31 липня 2025 р. Справа № 520/4641/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 16.04.25 по справі № 520/4641/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" (далі по тексту - ПрАТ «Харківський плитковий завод», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ «Харківський плитковий завод» свого податкового обов'язку від 23.08.2024р. № 2539/6/35-00-04-02-22;
- зобов'язати Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків ухвалити рішення про неможливість виконання платником, а саме ПрАТ «Харківський плитковий завод», своїх податкових обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2024 № 2539/6/35-00-04-02-22 про визнання ПрАТ «Харківський плитковий завод» таким, що може своєчасно виконувати свої податкові обов'язки, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не зазначив конкретних мотивів його прийняття, не встановив наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами, на які покликався позивач, що мали місце в результаті збройної агресії рф та їх безпосереднім впливом на можливість ПрАТ «Харківський плитковий завод» виконувати податкові обов'язки станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, що дає підстави для висновку про необґрунтованість такого рішення та наявність підстав для скасування.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 520/4641/25 адміністративний позов задоволено частково, зроблено вихід за межі позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ «Харківський плитковий завод» свого податкового обов'язку від 23.08.2024р. № 2539/6/35-00-04-02-22;
Зобов'язано Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву ПрАТ «Харківський плитковий завод» від 29.09.2022 р. №29/09 (вх. № 1198/6 від 30.09.2022) про неможливість виконання платником податкових обов'язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та ухвалити за нею відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (код ЄДРПОУ 00293628) витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень). Решту судових витрат залишено за позивачем.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на викладення судом висновків, які не відповідають обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 520/4641/25 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Харківський плитковий завод» відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення.
Наполягав, що заяву про неможливість виконувати платником податків податкових зобов'язань, ПрАТ «Харківський плитковий завод» подано 29.09.2022, тобто у період, коли підприємство вже не знаходилось в зоні проведення бойових дій, що унеможливлює застосування положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року № 225 (далі по тексту - Порядок № 225).
Крім того, ПрАТ «Харківський плитковий завод» не припиняло свою діяльність та дотримувалось податкових зобов'язань на момент звернення із такою заявою, що свідчить про наявність можливості з виконання податкових обов'язків.
Також, підтвердженням наявності можливості виконувати податкові зобов'язання позивачем є те, що до відповідача подано податкову звітність та сплачено задекларовані податкові зобов'язання (з урахуванням термінів визначених Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 р.): по податку на додану вартість подано декларації з ПДВ за лютий 2022 року (№ 9132460270 від 19.07.22), березень 2022 року (№ 9132462621 від 19.07.22), квітень 2022 року (№ 9132463835 від 19.07.22), травень 2022 року (№ 9132484649 від 19.07.22), червень 2022 року (№ 9132493429 від 19.07.22), липень 2022 року (№ 9163766778 від 22.08.22) та серпень 2022 року (№ 9187535150 від 20.09.22) та уточнюючі розрахунки до них; по податку на прибуток подано та сплачено податок (№ 9434059539 від 04.08.22 - не своєчасно подано), 1 квартал 2022 року (№ 9147987007 від 04.08.22 - не своєчасно подано), за 1 півріччя 2022 року (№ 9152969792 від 09.08.22); по податку на доходи фізичних осіб, військовому збору та ЄСВ подано податкові розрахунки за 1 квартал 2022 року (№ 9133799304 від 20.07.2022), за 2 квартал 2022 року (№ 9154914020 від 11.08.2022, № 9156922342 від 12.08.2022 - не своєчасно подано), по екологічному податку подано податкову декларацію (№ 9152882612 від 09.08.2022). Відтак, як станом на дату подання заяви про неможливість виконувати податкові обов'язки, так і станом на момент прийняття спірного рішення, позивач продовжує своєчасно надавати податкові звіти.
Повідомив, що контролюючим органом було встановлено відсутність у ПрАТ «Харківський плитковий завод» податкового боргу, підприємство не припиняло здійснювати господарську діяльність, виробництво продукції та її реалізації, проводити розрахунки з бюджетом, постачальниками, що свідчить про можливість позивачем здійснювати господарську діяльність та відповідно своєчасно виконувати податкові обов'язки.
Зауважив, що за результатами розгляду наданих ПрАТ «Харківський плитковий завод» до заяви документів було встановлено, що в наданих актах про пошкодження нерухомого майна та рухомого майна за період з 24.02.2022 по 06.06.2022 не вбачається причинно-наслідкового зв'язку з неможливістю виконання ПрАТ «ХПЗ» податкових зобов'язань, що правомірно було підставою для визнання позивача таким, що може своєчасно виконувати податкові обов'язки.
Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Переконував, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки зазначені в ній мотиви та підстави є безпідставними та необґрунтованими, натомість, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, з правильним застосуванням судом як норм процесуального так і матеріального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, з наданням належної оцінки всім доказам, які надавались до суду, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод", код ЄДРПОУ - 00293628, зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична адреса: пр. Героїв Харкова, 297, м. Харків, 61106.
Позивачем було надано заяву до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.09.2022 р. №29/09 (вх. № 1198/6 від 30.09.2022) про неможливість виконання платником податкових обов'язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
У зазначеній заяві позивачем було наголошено на відсутності можливості виконати наступні податкові обов'язки за податкові періоди:
- граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до періоду у якому відновиться можливість - податковий обов'язок з дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, проведення інвентаризації та своєчасного надання документів, інформації та пояснень на запити контролюючих органів та перевірки;
- граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до періоду, у якому буде відновиться можливість - подання звітності.
При цьому, позивачем вказано про відсутність змоги подавати податкову та фінансову звітність, сплачувати податки та збори за всі звітні періоди, гранична дата виконання яких припадає на період дії воєнного стану, здійснювати реєстрацію податкових накладних.
Підставою неможливості виконання позивачем податкових обов'язків зазначена підстава: перебування за адресою м. Харків, пр. Героїв Харкова 297, де і знаходяться виробничі потужності, на території населеного пункту, де ведуться бойові дії або знаходження в блокуванні, а саме в місті Харкові.
Згідно з рішенням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 20.10.2022 р. №1536/35-00-04-02-22 було визнано можливість ПАТ «ХРЗ» виконувати своєчасно податкові зобов'язання.
Підставами вказаного рішення визначено, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС України, відповідно до ст. 16 «Обов'язки платників податків» Податкового кодексу України ПРАТ «Харківський плитковий завод» (код ЄДРПОУ 00293628) протягом 2022 року виконує податкові обов'язки платника податку, а саме: подає податкову звітність (річну податкову звітність за 2021 рік, щомісячну та квартальну звітність за 2022 рік; своєчасно сплачує задекларовані податкові зобов'язання, податковий борг відсутній; здійснює реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 520/32757/23, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків - Приватним акціонерним товариством "Харківський плитковий завод" свого податкового обов'язку від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22; зобов'язано Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" від 29.09.2022 року №29/09 про неможливість виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням висновків суду у цій справі.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024, відповідачем було повторно розглянуто заяву ПрАТ «ХПЗ» про неможливість виконувати податкові зобов'язання, а саме: подання податкової звітності з 24.02.2022 та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування з 24.02.2022 та прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 23.08.2024 за № 2539/6/35-00-04-02-22, в зв'язку з чим між сторонами виник новий спір.
Згідно з доводами відповідача, при ухваленні оскаржуваного рішення він виходив з того, що з працівниками підприємства позивача не було призупинено дію трудових договорів, керівник підприємства Єфімов О. О. та головний бухгалтер Д'яченко Л. М., відповідно до наданих до контролюючого органу звіту 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» не були звільнені та продовжували отримувати заробітну плату, тобто виконувати свої функціональні обов'язки (відомості надані в додатках).
Крім того, відповідач стверджував, що працівники ПрАТ «Харківський Плитковий Завод» в періоді березень - вересень 2022 року продовжували працювати та отримувати дохід за ознакою 101 «заробітна плата». Відповідно звіту 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» чисельність за червень 2024 року складає 555 осіб.
На підтвердження можливості позивача виконувати свої податкові зобов'язання, на думку відповідача, свідчить подана ПрАТ «ХПЗ» податкова звітність та сплачені задекларовані податкові зобов'язання (з урахуванням термінів визначених Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 р.), при цьому, позивач на момент подання заяви та на час прийняття рішення продовжує своєчасно надавати податкові звіти.
Також встановлено, що податковий борг у підприємства відсутній. Згідно з ЄРПН ПрАТ «ХПЗ» у термін з 24.02.2022 по 29.09.2022 зареєстровано 180 податкових накладних по податковим зобов'язанням, з яких 4 податкових накладних (2 податкових накладних по 1 СГД) зареєстровано з запізненням.
Позивач не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 23.08.2024 № 2539/6/35-00-04-02-22 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та не відповідності вимогам умотивованості, оскільки при його прийнятті контролюючий орган обмежився лише загальними твердженнями про ненадання платником первинних документів, не дослідивши та не врахувавши тих документів, які вже знаходилися у розпорядженні контролюючого органу.
