01 серпня 2025 р. Справа № 440/4111/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер-Агро" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025, (головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол) по справі № 440/4111/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер-Агро"
до Полтавської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайгер-Агро" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- рішення Полтавської митниці від 29.12.2023 №UA806020/2023/000147/2 про коригування митної вартості товарів;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Полтавської митниці №UA806020/2023/000389.
В обґрунтування позову зазначило, що при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення та картку відмови, а також неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного висновку, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не надання належної оцінки доводам позивача про надання до митного оформлення належних та достатніх документів на підтвердження правильності визначення митної вартості ввезеного товару.
Щодо розбіжностей у місці перетину кордону, вказує, що у документах на транспортування таким місцем визначено п/п «Рава-Руська» (Львівська обл.,Україна). Водночас, за погодженням з ТОВ «Будпроект ІФ» (експедитор), позивач змінив місце перетину кордону на - п/п "Ягодин-Дорогуск" (Волинська обл., Україна), що не вплинуло на вартість транспортних послуг та, як наслідок, на митну вартість товару.
Щодо різних відомостей протяжності маршруту, зауважує, що ТОВ «Будпроект ІФ» допущено технічну описку щодо зазначення протяжності маршруту в першій редакції довідки про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12. Втім, після виявлення такої описки, експедитором надано оновлену довідку про транспортні витрати від 07.12.2023 № 07/12 із зазначенням правильної протяжності маршруту. Вважає, що зазначена описка не впливає на митну вартість товару.
Вважає, що спірне рішення митного органу не містить належного обґрунтування того, що виявлені ним розбіжності впливають на митну вартість товарів, як і не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Проте зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.
Полтавська митниця (далі - відповідач) надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якому просить врахувати надані письмові пояснення та задовольнити позовні вимоги, а відзив на апеляційну скаргу вважати необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Присяжнюк О.В.
У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Присяжнюк О.В., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Бегунца А.О., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Подобайло З.Г., Калиновський В.А.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.04.2023 між ТОВ «Тайгер-Агро» (дистриб'ютор) та компанією MOTUL Deutschland GmbH (Німеччина)(Мотул) укладено дистриб'юторську угоду № 1, за умовами якої Мотул передає права на поширення на ринку для просування, продажу та дистрибуції всіх своїх актуальних мастильних матеріалів.
Дистриб'ютор імпортує і поширює матеріали, купуючи і перепродаючи їх, тим самим діючи від свого імені, однак ніщо в цій угоді не може тлумачитись таким чином, що дистриб'ютор є торговим агентом чи співробітником Мотул (п. 1.3 Угоди).
Відповідно до п. 3.5 Угоди дистриб'ютор придбаває у Мотул матеріали для перепродажу на Території в наступних мінімальних обсягах:
в період між 01.04.2023 та 31.12.2023: 100 000 літрів, або кількість, що відповідає об'єму продажів у сумі 220 000 EUR;
в період між 01.01.2024 та 31.12.2024: 120 000 літрів, або кількість, що відповідає об'єму продажів у сумі 265 000 EUR;
в період між 01.01.2025 та 31.12.2025: 140 000 літрів, або кількість, що відповідає об'єму продажів у сумі 310 000 EUR.
Розділом 5 Угоди передбачено, що замовлення дистриб'ютора завжди повинні розміщуватися ґрунтуючись на переліку нетто-цін товариства «Мотул» у євро. Вартість тари та упаковки включена у вартість продуктів. Ціни встановлюються на умовах Free Carrier (FCA INCOTERMS 2010) - Мотул-склад, DHL Logistikzentrum Hamm, Osterbцnener Weg 1, D-59077 Hamm, Germany без урахування мита та податків. Мотул має право визначати умови постачання та склад відвантаження після відповідного сповіщення дистриб'ютора.
Дистриб'ютор сплачує кожен рахунок в євро, шляхом попередньої оплати банківським переказом.
Motul з кожною поставкою додає до вантажу наступні документи: рахунок-фактура; експортну митну декларацію; сертифікат EUR 1; пакувальний лист.
