Справа № 495/5514/22
Номер провадження 1-в/495/102/2025
31 липня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
заступника начальника відділу Білгород-Дністровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському подання заступника начальника Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_5 про приведення судового рішення у відповідність до закону,
встановив:
14.05.2025 року заступник начальника Білгород-Дністровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із поданням про приведення судового рішення у відповідність до закону.
Таке подання мотивоване тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року (далі- Закон ), встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст. 185, 190, 191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в 08.01.2022 року знаходячись в торгівельному залі магазину «Єва№471» побачив туалетну воду та у нього виник раптовий умисел спрямований на заволодіння чужим майном, чим завдав матеріальну шкоду на суму 1359 грн. 20 коп. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_7 вартість такого майна не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто в 2022 році ця сума складала 2481 грн. Якщо вартість викраденого майна перевищувала даної суми, то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, заволодіння чужим майном шляхом крадіжки вартістю до 2481 грн. на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_7 діяння, кваліфікувалися за ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
Заступника начальника відділу Білгород-Дністровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_4 подання підтримала та просила його задовольнити з підстав в ньому наведених.
Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 підтримав подання та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, про дату та час судового засідання сповіщений належним чином.
З урахуванням викладеного, на підставі абз 2. ч. 5 ст. 539 КПК України, справу розглянуто за відсутності засудженого, оскільки його стан не погіршується.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що таке подання слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.06.2023 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та на підставі санкції даної статті призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон), яким ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції відповідно до якої дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - є адміністративно караним.
До 09 серпня 2024 року відповідно до ст. 51 КУпАП адміністративно караним було викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення перевищувала 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян була кримінально караною.
Таким чином, внаслідок набрання чинності вказаним Законом з 09 серпня 2024 року було скасовано кримінальну протиправність діяння за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кримінального кодексу України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України,якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
В свою чергу підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України встановлено податкову соціальну пільгуу розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно з ч.2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Повертаючись до обставин вчиненого кримінального правопорушення, необхідно зважити на таке.
ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, водночас вартість майна, яким він заволодів що встановлена за вироком становить 2481 гривень.
З урахуванням положень ст. 5 КК, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_7 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність ст. 51 КУпАП.
Виходячи з наведеного, подання слід задовольнити та звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.06.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, оскільки розмір шкоди є меншим 2684 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи фактичну декриміналізацію розміру викраденого майна, за яке настає кримінальна відповідальність, суд дійшов до переконання, що засудженого ОСОБА_7 слід звільнити від покарання, призначеного за вироком суду, у зв'язку із усуненням караності діяння.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України суд,
постановив:
подання заступника начальника Білгород-Дністровськогорайонного відділуфілії Державноїустанови «Центрпробації» в Одеській області ОСОБА_5 про приведення судового рішення у відповідність до закону задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, призначеного вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.06.2023 року, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1