Справа № 496/4678/25
Провадження № 1-кс/496/1332/25
30 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
слідчого - ОСОБА_3 ,
представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12025162250000625 відомості про яке 25.07.2025, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332КК України, -
Старший слідчий слідчого відділу Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке вилучено 25.07.2025 в ході проведення огляду місця події, а саме: транспортний засіб легкового типу, марки «Tayota CARINA E», реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , сірого кольору; мобільний телефон «maxcom mm142», в корпусі сірого кольору, з встановленим номером телефону: НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung galaxy J1 (2016), в золотистому корпусі, з встановленим номером телефону: НОМЕР_4 .
Своє клопотання старший слідчий мотивує тим, що 25.07.2025 о 12 год 47 хв до ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що поза межами населеного пункту Біляївка Одеського району Одеської області на блок пості за географічними координатами: 46.49855, 30.17500, зупинено транспортний засіб «Tayota CARINA E», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перетину державного кордону України. В ході проведення допиту в процесуальному статусі свідок - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що 25.07.2025 року під час несення служби на блок пості під умовною назвою «Зелений хутір», де безпосередньо здійснював контрольно-пропускний режим, близько 11 год 11 хв, з населеного пункту Біляївка в бік населеного пункту Яськи, Одеського району, Одеської області, їхав автомобіль легкового типу марки «Tayota CARINA E», реєстраційний номер якого НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється священнослужителем, на задньому пасажирському сидінні транспортного засобу знаходився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає в місті Запоріжжя. На запитання співробітника ДПСУ куди останній саме прямує, наголосив, що прямує для переоформлення транспортного засобу, який має придбати у ОСОБА_6 , однак в який саме населений пункт не вказав. Оскільки покази ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , надані співробітникам ДПСУ мали розбіжності, виникла підозра у подальшому вчиненні кримінального правопорушення, а саме у незаконному перевезенні особи через державний кордон України. В зв'язку з чим, співробітник ДПСУ здійснив доповідь керівництву та в подальшому повідомив на спец лінію 102. Надалі проведено огляд місця події поза межами населеного пункту Біляївка Одеського району Одеської області на блок пості за географічними координатами: 46.49855, 30.17500, а саме на автодорозі Т-1625, де безпосередньо виявлено та вилучено: транспортний засіб легкового типу, марки «Tayota CARINA E», реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , сірого кольору, власником якого являється ОСОБА_6 , поміщено до стоянки ОРУП №2; мобільний телефон «maxcom mm142», в корпусі сірого кольору, з встановленим номером телефону: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , поміщено до полімерного сейф-пакету зразка НПУ, NPU 5140191; мобільний телефон «Samsung galaxy J1 (2016), в золотистому корпусі, з встановленим номером телефону: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 , поміщено до полімерного сейф-пакету зразка НПУ, NPU 5140184. Постановою слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 , від 26.07.2025 вилучені в ході зазначеного огляду речі визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12025162250000625 від 25.07.2025. Вище зазначені об'єкти (речі та предмети) є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, є такими, що зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як факт доказу чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, тому мають суттєве значення для подальшого розслідування вказаного кримінального провадження, у зв'язку із цим у слідчого виникла необхідність звернутися з вказаним клопотанням до слідчого судді.
Старший слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, за викладених в ньому обставин, просив клопотання задовольнити.
Представник власників майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення поданого клопотання та надав письмові заперечення на клопотання про арешт майна.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого та захисника, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025162250000625 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до постанови слідчого від 25.07.2025 року, вилучене в ході огляду місця події майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025162250000625.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слід накласти арешт на: транспортний засіб легкового типу, марки «Tayota CARINA E», реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , сірого кольору; мобільний телефон «maxcom mm142», в корпусі сірого кольору, з встановленим номером телефону: НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung galaxy J1 (2016), в золотистому корпусі, з встановленим номером телефону: НОМЕР_4 .
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та недопущення втрати або пошкодження майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження вказаним майном.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке вилучено 25.07.2025 року в ході проведення огляду місця події: транспортний засіб легкового типу, марки «Tоyota CARINA E», реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , сірого кольору; мобільний телефон «maxcom mm142», в корпусі сірого кольору, з встановленим номером телефону НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung galaxy J1» (2016) в золотистому корпусі, з встановленим номером телефону НОМЕР_4 .
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1