01.07.2023 між Компанією "MOTUL Deutschland GmbH" та ТОВ "Тайгер-Агро" укладено додаткову угоду №1 до дистриб'юторської угоди №1 від 01.04.2023, у пункті 1 та 2 якої зазначено:
"Викласти пункт 5.1 Дистриб'юторської угоди у наступній редакції: Замовлення Дистриб'ютора завжди повинні розміщуватися ґрунтуючись на переліку нетто-цін товариства "МОТУЛ" у Євро. Вартість тари та упаковки включена у вартість продуктів. Ціни встановлюються на умовах франко-перевізник (FCA INCOTERMS 2020), без урахування мита та податків. МОТУЛ має право визначати умови постачання та склад відвантаження після відповідного сповіщення Дистриб'ютора. Постачальник може здійснювати відвантаження з наступної адреси: Georg-Нeinrich-Appl-StraBe 1, 97234 Райхенберг, Німеччина; МОТУЛ-склад, DHL Logіstіkzentrum Hamm, Osterbonener Weg 1, D-59077 Hamm, Germany. Відповідна адреса відвантаження вказується в інвойсі."
"Викласти пункт 5.3. Дистриб'юторської угоди у наступній редакції: 5.З MOTUL з кожною поставкою додає до вантажу наступні документи: рахунок-фактуру, експортну митну декларацію, сертифікат ЕUR 1, сертифікат про походження товару, пакувальний лист, делівері нот (накладна), транспортна накладна CMR (ЦМР). В день наступний за відвантаженням Товарів зі складу продавця у Райхенберг, Німеччина або Гамм, Німеччина копії зазначених в даному пункті документів продавець направляє електронною поштою покупцю. До моменту надходження оригіналів документів, надані електронною поштою копії мають силу оригіналу."
Також 01.07.2023 сторонами укладено додаткову угоду №3 до дистриб'юторської угоди №1 від 01.04.2023, у пункті 1 якої зазначено:
"Включити до Контракту пункт 5.2.1 наступного змісту: Мотул може здійснити компенсацію/відшкодування додаткових затрат/збитків понесених Дистриб'ютором на транспортування та/або пов'язані з транспортуванням товару (матеріалу), що виникли у зв'язку із внутрішніми процесами МОТУЛ та її субпідрядників, що не залежить від Дистриб'ютора шляхом виставлення кредит-ноти, яка зменшує суму зобов'язання Дистриб'ютора".
У подальшому, 15.11.2023 між Компанією "MOTUL Deutschland GmbH" (далі - МОТУЛ) та ТОВ "Тайгер-Агро" укладено додаткову угоду №2 до дистриб'юторської угоди №1 від 01.04.2023, згідно якої пункт 5.2 Дистриб'юторської угоди викладено у наступній редакції: Дистриб'ютор сплачує кожен рахунок у ЄВРО банківським переказом на рахунок МОТУЛ вказаний в цій дистриб'юторській угоді на умовах: - попередньої оплати протягом 7 робочих днів від дати проформи-інвойсу або - протягом 45 днів від дати інвойсу. Відповідні умови сплати зазначаються в інвойсі.
Додати до Дистриб'юторської Угоди пункт 5.4: 5.4 У випадку зміни переліку доступних SKU або зміни вартості на товари, МОТУЛ повідомляє про це Дистриб'ютора не пізніше 15 днів про заплановані зміни, надсилаючи оновлений прайс-лист Дистриб'ютору із зазначенням дати вступу змін у дію. Всі інші положення Контракту залишаються без змін... Ця Додаткова Угода набуває чинності з моменту підписання її Сторонами."
У листопаді 2023 р. ТОВ «Тайгер-Агро» придбало у MOTUL Deutschland GmbH паливно-мастильні матеріли на загальну суму 55 745,87 євро, що підтверджується інвойсом від 24.11.2023 № 550703962.
19.12.2023 з метою митного оформлення товару, представник позивача ТОВ «Брок Імекс» подало до Полтавської митниці митну декларацію №23UA806020014330U1, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 55 745,87 євро.
На підтвердження митної вартості разом з декларацією надано: інвойс від 24.11.2023 №550703962; автотранспортну накладну CMR від 07.12.2023; довідку транспортних витрат, наданих ТзОВ "Будпроект ІФ" від 07.12.2023 №07/12; дистриб'юторську угоду від 01.04.2023 №1 (контракт) з додатковими угодами; договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.01.2023 №30/01; заявку на транспортування від 07.12.2023 №1; лист-пояснення по кількості від 15.12.2023; копію митної декларації країни відправлення від 28.11.2023 №23DE885721329616B3.
19.12.2023 митний орган за результатами опрацювання документів, поданих разом із декларацією встановив, що останні містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Зокрема, поставка товару "масла моторні, трансмісійні та мастильні матеріали" здійснюється згідно зовнішньоекономічного контракту від 01.04.2023 №1 на умовах поставки FCA REICHENBERG (DE). Пунктом 5.1 зовнішньоекономічного контракту №1 від 01.04.2023 передбачено, що у ціну товару включається вартість тари та упаковки, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Згідно CMR № б/н від 07.12.2023 та поданої митної декларації №23UA806020014330U1 від 19.12.2023 пакування відсутнє, але згідно акту митного огляду №23UA806020014330U1 від 19.12.2023 наявні дерев'яні піддони. У зв'язку з тим, що в документах, наданих продавцем, відсутній даний вид упаковки, не відомо включена вартість пакування до ціни товару чи ні. Виходячи з цього, не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Пунктом 5.1 договору №1 від 01.04.2023 передбачено, що до ціни товару входить лише вартість тари та пакування. Також, відповідно до інших документів, поданих разом з митною декларацією №23UA806020014330U1 від 19.12.2023, відсутня інформація про навантажувальні роботи. Виходячи з цього невідомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. До митного оформлення подано договір на транспортно-експедиційного обслуговування від 30.01.2023 №30/01, в п.2.1.2; 3.2 зазначено, що конкретне перевезення вказується в разових заявках-замовленнях, які є невід'ємною частиною даного Договору. До митного оформлення декларантом подано заявку на транспортне перевезення від 07.12.2023 №1. Проте, подана заявка не містить посилання на договір про перевезення від 30.01.2023 №30/01. Також, стороною, що підписала заявку, виступає підприємство ТОВ "Будпроект ІФ", а договір на перевезення заключений між підприємствами ТзОВ "Будпроект ІФ" та ТОВ "Тайгер-Агро". Рахунок на оплату транспортних витрат від 12.12.2023 №СФ-0000071 та довідка від 07.12.2023 №07/12 містять інформацію щодо маршруту вантажу від пункту (місця) завантаження Georg-Heinrich-ApplStrabe (Німеччина). Одночасно у CMR від 07.12.2023 №б/н місцем завантаження зазначено місто Reichenberg. Також вищезазначені рахунок та довідка не містять посилання на договір про перевезення від 30.01.2023 №30/01. До митного оформлення подано банківський платіжний документ від 12.12.2023 №3608, відповідно до якого підприємством ТОВ "Тайгер-Агро" перераховано підприємству ТОВ "Будпроект ІФ" 69 200 грн, як зазначено в призначенні платежу, як оплату рахунку№71 від 12.12.2023. До митного оформлення даний рахунок не подавався, а рахунок на оплату транспортних витрат має інший номер-СФ0000071. Також, подані до митного оформлення договір про перевезення від 30.01.2023 №30/01 та заявка на транспортне перевезення від 07.12.2023 №1 містять різні умови оплати транспортних витрат. Згідно п.3.1 договору №30/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.01.2023 ціна на перевезення встановлюється в гривнях, але всупереч цьому в заявці №1 від 07.12.2023 ціна перевезення зазначена в євро. Таким чином, документи, що підтверджують вартість транспортних витрат мають розбіжності. У поданому інвойсі №550703962 від 24.11.2023 невірно зазначено кількість мастила IRIX EVO LX 200-2 24X0,400KG, а саме вага брутто.
З урахуванням наведеного, відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи, а саме: транспортні документи; банківські платіжні документи щодо оплати транспортних витрат; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за бажанням декларанта - інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
На вимогу митного органу, декларант надав пояснення з приводу виявлених розбіжностей та додаткові документи, а саме: дослідження Торгово-промислової палати України від 01.11.2023 щодо ціни товарів, пакувальний лист від 14.11.2023 №83293883, лист перевізника від 22.12.2023 №22/12, рахунок-фактуру на оплату транспортних витрат від 12.12.2023 №71, заявку на перевезення від 07.12.2023 №1, довідку про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12, лист виробника від 22.12.2023.
29.12.2023 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UА806020/2023/000147/2/2 та складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA806020/2023/000389.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення та картка відмови прийняті відповідачем правомірно з огляду на розбіжності у поданих документах та не надання позивачем до митного оформлення всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість застосування ним першого методу визначення митної вартості товару.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною Дистриб'юторської угоди від 01.04.2023) з урахуванням інвойсу.
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
У повідомленні, що є додатком до графи 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
- поставка товару "масла моторні, трансмісійні та мастильні матеріали" здійснюється згідно зовнішньоекономічного контракту від 01.04.2023 №1 на умовах поставки FCA REICHENBERG (DE). Пунктом 5.1 зовнішньоекономічного контракту №1 від 01.04.2023 передбачено, що у ціну товару включається вартість тари та упаковки, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару);
- згідно CMR № б/н від 07.12.2023 та поданої митної декларації №23UA806020014330U1 від 19.12.2023 пакування відсутнє, але згідно акту митного огляду №23UA806020014330U1 від 19.12.2023 наявні дерев'яні піддони. У зв'язку з тим, що в документах, наданих продавцем, відсутній даний вид упаковки, не відомо включена вартість пакування до ціни товару чи ні. Виходячи з цього, не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару;
- пунктом 5.1 договору №1 від 01.04.2023 передбачено, що до ціни товару входить лише вартість тари та пакування. Також, відповідно до інших документів, поданих разом з митною декларацією №23UA806020014330U1 від 19.12.2023, відсутня інформація про навантажувальні роботи. Виходячи з цього невідомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару;
- до митного оформлення подано договір на транспортно-експедиційного обслуговування від 30.01.2023 №30/01, в п.2.1.2; 3.2 зазначено, що конкретне перевезення вказується в разових заявках-замовленнях, які є невід'ємною частиною даного Договору. До митного оформлення декларантом подано заявку на транспортне перевезення від 07.12.2023 №1. Проте, подана заявка не містить посилання на договір про перевезення від 30.01.2023 №30/01. Також, стороною, що підписала заявку, виступає підприємство ТОВ "Будпроект ІФ", а договір на перевезення заключений між підприємствами ТзОВ "Будпроект ІФ" та ТОВ "Тайгер-Агро";
- рахунок на оплату транспортних витрат від 12.12.2023 №СФ-0000071 та довідка від 07.12.2023 №07/12 містять інформацію щодо маршруту вантажу від пункту (місця) завантаження Georg-Heinrich-ApplStrabe (Німеччина). Одночасно у CMR від 07.12.2023 №б/н місцем завантаження зазначено місто Reichenberg;
- рахунок на оплату транспортних витрат від 12.12.2023 та довідка від 07.12.2023 №07/12 не містять посилання на договір про перевезення від 30.01.2023 №30/01;
- до митного оформлення подано банківський платіжний документ від 12.12.2023 №3608, відповідно до якого підприємством ТОВ "Тайгер-Агро" перераховано підприємству ТОВ "Будпроект ІФ" 69 200 грн, як зазначено в призначенні платежу, як оплату рахунку №71 від 12.12.2023. До митного оформлення даний рахунок не подавався, а рахунок на оплату транспортних витрат має інший номер-СФ0000071;
- подані до митного оформлення договір про перевезення від 30.01.2023 №30/01 та заявка на транспортне перевезення від 07.12.2023 №1 містять різні умови оплати транспортних витрат;
- згідно п.3.1 договору №30/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.01.2023 ціна на перевезення встановлюється в гривнях, але всупереч цьому в заявці №1 від 07.12.2023 ціна перевезення зазначена в євро. Таким чином, документи, що підтверджують вартість транспортних витрат мають розбіжності;
- у поданому інвойсі №550703962 від 24.11.2023 невірно зазначено кількість мастила IRIX EVO LX 200-2 24X0,400KG, а саме вага брутто;
- в наданому дослідженні Торгово-промислової палати України від 01.11.2023 відсутні товари за артикулами №109948 та №109959, а вартість товару за артикулом №110781 в дослідженні становить 260,00 євро за 100 л, проте в наданому до митного оформлення інвойсі від 24.11.2023 №550703962 вартість товару за артикулом №110781 - 259 євро за 100 л. Таким чином, "Дослідження про рівень цін на моторні та трансмісійні масла, пластичні мастила, іноземного походження, постачальник: MOTUL Deutschland GmbH", складене ТПП, містить розбіжності у частині числових значень вартості товару за артикулом №110781 у порівнянні з рахунком-фактурою від 24.11.2023 №550703962;
- подані додатково 25.12.2023 транспортні документи (довідка про транспортні витрати, заявка) та транспортні документи, подані разом з митною декларацією 19.12.2023, мають одні і ті самі (ідентичні) номери та дату видачі, хоча містять різні дані, що мають суттєве значення для визначення митної вартості товарів;
- у поданих транспортних документах (довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортних витрат) транспортні витрати за межами митної території України розраховано від місця завантаження до п/п "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна), проте фактично перетин вантажем митного кордону відбувся через п/п "Ягодин-Дорогуськ" (Волинська обл., Україна);
- у довідці про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12, що була подана разом з МД 19.12.2023 протяжність маршруту Georg-Heinrich-ApplStrabe (Німеччина) - п/п "Рава-Руська" складає 1205 км. У зміненій довідці про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12, що була подана 25.12.2023 додатково, маршрут змінено на Reichenber (Німеччина) - п/п "Рава-Руська", його протяжність зазначена 1430 км, тобто на 225 км довше, ніж у попередній редакції документа. Проте, не зважаючи на збільшення протяжності маршруту, сума транспортних витрат до кордону України залишилася незмінною - 69 200 грн. Крім того, сума транспортних витрат до кордону України та сума транспортних витрат по території України однакова - 69 200 грн та 69 201,55 грн, не зважаючи на різну протяжність маршруту (1430 км та 950 км) та інших умов транспортування;
- відповідно до зміненої заявки на перевезення від 07.12.2023 №1, поданої додатково 25.12.2023, умовами оплати витрат на транспортування є: 69 200 грн по факту завантаження товару, 69 201,55 грн по факту доставки вантажу. Завантаження вантажу відповідно до автотранспортної накладної здійснено 07.12.2023. До митного оформлення подано банківський платіжний документ від 12.12.2023 №3608, відповідно до якого підприємством ТОВ "Тайгер-Агро" перераховано підприємству ТОВ "Будпроект ІФ" 69 200 грн., як зазначено в призначенні платежу, як оплату рахунку №71 від 12.12.2023. Тобто подані документи містять різні умови оплати транспортних витрат.
Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме:
Товар №1 - наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за МД від 17.10.2023 №UA110170/2023/3744 на рівні 3,38 євро/кг. Відповідно до даної МД митна вартість товару визнана митним органом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту); зовнішньоекономічний контракт в обох випадках укладено з одним і тим самим виробником "MOTUL Deutschland GmbH", товари постачаються під однією і тією ж торгівельною маркою "MOTUL"; умови поставки товару у обох випадках FCA; товари мають максимально наближений опис, призначення та пакування; час митного оформлення товарів максимально наближений; вага партій товарів максимально наближена;
Товар №2 - наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за МД від 15.11.2023 №UA100380/2023/616909 на рівні 3,32 євро/кг. Відповідно до даної МД митна вартість товару визнана митним органом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту); зовнішньоекономічний контракт в обох випадках укладено з одним і тим самим виробником "MOTUL Deutschland GmbH", товари постачаються під однією і тією ж торгівельною маркою "MOTUL"; умови поставки товару у обох випадках FCA; товари мають максимально наближений опис, призначення та пакування; час митного оформлення товарів максимально наближений; вага партій товарів максимально наближена;
Товар №3 - наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за МД від 20.11.2023 №UA110170/2023/4267 на рівні 3,94 євро/кг. Відповідно до даної МД митна вартість товару визнана митним органом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту); зовнішньоекономічний контракт в обох випадках укладено з одним і тим самим виробником "MOTUL Deutschland GmbH", товари постачаються під однією і тією ж торгівельною маркою "MOTUL"; умови поставки товару у обох випадках FCA; товари мають максимально наближений опис, призначення та пакування; час митного оформлення товарів максимально наближений.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, дослідивши подані декларантом документи на підтвердження митної вартості, погодився із твердженнями митниці щодо розбіжностей у документах на транспортування в частині протяжності маршруту та пункту митного кордону, у якому здійснювалось розмитнення.
За висновками суду першої інстанції, зазначені розбіжності вплинули на митну вартість товару.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на підтвердження транспортних витрат позивач надав митному органу договір №30/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 30.01.2023, укладений між ТОВ "Тайгер-Агро" (замовник) та ТОВ "Будпроект ІФ" (перевізник), яким визначено порядок взаємовідносин між перевізником і замовником, що виникають при організації перевезень вантажів замовника автотранспортом перевізника в міжнародному сполученні і розрахунків за ці перевезення.
Згідно пункту 3.2 Договору ціни, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), вказуються в разових заявках-замовленнях, які є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору, сторонами складено заявку на транспортні перевезення №1 від 07.12.2023 із зазначенням вартості перевезення та посиланням на маршрут перевезення імпортованого товару за маршрутом: 97234 Georg-Нeinrich-Appl-StraBe (Німеччина) - м. Полтава (Україна), вартість 3500 євро.
Згідно з рахунком-фактурою на оплату транспортних витрат від 12.12.2023 №СФ-0000071 без посилання на договір, на виконання якого його складено, вартість транспортних послуг, наданих ТОВ «Будпроект ІФ», визначено у сумі 138 401,55 грн, яка включає:
- за транспортні послуги автомобілем марки МАН НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту Georg-Нeinrich-Appl-StraBe (Німеччина) - п/п Рава-Руська - 69 200 грн;
- за транспортні послуги автомобілем марки МАН НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту пп. Рава-Руська - м. Полтава (Україна) - 69 201,55 грн.
Довідкою транспортних витрат ТОВ "Будпроект ІФ" від 07.12.2023 №07/12 засвідчено, що автомобілем марки МАН НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту 97234 Georg-Нeinrich-Appl-StraBe (Німеччина) - п/п Рава-Руська (відстань 1205 км)- 69200 грн; пп. Рава-Руська - м. Полтава (Україна) (950 км)- 69201,55 грн, перевезення здійснюється на підставі CMR від 07.12.2023, страхування вантажу не проводилось.
На письмову вимогу митного органу 25.12.2023 декларантом подано рахунок-фактуру на оплату транспортних витрат від 12.12.2023 №71; заявку на перевезення від 07.12.2023 №1; довідку про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12.
Дослідивши документи, колегія суддів зазначає, що у довідці про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12, що подана разом з МД від 19.12.2023, протяжність маршруту Georg-Heinrich-ApplStrabe (Німеччина) - п/п "Рава-Руська" складає 1205 км.
У зміненій довідці про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12, що була подана 25.12.2023 додатково, маршрут змінено на Reichenber (Німеччина) - п/п "Рава-Руська", його протяжність зазначена 1430 км, тобто на 225 км довше, ніж у попередній редакції документа.
Проте, незважаючи на збільшення протяжності маршруту, сума транспортних витрат до кордону України залишилася незмінною - 69 200,00 грн.
Апелянт зазначає, що ТОВ «Будпроект ІФ» допущено технічну описку під час зазначення протяжності маршруту в першій редакції довідки про транспортні витрати від 07.12.2023 №07/12. Втім, після виявлення такої описки, експедитором надано оновлену довідку про транспортні витрати від 07.12.2023 № 07/12 із зазначенням правильної протяжності маршруту.
Разом з тим, позивач, декларуючи товар, не повідомив митницю про наявність зазначеної технічної описки, тому митний орган мав обґрунтовані підстави вважати, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари є непідтвердженими.
Доказів того, що описка була саме у протяжності маршруту, а не у вартості послуг на транспортування матеріали справи не містять.
При цьому, колегія суддів зазначає, що помилка в протяжності маршруту не може мати характеру технічної, оскільки від відстані залежить вартість, що має бути сплачена замовником за перевезення товару.
Крім того, згідно поданих транспортних документах (довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортних витрат) транспортні витрати за межами митної території України розраховано від місця завантаження до п/п "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна), проте фактично перетин вантажем митного кордону відбувся через п/п "Ягодин-Дорогуск" (Волинська обл., Україна).
Апелянт не заперечує, що у документах на транспортування пунктом перетину кордону визначено п/п "Рава-Руська" (Львівська обл., Україна).
Разом з тим, зауважує, що за погодженням з ТОВ «Будпроект ІФ», він змінив місце перетину кордону на - п/п "Ягодин-Дорогуск" (Волинська обл., Україна), що не вплинуло на вартість транспортних послуг та, як наслідок, на митну вартість товару.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що усі документи на підтвердження транспортних витрат, подані декларантом, містили розрахунок вартості транспортних послуг за межами України до пункту Рава-Руська (Львівська область).
Доказів того, що змінивши пункт перетину кордону, вартість транспортних послуг не змінилась, позивач ні митному органу, ні судам першої та апеляційної інстанції не надав.
Водночас, обов'язок доведення митної вартості ціни товару лежить на позивачеві, про що також зазначав Верховний Суд, зокрема, у постанові від 12.07.2022 у справі №808/865/18.
Таким чином, встановлені у ході митного контролю невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв'язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості.
Щодо інших зауважень митниці, та висновків суду першої інстанції позивач не висловлював заперечень у апеляційній скарзі. Жодних доказів на спростування цих висновків не надав.
Колегія суддів вказує, що наданими декларантом документами не було усунуто встановлених розбіжностей, виявлених митним органом, як наслідок, відповідачем здійснено коригування митної вартості заявлених позивачем товарів та визначено її за другорядним методом - за резервним.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Митницею правомірно не застосовано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
При визначенні митної вартості товару митницею застосований резервний метод оцінки згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України. При цьому, у рішенні Митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів.
Митна вартість товару не могла бути визначена за другорядними методами відповідно вимог статті 59 Митного кодексу України та статті 60 цього Кодексу по причині відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації про якість та репутацію на ринку.
Визначити митну вартість відповідно до вимог статей 62 і 63 Митного кодексу України неможливо з причини відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості.
За таких обставин, відповідачем правомірно визначено митну вартість у спірному випадку на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС.
Доводи апелянта щодо відсутності у рішенні про коригування митної вартості порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості колегія суддів вважає помилковими, оскільки митним органом наведено відповідні порівняння по кожному товару (містяться посилання на митні декларації та характеристики товарів, які порівнювались із тим, що ввезений позивачем).
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняті Полтавською митницею рішення про коригування митної вартості та картка відмови відповідають вимогам чинного законодавства та підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайгер-Агро" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі № 440/4111/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський З.Г. Подобайло