01 серпня 2025 р.Справа № 440/16389/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 року по справі № 440/16389/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/16389/23 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.08.2023 №00070550701 , №00070560701 та №00070340701. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" (ЄДРПОУ 39349845) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 26840,0 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 40260,0 грн.
25.07.2025 до суду надійшла заява ТОВ "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" про ухвалення додаткового судового рішення (зареєстрована судом 28.07.2025) , в якій посилається на те , що постановою не вирішено питання стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Діканька-Зерно» грошових коштів у розмірі 189320,00 грн за проведення судової експертизи у справі №440/16389/23, тому просить ухвалити додаткове рішення у справі № 440/16389/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Діканька-Зерно» 189320,00 грн за проведення судової експертизи у справі №440/16389/23.
30.07.2025 до суду від ТОВ «Діканька-Зерно» надійшла заява , в якій просить уточнити заяву від 25.07.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/16389/23, а саме, виклавши її у наступній редакції: "Ухвалити додаткове рішення у справі № 440/16389/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Діканька-Зерно» 189320,00 грн за проведення судової експертизи у справі №440/16389/23, а також 23000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.".Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що заява ТОВ «Діканька-Зерно» про ухвалення додаткового рішення у справі не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Щодо заяви в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Діканька-Зерно» 189320,00 грн за проведення судової експертизи у справі №440/16389/23, то постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 надана оцінка наведеному питання та викладено висновок щодо відсутності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ “Діканька-Зерно» 189320,00 грн за проведення судової експертизи у справі №440/16389/23 .
Щодо заяви в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Діканька-Зерно» 23000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-4 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз вимог статті 134 КАС України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно із частиною дев'ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п'яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у частині сьомій статті 139 та частині третій статті 143 КАС України.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі №380/3999/21.
До того ж, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В той же час, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як свідчать матеріали справи, в апеляційній скарзі позивачем зазначено про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Діканька-Зерно» понесені судові витрати, зокрема 23000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В якості доказів понесення витрат на правничу допомогу надано платіжну інструкцію від 12.12.2023 №1150 про оплату на користь АО "Легал Солюшн" згідно рахунку № 50 від 01.12.2023р. консультаційні послуги та правова допомога відповідно до ЗУ "Про адвокатську діяльність".
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти наданих послуг, звіти та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу (договору про надання правничої допомоги тощо) , а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №810/795/18, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.
Договір про надання правової допомоги у матеріалах справи відсутній, та не надавався ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.
У тексті та квитанції відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась АО "Легал Солюшн" саме у справі № 440/16389/23.
Інших доказів, які б свідчили про пов'язаність сплаченої суми у розмірі 23000,0 грн позивачем за консультаційні послуги та правову допомогу АО "Легал Солюшн" із цією справою, суду не надано.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу в цій справі.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 наголосила, що не можуть бути покладені на відповідача (відповідачів) витрати на правову допомогу, надані в інших судових справах або за представлення інтересів особи в інших органах, організаціях та установах, що не пов'язані з розглядом справи № 227/2301/21.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не подано жодних заяв, що відповідні докази на підтвердження судових витрат будуть ним подані протягом п'яти днів після закінчення апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІКАНЬКА-ЗЕРНО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/16389/23 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Суддя-доповідач (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Чалий І.С.