31 липня 2025 рокуСправа № 495/2437/25
Номер провадження 3/495/933/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І. розглянувши в залі суду в м. Білгороді-Дністровському, матеріали які надійшли з Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09.04.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №288906 від 02.04.2025 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 02.04.2025 о 18:00 год. в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльська 107а, водій керував автомобілем KIA Sorento д/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп?яніння, від проходження огляду на стан сп?яніння на місці відмовився, що зафіксовано на боді камеру 39, чим порушив п.2.5.ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судові засідання призначалися на 10.04.2025, 06.05.2025, 03.06.2025, 02.07.2025 та 31.07.2025 .
У жодне призначене судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином, шляхом направлення судової повістки за вказаною у протоколі адресою місця проживання, яка повернулася на адресу суду з відміткою працівника АТ "Укрпошта" - «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Суддя враховує те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому імперативних вимог щодо розгляду вказаної категорії справ з обов'язковою участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності КУпАП не містить.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , з урахуванням наявних в справі про адміністративне правопорушення доказів.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №288906 від 02.04.2025 складеним із дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та сумнівів у його достовірності не виникає, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; рапортом інспектора Білгород-Дністровського РВП ст. лейтенанта Карауш Д.В. від 02.04.2025; схемою ДТП від 02.04.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку із його відмовою від проходження такого огляду; направленням на огляд до Білгород-Дністровської міської клінічної лікарні водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2025, яким порушник не скористався, оскільки з направлення вбачається, що огляд не проводився; поясненнями ОСОБА_2 від 02.04.2025; довідкою начальника САП майора поліції Наталії заремби; відеозаписом працівників поліції, а також іншими матеріалами справи.
Жодних доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 а саме: особи, яка відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння, наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
Як вбачається із довідки, виданої начальником Сектору АП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області відмітка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня.
Керуючись роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", згідно з якими позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим
Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.
У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно із ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ірина БРАТКІВ