Справа № 946/5923/25
Провадження № 1-кс/946/1591/25
31 липня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кротівщина, Великобагачанського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000982 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що в період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому продовжено на території України строком на 30 діб Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, надалі продовжено строком на 30 діб Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 затвердженого Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 18.08.2023 № 451/2023 затвердженого Законом України № 3276-ІХ від 18.08.2023 та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 затвердженого Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023 та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024, затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженого Законом № 3891-ІХ від 23.07.2024 надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 затвердженого Законом № 4024-ІХвід 29.10.2024 надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 14.01.2025 р. №26/2025 затвердженого Законом України від 15.01.2025 р. № 4220-ІХ який в подальшому продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025, затвердженого Законом № 4356-ІХвід 16.04.2025 та достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, ОСОБА_5 , працюючи на посаді фахівця з просування у ФОП « ОСОБА_6 » та на підставі договору про надання послуг з надання персоналу (аутстафінгу) працював на вказаній посаді у ТОВ «ІМПОРТМАКС», та відповідно до посадової інструкції мав доступ до усіх матеріальних цінностей підприємства.
У визначеному службовому порядку ОСОБА_5 було довірено повноваження з обслуговування споживачів, забезпечення касової дисципліни, реалізації, обліку товарно-матеріальних цінностей, а саме: брати участь у інвентаризації, а також організації щоденного обліку товару (припейд, наявність телефонів в коробках, ноутбуки та ін. товар), щоденно здійснювати перевірку на наявність припейда, засобів зв'язку, ноутбуків, раз на тиждень здійснювати перевірку на наявність, пересорт (в т.ч. звірку по ІМЕІ) і недостачу всіх технічних аксесуарів, і цифрових пристроїв, раз на місяць - перевірка естетичних аксесуарів та організації роботи магазину. А також відповідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.04.2025 ОСОБА_5 зобов'язаний нести відповідальність за матеріальні цінності, передані йому підприємством, для збереження або з іншою метою і застосовувати заходи до запобігання шкоди, своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати за встановленою формою товарно-грошові ті інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей, брати участю у інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.
Так, у 11.06.2025 приблизно о 15:30 годині, знаходячись на робочому місці в приміщенні магазину «Цитрус» ТОВ «ІМПОРТМАКС», розташованого за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Торгова, 52, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу привласнив зі складу магазину мобільний телефон «Samsung S938BZTG Titanium Grey» вартістю 50999 гривень 17 копійок, який перебував у його віданні, після чого розпорядився майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ІМПОРТМАКС» майнову шкоду на вказану суму.
Тим самим встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за ознаками: привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене в умовах воєнного стану.
За наявності достатніх доказів 26.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за ознаками: привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене в умовах воєнного стану.
Вбачаючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого. Зазначили, що наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, у зв'язку із обґрунтованістю підозри та підтвердженням наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначили, що на даний момент підозра є обґрунтованою.
Підозрюваний в судовому засіданні вину визнав у повному обсязі та не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Вислухавши слідчого, прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту необхідно задовольнити з наступних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150000982 від 08.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
26.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за ознаками: привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; запитом та відповіддю на запит Повного товариства «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс» і компанія» з додатком; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом огляду за участю представника потерпілого ОСОБА_7 ; договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та посадовою інструкцією фахівця з просування ОСОБА_5 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами в їх сукупності.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 УПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлено позицію, викладену у п.1 листа за №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, згідно якої, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України») тощо.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції та практики ЄСПЛ (рішення від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії», рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України»), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
Так, враховуючи, що ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні він може спробувати переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Підозрюваний може незаконно впливати на представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому маючи іншій запобіжний захід, аніж домашній арешт, ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженні, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати суду неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан.
Крім того, суд враховує, обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи.
Більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати 60 днів, а також строків досудового слідства, у зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства та на строк, що не перевищує 60 діб.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у період часу з 23:30 години до 07:00 години наступної доби строком до 23 вересня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період доби з 23:30 год. по 07:00 год.;
2) прибувати до місця здійснення кримінального провадження за першою вимогою слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження, якщо в цьому виникне необхідність, пов'язана із здійсненням кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 23 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 01.08.2025 року о 09:10 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1