01 серпня 2025 р. Справа № 440/13802/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 10.06.25 по справі № 440/13802/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДСНС в Полтавській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної та разової премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячної та разової премії), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року по справі № 440/13802/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року, Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38610079, вул. Решетилівська, 26/1, м. Полтава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної та разової премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячної та разової премії), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
30.05.2025 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем, в якій ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, вчинені під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24, а саме під час проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно Розрахунку для здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №440/13802/24, наданого з листом від 19.05.2025 № 61-01-Г-156/61-10;
- постановити окрему ухвалу про вчинення протиправних дій Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі №440/13802/24 та направити її до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення порушень, причин та умов неналежного виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог вказаної заяви стверджував, що відповідачем при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі №440/13802/24 безпідставно зменшено розмір належного йому грошового забезпечення, оскільки за розрахунками позивача, відповідач мав нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 у розмірі 645332,80 грн, в той час як відповідно до складеного ГУ ДСНС в Полтавській області розрахунку, позивачу підлягає виплаті грошове забезпечення у розмірі 95925,30 грн, з яких фактично виплачено 73812,48 грн, що свідчить про не виконання рішення суду по справі № 440/13802/24 та вчинення протиправних дій під час обчислення грошового забезпечення позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі № 440/13802/24 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року скасувати, справу направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки обставинам того, що перерахунок та виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 21.01.2025 проведені не у відповідності до резолютивної частини рішення по справі № 440/13802/24, оскільки у розрахунку перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 на суму 95925,30 грн відповідачем не застосовано величину прожиткового мінімуму на відповідний рік, яку суд зобов'язав відповідача використовувати при проведенні перерахунку, а також допущені математичні помилки у розрахунку посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, що визначалися на його підставі у 2021 році.
Стверджував, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви лише з огляду на необхідність звернення до суду з новим позовом є помилковим, оскільки резолютивна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24 містить чіткий, встановлений спосіб виконання рішення - зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячної та разової премії), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів. А відтак, незастосування відповідачем величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, є безумовною підставою для визнання протиправними дій відповідача, вчинених при виконанні рішення суду та жодним чином не свідчить про необхідність ініціювання нового позову.
Позивач вважає, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову, оскільки судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 620/1718/20.
В свою чергу, суд першої інстанції, не надав жодної оцінки доводам позивача, викладеним у заяві від 30.05.2025 та не дослідив чи виконується відповідачем судове рішення належним чином з наданням оцінки наявним в матеріалах справи доказам і проведеним розрахункам.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі № 440/13802/24 - без змін.
В обґрунтування відзиву зазначив, що факт правомірного та законного виконання ГУ ДСНС в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24 підтверджується наказом від 30.04.2025 № 201-НК/61 «Про перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 », розрахунком для здійснення перерахунку грошового забезпечення, платіжними інструкціями № 1050, 1051, 1052 від 16 травня 2025 року.
Стверджував, що перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення здійснено за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2023 шляхом множення останнього на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, що є цілком правомірним.
З огляду на зазначене, наполягав, що відповідачем виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду 21.01.2025 у відповідності до його резолютивної частини.
При цьому зауважив, що перерахунок розміру грошового забезпечення зі встановленням позивачу надбавки за особливості проходження служби та премії в максимальних граничних розмірах призводить до перевищення фонду грошового забезпечення, який був затверджений для ГУ ДСНС в Полтавській області на 2020-2023 роки, що своєю чергою є порушенням бюджетного законодавства України. Враховуючи викладене вище, з метою уникнення порушень норм Бюджетного кодексу України та досягнення розміру грошового забезпечення, що був виплачений особі в період проходження нею служби, відповідачем під час здійснення такого перерахунку коригуються надбавка за особливості проходження служби та премія.
У надісланій до суду апеляційної інстанції відповіді на відзив на апеляційну скаргу, позивач підтримав доводи та вимоги, викладені ним у апеляційній скарзі та додатково зазначив, що питання визначення відповідачем розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії не є предметом апеляційної скарги на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 і не стосується судового контролю виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24, оскільки судом не вирішувалося питання правомірності встановлення тих чи інших видів грошового забезпечення позивача. Водночас, стверджував, що відповідач не надає заперечень на аргументи апеляційної скарги про ухилення від виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 і не застосування для перерахунку і виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, а також не надає розрахунків перерахованого грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, з яких можливо було б встановити які розміри прожиткових мінімумів використовував відповідач для своїх перерахунків.
Наполягав, що суд першої інстанції взагалі не дослідив проведені відповідачем розрахунки на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 і не витребував у ГУ ДСНС в Полтавській області розрахунків грошового забезпечення на виконання судового рішення, отже, не встановив повно обставини виконання рішення суду і не дав їм правильної оцінки.
В іншій частині зміст відповіді на відзив на апеляційну скаргу є аналогічним змісту апеляційної скарги.
У поданих до суду апеляційної інстанції запереченнях на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що ним здійснено вірний розрахунок посадового окладу позивача за 2021 рік у розмірі 11560,00 грн з використанням величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн, натомість позивачем здійснено невірний обрахунок зазначеної складової грошового забезпечення у розмірі 11570,00 грн внаслідок хибного розуміння порядку застосування алгоритму обрахунку посадового окладу, визначеного приписами Додатку 6 до Постанови № 704.
Переконував, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено предмет спору та прийнято законне і обґрунтоване судове рішення.
У надісланих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях, ОСОБА_1 , навівши власні розрахунки посадового окладу, що належить йому до виплати у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках, зазначив, що у зв'язку з помилковим тлумаченням відповідачем порядку обрахунку і визначення розміру посадового окладу позивача з 01.01.2021 по 31.12.2021, порушено право власності позивача на грошові кошти, які належать йому у виді грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної та разової премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) згідно з рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24.
Відповідно до частини 3 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24, яке набрало законної сили 22.04.2025, зокрема, зобов'язано ГУ ДСНС у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячної та разової премії), відповідно до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
29.04.2025 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 440/13802/24.
На переконання суду першої інстанції, в ході розгляду справи № 440/13802/24 судом надавалася правова оцінка діям відповідача щодо нарахування позивачу грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячної та разової премії), які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704, що слугувало підставою для висновку, що вищевказані виплати повинні проводитися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30.05.2025, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача, викладені у заяві від 30.05.2025 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, виходять за межі предмета розгляду справи № 440/13802/24, а незгода ОСОБА_1 зі здійсненим перерахунком є підставою для звернення до суду з відповідним позовом про оскарження таких дій, оскільки при розгляді справи № 440/13802/24 відповідні розрахунки (суми) не були предметом спору, як і визначення відсоткового розміру премії та зобов'язання відповідача здійснити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб згідно з пунктами 2, 4 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), яка має здійснюватися одночасно з виплатою грошового забезпечення та здійснення відповідних виплат без утримання 5% військового збору за ставкою, що діє з 01.12.2024.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Так, стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 та 9 статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Колегія суддів зауважує, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Позивач, обґрунтовуючи свою заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, протиправністю дій відповідача при виконанні рішення суду від 21.01.2025 у справі № 440/13802/24, звертав увагу суду на невірний розрахунок відповідачем сум грошового забезпечення у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 та стверджував про незастосування ГУ ДСНС в Полтавській області величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня календарного року, при визначенні складових грошового забезпечення, а також надав відповідні розрахунки на підтвердження таких обставин, однак, судом першої інстанції жодної оцінки таким доводам заявника не надано, що свідчить про те, що вказана заява по суті не розглянута.
Колегія суддів зазначає, що резолютивна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24 містить чітке та однозначне формулювання зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячної та разової премії), відповідно до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24, відповідачем проведено перерахунок грошового забезпечення позивача з період з 29.02.2020 по 19.05.2023.
За результатами здійсненого перерахунку позивачу нараховано 603195,75 грн, з яких підлягало виплаті - 593814,31 грн, фактично виплачено ОСОБА_1 під час проходження служби - 497417,62 грн, та підлягає виплаті після перерахунку - 96396,69 грн.
До матеріалів справи позивачем також долучено і власний розрахунок грошового забезпечення позивача, здійснений на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24, відповідно до якого виплаті ОСОБА_1 підлягала 647867,62 грн.
Незважаючи на таку розбіжності між вказаними розрахунками, судом не вчинено дій щодо їх перевірки та не надано правової оцінки їх відповідності висновками суду, викладеним у рішенні від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24, на виконання якого відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача, з якими останній категорично не погодився.
Враховуючи не надання судом першої інстанції такої оцінки, висновок суду про відсутність підстав для задоволення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України є невмотивованим, а відтак, передчасним.
Водночас, колегія суддів зауважує, що оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/13802/24 визначено конкретний спосіб захисту порушених прав позивача, який передбачає застосування відповідачем величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, а позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси в частині незастосування такої величини відповідачем, належним способом захисту прав позивача є звернення до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'явлення нового адміністративного позову, оскільки такі вимоги не можуть бути розглянуті в окремому судовому провадженні.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що застосування інституту судового контролю є правом, а не обов'язком суду, однак задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені у відповідній заяві та навести підстави для висновку про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, чого у даному випадку зроблено не було.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі № 440/13802/24 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі № 440/13802/24 - скасувати.
Справу № 440/13802/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко О.А. Спаскін