Справа № 946/5805/25
Провадження № 1-кс/946/1553/25
31 липня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2025 за № 12025162150000991, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ст. 290 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється Ізмаїльською окружною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області 10.07.2025 надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що невстановлені особи із території ремонтної майстерні в м. Ізмаїл по вул. Єдності, 95, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме маніпулятором «МАN 25.422», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ОСОБА_5 , спричинивши останній матеріальний збиток.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області 28.07.2025 надійшов рапорт слідчого про те, що 26.07.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №946/5591/25 було виявлено транспортний засіб «MAN» із державним номерним знаком « НОМЕР_2 » в кабіні білого кольору із ознаками знищення, підробки або заміни ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміни без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером вищевказаного транспортного засобу.
В ході проведення санкціонованого обшуку, проведеного в період з 08:15 год. по 11:57 год. 26.07.2025, на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №946/5591/25 було виявлено транспортний засіб «MAN» із державним номерним знаком « НОМЕР_2 » в кабіні білого кольору із ознаками знищення, підробки або заміни ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміни без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером вищевказаного транспортного засобу та вісім металевих бортів від маніпулятора приблизними розмірами 3 м. на 1 м., які було вилучено до спеціального майданчика №11 ГУНП в Одеській області, крім того, в ході вказаного обшуку було вилучено дві щітки по металу «Hand Brush», частина розпилювача (пульвелізатора) зеленого кольору з написом «Pro Craft», маска зварювальна «Profi», які разом упаковано до сейф-пакету НПУ NPU 5651314, один диск кутової шліфувальної машини/болгарки чорного та жовтого кольорів та 15 дисків кутової шліфувальної машини/болгарки «Gerrard», кутову шліфувальну машину «Grand», частина кутової шліфувальної машини з металевою щіткою, які разом вилучено до сейф-пакету НПУ NPU 5651317, кутова шліфувальна машина «Metabo», яка вилучена до сейф-пакету НПУ NPU 5651316, зварювальний апарат (інвертор) «САБ-258Н» який вилучено до сейф-пакету НПУ NPU 5651315 та які у своєму комплексі дають обгрунтовані підстави вважати, що вони є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, 4 шт. флеш-носії по 64 Gb кожен «Netac», «SanDisk», «DATO microSD XC» та «DATO microSD XC», які разом вилучено до сейф-пакету НПУ 0177655, які можуть мати на собі відображення обставин, що стосуються досудового розслідування, а саме заїзд на територію та переміщення по території земельної ділянки маніпулятора «МАN 25.422» д.н.з. НОМЕР_1 , яким незаконно заволоділи.
Крім того, в ході проведення огляду транспортного засобу «MAN» із державним номерним знаком « НОМЕР_2 » в кабіні білого кольору, на підставі добровільної заяви потерпілої ОСОБА_5 , яка зазначила, що частина маніпулятора червоного кольору зі стрілою з написом «PALFINGER PK 14600» належить їй та вісім металевих бортів від її маніпулятора також належать їй та було вилучено пластикову картку - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 до сейф-пакету НПУ CRI 1222490.
Як посилається слідчий у своєму клопотанні, оскільки вказані предмети мають значення речових доказів та потребують призначення судових експертиз для проведення всебічного та об'єктивного розслідування у вказаному кримінальному провадженні, виникла необхідність накласти арешт на вказане майно.
Слідчий та прокурор про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з'явились, в клопотанні зазначили про розгляд клопотання без їх участі.
Власник майна, у судове засідання не з'явився.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 надав заяву про відкладення розгляду справи, зазначивши, що 31.07.2025р. він бере участь як захисник у кримінальному провадженні у Кілійському районному суді Одеської області (справа №502/636/22) та 01.08.2025р. він бере участь Тарутинському районному суду Одеської області як захисник у кримінальному провадженні (справа № 514/753/25).
Однак з огляду на визначенні статтею 172 КПК України строки розгляду клопотання про арешт майна, а саме - не пізніше двох днів з дня надходження клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про відкладення розгляду клопотання про арешт майна. До того ж, до клопотання не додано підтверджуючих документів про зайнятість адвоката в інших процесах.
Крім того, слідчий суддя враховує, що адвокат зазначив про необхідність для розгляду клопотання витребувати певні докази, що потребує часу, однак не зазначив, які самі докази, та якого часу це потребує, що також свідчить про безпідставність клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно рішення ЕСПЛ від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу ст. 107 КПК технічні засоби фіксування процесу не застосовувалися.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 , ч. 3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.1 листа за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язанні сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Крім того, слідчим суддею враховуються розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для інших осіб.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на таке майно:
1) транспортний засіб «MAN» із державним номерним знаком « НОМЕР_2 » в кабіні білого кольору, вісім металевих бортів від маніпулятора приблизними розмірами 3 м. на 1 м., які було вилучено до спеціального майданчика №11 ГУНП в Одеській області; дві щітки по металу «Hand Brush», частина розпилювача (пульвелізатора) зеленого кольору з написом «Pro Craft», маска зварювальна «Profi», які разом упаковано до сейф-пакету НПУ NPU 5651314, один диск кутової шліфувальної машини/болгарки чорного та жовтого кольорів та 15 дисків кутової шліфувальної машини/болгарки «Gerrard», кутову шліфувальну машину «Grand», частина кутової шліфувальної машини з металевою щіткою, які разом вилучено до сейф-пакету НПУ NPU 5651317, кутова шліфувальна машина «Metabo», яка вилучена до сейф-пакету НПУ NPU 5651316, зварювальний апарат (інвертор) «САБ-258Н» який вилучено до сейф-пакету НПУ NPU 5651315, 4 шт. флеш-носії по 64 Gb кожен «Netac», «SanDisk», «DATO microSD XC» та «DATO microSD XC», які разом вилучено до сейф-пакету НПУ 0177655, - все перераховане було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №946/5591/25 в період з 08:15 год. по 11:57 год. 26.07.2025.
2) пластикову картку - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 до сейф-пакету НПУ CRI 1222490, яку вилучено 26.07.2025 в ході проведення огляду транспортного засобу «MAN» із державним номерним знаком « НОМЕР_2 » в кабіні білого кольору.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення або отримання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1