті потерпілої, не послаблюючи здавлення шиї рушником, наніс їй декілька ударів (не менше двох) в область голови. В результаті умисних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: двох ран в лобній ділянці голови, синця на верхній повіці правого ока, синця на верхній повіці лівого ока, крововиливу на язику; странгуляційна борозна на шиї у верхній третині у горизонтальному напрямку.
Свої злочинні умисні дії у вигляді здавлення шиї та нанесення ударів по голові потерпілій, ОСОБА_5 продовжував вчиняти до моменту настання смерті ОСОБА_7 .
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 є асфіксія, від якої вона померла на місці вчиненого кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, встановлено наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5
31.07.2025 о 01:40 (час фактичного затримання) ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення.
31.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення під час допиту вину визнав повністю.
Як посилається слідчий у своєму клопотанні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідством встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Підозрюваний в судовому засіданні себе винним визнав в повному обсязі. З клопотанням не згодний, хоче в ЗСУ.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний вину визнав, зі слідством співпрацює, впливати ні на кого не буде. Просить застосувати цілодобовий домашній арешт.
Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, а також оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150001079 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
31.07.2025 о 01:40 (час фактичного затримання) ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення.
31.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення під час допиту вину визнав повністю.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими доказами в сукупності.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 від до 15 років.
Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у тому числі, приймаються до уваги, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність судимості, тощо.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Слідчий суддя приходить до висновку, що за даних обставин, на даній стадії кримінального провадження достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, що дає підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни показань.
Так, підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованих кримінальних правопорушеннях він може спробувати переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Також, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому маючи іншій запобіжний захід, аніж тримання під вартою, ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням того, що він з ними знайомий та йому відоме їх місце проживання. Цей ризик свідком у вказаному кримінальному провадженні являється його дружина ОСОБА_5 , підозрюваний може здійснити на неї вплив, в результаті чого свідком можуть бути змінені показання, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Також, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення може мати місце й у тому випадку, що підозрюваний з метою створення для себе сприятливих умов для подальшого уникнення кримінальної відповідальності, шляхом тиску та погроз на свідків, може вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 386 КК України та також зокрема вчинити нове кримінальне правопорушення, з метою приховування обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Більш того, у зв'язку із військовою агресією рф, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та діє на даний часта під час якого можуть виникнути не передбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самого підозрюваного так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою підозрюваного значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає відбуванню покарання; відсутність у підозрюваного офіційного місця роботи.
На думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни показань.
Застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не дасть змоги забезпечити виконання ним покладених обов'язків.
Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи
Враховуючи вищевикладене, з огляду на доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати строків досудового слідства, в зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 28 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 28 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 01.08.2025р. о 15:00 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1