Справа № 946/5675/25
Провадження № 1-кс/946/1566/25
31 липня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , представників особи, у якої вилучено майно - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна, -
В проваджені СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42025162300000018 відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України.
Встановлено, що Невстановлені особи з числа власників фермерських господарств Ізмаїльського району Одеської області за попередньої змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою зрошування с/г земель, з використанням інженерних споруд та насосних механізмів, у невстановлений час організували незаконне будівництво та функціонування зрошувальної (іригаційної) системи на землях сільгосппризначення за межами с. Кислиці Саф?янівської ТГ, за координатами: 45,49128° С, 29,08188° В, внаслідок чого рівень води в озері Катлабуг значно знизився, негативно змінилися природні властивості природної водойми, що, в свою чергу, спричинило масовий замор рибних біоресурсів та інші тяжкі наслідки.
Так, 28.07.2025 в ході проведення обшуку території та споруд СФГ « ОСОБА_7 », яке розташоване за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Миру 66, виявлено та вилучено:
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування МТЗ ММЗ 263-1002015Б, до якого за допомогою валу під'єднано насос 1Д630-90-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 69;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування Д-260.4 № 094740 (МТЗ ММЗ 263-1002015), до якого за допомогою валу під'єднано насос без маркування, корпус якого помальований в синій колір;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування МТЗ ММЗ 263-1002015 (11071), до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 234;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування Boudouin модель 4M11V6DO s/n 4724K000240, до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50ПРП 2024 року випуску, зав. № 2025;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого відсутнє маркування, до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 261.
Як посилається слідчий в своєму клопотанні, враховуючи, що вказані двигуни, насоси та корпуса, мають значення речових доказів по вищевказаному кримінальному провадженню, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також з метою проведення судових експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили клопотання задовольнити. Слідчий зазначив, що необхідно провести аналіз вилученого майна, встановити чи використовувалось воно для незаконної викачки води.
Представник особи, у якої вилучено майно, ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що це майно не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження. Управлінням водного господарства було надано дозвіл на викачку води з озера Катлабуг. За це здійснюється оплата - більше одного мільйона гривень за рік. Надсилаються регулярні рахунки на оплату, є квитанції. Майно є власністю СФГ « ОСОБА_7 », є докази придбання майна. Обладнання дуже коштовне. Майно, що було на озері не належало СФГ. Це не вони вчиняли дії щодо забору води в той період.
Представник особи, у якої вилучено майно, ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що ставили насоси і брали воду раніше. На момент, коли поліція виявила насоси на озері - СФГ не здійснювало водозабору. Таких насосів, про який йшлося в ухвалі про обшук та в матеріалах кримінального провадження немає у власності СФГ. Ті насоси, які вилучені не є тим насосом, який зазначено в ухвалі про обшук і таких насосів у СФГ немає. Просить повернути насоси, вони не мають відношення до цього кримінального провадження. Згідно плану вони мають право відбирати 46 кубів води в день. Жоден з насосів (які вилучені, так і той який відшукували) вони фізично не можуть викачати дозволені обсяги води.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення слідчого, прокурора, власника майна, представників користувача майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом в провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025162300000018 відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України.
28.07.2025 в ході проведення обшуку території та споруд СФГ « ОСОБА_7 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування МТЗ ММЗ 263-1002015Б, до якого за допомогою валу під'єднано насос 1Д630-90-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 69;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування Д-260.4 № 094740 (МТЗ ММЗ 263-1002015), до якого за допомогою валу під'єднано насос без маркування, корпус якого помальований в синій колір;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування МТЗ ММЗ 263-1002015 (11071), до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 234;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування Boudouin модель 4M11V6DO s/n 4724K000240, до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50ПРП 2024 року випуску, зав. № 2025;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого відсутнє маркування, до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 261.
Згідно вимог ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно дозволу на спеціальне водокористування за №246/ОД/49д-20 від 18.09.2020, наданого Державним агентством водних ресурсів України, СФГ « ОСОБА_7 » надано дозвіл на забор води та у п. 5, п. 6 вказано, що фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): Забір води з водосховища Катлабух (за допомогою власної пересувної НС типу СНП-50/100), за межами населеного пункту на землях Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. Басейн р. Дунай, район басейну р. Дунай, суббасейн нижнього Дунаю.
Крім того, слідчому судді надано ряд платіжних інструкцій про сплату СФГ « ОСОБА_7 » сум (наприклад 370000 грн., 500000 грн., 100000 грн.175225 грн., 50847,85 грн. та інші) отримувачу ІУВГ за оплату послуг забору води, згідно договору.
Згідно статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Главою 10 КПК України визначено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження слідчий, дізнавач за погодженням з прокурором, прокурор мають право звернутись до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження перелік яких наведено в ч. 2 ст. 131 КПК України.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 , ч. 3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.1 листа за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язанні сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті у тому числі і у разі накладення арешту на майно лише в частині заборони відчужувати майно.
Слідчим суддею враховується, що СФГ « ОСОБА_7 » надано дозвіл на викачку води з озера Катлабуг, і питання дотримання дозволених обсягів використання води підлягає з'ясуванню.
До того ж, враховується, що насоси, які вилучені не є тим насосом, про який йдеться в ухвалі про обшук, а отже підлягає з'ясуванню питання, чи використовувалося вилучене майно у видобутку моди з озера Катлабуг.
На думку слідчого судді, до з'ясування визначених обставин доцільним є покладення арешту на вищезазначене майно.
Однак, при цьому, слідчим суддею враховуються розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для інших осіб.
На думку слідчого судді, клопотання підлягає задоволенню саме в частині накладення арешту на вказане майно із забороною відчуження (без заборони власнику або користувачу вказаного майна зберігати та використовувати його), задля недопущення надмірного втручання в господарську діяльність СФГ « ОСОБА_7 » та недопущення понесення СФГ необґрунтованих фінансових втрат.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання в цій частині задовольнити.
Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучені 28.07.2025 в ході проведення обшуку території та споруд СФГ « ОСОБА_7 », яке розташоване за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Миру 66:
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування МТЗ ММЗ 263-1002015Б, до якого за допомогою валу під'єднано насос 1Д630-90-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 69;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування Д-260.4 № 094740 (МТЗ ММЗ 263-1002015), до якого за допомогою валу під'єднано насос без маркування, корпус якого помальований в синій колір;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування МТЗ ММЗ 263-1002015 (11071), до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 234;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого є маркування Boudouin модель 4M11V6DO s/n 4724K000240, до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50ПРП 2024 року випуску, зав. № 2025;
- Каркас, на який встановлено двигун внутрішнього згорання, на корпусі якого відсутнє маркування, до якого за допомогою валу під'єднано насос Д320-50-С-УХЛ4 2019 року випуску, зав. № 261, в частині заборони відчуження (без заборони власнику або користувачу зберігати та використовувати вказане майно).
В задоволенні решти вимог клопотання слідчого - відмовити.
Вилучено майно негайно повернути власнику, уповноваженій ним особі, або особі у якої вилучено майно.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 01.08.2025р. о 13:45 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1