За висновком суду, обґрунтування оскаржуваного рішення не наданням інформації про пошкодження, втрати, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського та податкового обліку або неможливості їх вивезення, не є доречним, оскільки подання такого повідомлення є лише однією, проте, не виключною підставою прийняття рішення про неможливість виконання податкового обов'язку.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків ухвалити рішення про неможливість виконання платником, а саме ПрАТ «Харківський плитковий завод», своїх податкових обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, суд зауважив, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наявність дискреційних повноважень відповідача.
Беручи до уваги приписи ч.2 ст. 9 КАС України, суд вважав наявними підстави для виходу за межі заявлених позовних вимог з метою належного захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо неможливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ «Харківський плитковий завод» свого податкового обов'язку та ухвалити за ним рішення з урахуванням висновків суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі по тексту ПК України).
У розумінні пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
В силу обов'язків, закріплених у статті 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
За визначенням, наведеним у пункті 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому Указами Президента України продовжувався та діє станом по сьогоднішній день.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджено "Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року".
Відповідно до вказаного "Переліку" станом на момент звернення до відповідача із заявою про визнання платника податку таким, що не може виконувати податкові обов'язки (29.09.2022) Харківська міська територіальна громада була такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
При цьому, як вбачається зі змісту підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі Порядок № 225), набрав чинності 6 вересня 2022 року, затверджено :
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента;
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку № 225 Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 передбачено, що до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що податковою адресою, за якою ПрАТ «Харківський плитковий завод» здійснює свою господарську діяльність є : 61106, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 297, що входить до Харківської міської територіальної громади, яка станом на 29.09.2022 відносилась до територій України, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), колегія суддів вважає, що позивач, як платник податків, у разі відсутності у нього можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, має право звернутися до відповідача, як контролюючого органу, з відповідною заявою.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкову адресу платника податків, найменування контролюючого органу, до якого подається заява, дату подання заяви, чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків, інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації, підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).
Платники податків зобов'язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, оригінали відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'явити оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, відповідно до якого такими документами є:
1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.
2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599).
3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.
4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.
5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).
6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).
7. Документ або повідомлення оператора поштового зв'язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв'язку та/або об'єктів поштового зв'язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв'язку із введенням воєнного стану.
9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов'язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв'язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.
10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв'язку з введенням воєнного стану.
11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб'єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.
12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов'язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).
13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об'єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).
14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).
15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.
16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).
17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
Як передбачено у пункті 8 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Проаналізувавши вищенаведені положення, колегія суддів дійшла висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин податковим законодавством встановлено чіткі вимоги до порядку подання та змісту таких заяв платників податків, зокрема, в частині зазначення обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 27 вересня 2023 року у справі № 160/19256/22, від 4 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22 та від 06.12.2023 у справі № 280/6502/22.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, керуючись підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та Порядку № 225, позивачем до ГУ ДПС в Харківській області подано заяву про неможливість своєчасно виконувати податкові обов'язки від 29.09.2022 № 29/09.
До заяви позивачем додано:
- наказ від 24.02.2022 р. № 24/01 (про призупинення роботи підприємства та його працівників викладене обставинами невідворотної сили з 24.02.2022);
- наказ від 28.02.2022 № 28/02-1 (про переведення працівників на дистанційну роботу в зв'язку з небезпекою для їх життя);
- Перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 13.09.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 у редакції наказу від 01.07.2022 №143;
- Перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 27.04.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 у редакції Наказу від 28.04.2022 №80;
- акти від 15.06.2022, 17.06.2022 ПРАТ "Харківський плитковий завод" (про пошкодження, знищення рухомого та нерухомого майна);
- заява від 30.09.2022 № 463 до Індустріального відділу поліції ГУНП в Харківській області (про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження);
- фото місця пошкодження/знищення майна що знаходиться на балансі підприємства;
витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження.
Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок унормовано розділом ІІІ Порядку № 225.
Так, за змістом пункту 1 вказаного розділу заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов'язків.
У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов'язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.
Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов'язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов'язків.
Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.
Обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
З урахуванням вище вказаного суд зазначає, що відповідно до наведених норм права обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається саме на контролюючий орган.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 20.10.2022 № 1536/35-00-04-02-22 позивача було визнано таким, що може своєчасно виконувати податкові зобов'язання.
У подальшому, вказане рішення було визнано протиправним та скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 520/32757/23, залишеним без змін за результатами апеляційного перегляду справи (23.07.2024 набрало законної сили).
За висновком суду, виконання платником податків у 2022 року певних податкових зобов'язань без урахування інших обставин, на які посилається позивач, не свідчать беззаперечно про те, що на дату прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення позивач мав можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки.
На виконання вказаного рішення, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про можливість своєчасного виконання платником податків - ПрАТ «Харківський плитковий завод» свого податкового обов'язку від 23.08.2024 № 2539/6/35-00-04-02-22 (спірне).
Разом з цим, колегія суддів враховує, що прийняте на виконання рішення суду у справі №520/32757/23 рішення відповідача, яке слугує предметом перегляду даної справи, мотивоване аналогічними підставами, які вже визнавались судом протиправними, що свідчить про неврахування контролюючим органом висновків, викладених у справі № 520/32757/23.
До того ж, будь-якої належної оцінки обставинам, наведеним позивачем у заяві від 29.09.2022 контролюючим органом вкотре здійснено не було.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року також зазначив, що висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказуючи у спірному рішенні на ненадання позивачем таких документів, як докази зупинення трудових договорів, відповідач цілком ігнорує, що ПрАТ «Харківський плитковий завод» було надано наказ від 28.02.2022 № 28/02-1 «Про дистанційну роботу та неповний робочий час», який свідчить про те, що трудові договори не зупинялись, робота підприємства здійснювалась, однак у дистанційному режимі. З цих же підстав необґрунтованими є викладені у такому рішенні доводи про те, що працівники отримували заробітну плату, що нібито є свідченням можливості виконувати податкові обов'язки.
Є такими, що підлягають відхиленню і доводи контролюючого органу про ненадання документів про втрату чи знищення первинних документів, а також документального підтвердження неможливості використання чи вивезення документів, комп'ютерної техніки і тд, позаяк ПрАТ «Харківський плитковий завод» було подано заяву від 29.09.2022 про неможливість виконувати податкові обов'язки саме з підстави, визначеної у підпункті 6 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 (перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації), а не внаслідок втрати чи знищення первинних документів, або неможливості їх вивезення, що є окремими та незалежними підставами для визнання платника податку таким, що не може виконувати податкові обов'язки.
Слід зауважити, що у заяві від 29.09.2022 позивачем повідомлялось, зокрема, що у зв'язку з початком воєнної агресії та введенням військового стану прийняло рішення зупинити діяльність підприємства з 24.02.2022.
У подальшому, виробнича діяльність підприємства була частково відновлена, але підприємство не має можливості працювати на повну потужність. Внаслідок постійних обстрілів, відсутності повного складу робочих кадрів підприємства, можливості постачання необхідної сировини та матеріалів для виробництва з 9 виробничих ліній ледве працює з перервами при відключенні живлення тільки 1, а 2 лінії, через обстріли м. Харкова та підприємства печі підприємства аварійно зупинялись і запускались 23 рази.
Також позивач зазначив про щонайменше 17 обстрілів, внаслідок чого пошкоджені будівлі та майно підприємства, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.10.2022 номер кримінального провадження 12022221180001181 щодо вчинення кримінального правопорушення, саме порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядів невстановленого калібру по будівлям та майну товариства.
Крім того, товариство знаходиться в Індустріальному районі м. Харкова, у безпосередній близькості від одного з об'єктів критичної енергетичної інфраструктури міста Підстанції «Лосево» НЄК «Укрєнерго», яка до подання заяви від 29.09.2022 піддавалась обстрілам вже 5 разів, що є загальновідомим. У зв'язку з тим, що вказаний об'єкт знаходиться на відстані 10 метрів від території позивача, внаслідок ворожих обстрілів крім об'єкту критичної енергетичної інфраструктури були пошкоджені виробничі, складські та офісні будівлі товариства.
Разом з тим, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, приймаючи рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 23.08.2024 № 2539/6/35-00-04-02-22 взагалі не надано оцінку вказаним обставинам, формально обмежившись твердженням про те, що наведені ПрАТ «Харківський плитковий завод» обставини не містять причинно-наслідкового зв'язку з неможливістю виконання податкових обов'язків, що не може вважатись правомірним.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, без доведення належним чином, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, а тому оскаржуване рішення контролюючого органу не може вважатися належним чином вмотивованим та таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин, що мають значення для цього.
Отже, відповідач у спірних правовідносинах діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що зумовлює скасування рішення Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання ПрАТ «Харківський плитковий завод» таким, що може своєчасно виконувати свої податкові обов'язки від 23.08.2024 № 2539/6/35-00-04-02-22.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частина четверта статті 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що податковий орган фактично не надав належної оцінки долучених позивачем до заяви документам, а відтак, підстави вважати, що у спірній ситуації були виконані усі умови для зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення про неможливість своєчасного виконання ПрАТ «Харківський плитковий завод» - відсутні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушених прав позивача в частині зобов'язання Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву ПрАТ «Харківський плитковий завод» від 29.09.2022 р. № 29/09 (вх. № 1198/6 від 30.09.2022) про неможливість виконання платником податкових обов'язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та ухвалити за нею відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 520/4641/25 в частині задоволення позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко