Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.
01 серпня 2025 р. Справа № 520/35870/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025, по справі № 520/35870/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання незаконним і протиправним та скасування витягу з наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позов, в якому просив:
- визнати незаконним і протиправним та скасувати п.1 витягу з наказу від 20.11.2024 №287 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “ДОГАНА», визнати таке рішення як дискримінацію позивача.
- визнати незаконним і протиправним та скасувати п.1 витягу з наказу від 25.11.2024 №297 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “СУВОГА ДОГАНА», визнати таке рішення як дискримінацію позивача.
- визнати незаконним позбавлення ОСОБА_1 частки премії за листопад 2024 року на підставі п.1 витягу з наказу від 20.11.2024 №287 (з адміністративно-господарчої діяльності) та п.1 витягу з наказу від 25.11.2024 №297 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 недотримане позивачем грошове забезпечення у повному обсязі за листопад 2024 року у повному обсязі - зі 100% премії.
- стягнути тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 коштів в розмірі 576 мінімальних заробітних плат, що складає на час подання позову 4089600,00 грн., на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправним рішенням з ознаками дискримінації ОСОБА_1 як людини, громадянина та військовослужбовця, у підпорядкуванні якого він перебуває, яку йому було заподіяно внаслідок видання незаконних та протиправних наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарчої діяльності) від 20.11.2024 №287 та від 25.11.2024 №293 про накладення на нього дисциплінарних стягнень .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 позов задоволено частково.
Визнано незаконним і протиправним та скасовано п.1 витягу з наказу від 20.11.2024 №287 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “ДОГАНА».
Визнано незаконним і протиправним та скасувано п.1 витягу з наказу від 25.11.2024 №297 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення “СУВОГА ДОГАНА».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог зазначив, що що командир військової частини НОМЕР_1 при виданні наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) № 287 від 20.11.2024, № 297 від 25.11.2024 діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 07.10.2024 №1098 Позивача призначено на посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.10.2024 №18 Позивача допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою заступника командира 3 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 . Позивач вважався таким, що з 26.10.2024 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
20.11.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №287 на Позивача було накладене дисциплінарне стягнення “догана» за порушення статті 6 абзацу 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керуючись статтями 45, 48, 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за низьку виконавчу дисципліну, на підставі рапорту майора ОСОБА_3 (на час виникнення спірних правовідносин заступник командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу).
25.11.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) №287 на Позивача було накладене дисциплінарне стягнення “сувора догана» за грубе порушення статей 11, 107 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, керуючись статтями 45, 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за систематичне невиконання своїх прямих функціональних обов'язків, прояв неповаги до безпосередніх та прямих командирів, невиконання поставлених завдань, на підставі рапорту підполковника ОСОБА_4 (на час виникнення спірних правовідносин ТВО командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ).
Позивач, вважаючи накази командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) №287 від 20.11.2024 та №297 від 25.11.2024 протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних підтверджуючих доказів, витягів, рапорті, що підтверджувало вчинення позивачем протиправних дій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
агальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV.
Відповідно до ст. 3 Статуту № 548-XIV військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 9 Статуту № 548-XIV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 9 Статуту № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Положеннями ст. ст. 26, 27 Статуту № 548-XIV передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від інших видів відповідальності за ці правопорушення.
Відповідно до ст. 49 Статуту № 548-XIV військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Командир бригади Збройних Сил України має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж" (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 48 цього Статуту (п.55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем жодних належних доказів на підтвердження правомірності власних дій, які є предметом оскарження, надано не було.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування п.1 витягу з наказу від 20.11.2024 №287 297 (з адміністративно-господарчої діяльності), п.1 витягу з наказу від 25.11.2024 №297297 (з адміністративно-господарчої діяльності) тимчасового виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення "СУВОГА ДОГАНА".
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 520/35870/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов