01 серпня 2025 р. Справа № 520/3303/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Благода КОМПАНІ" та Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/3303/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благода КОМПАНІ"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА КОМПАНІ», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №12030081/37023573 від 08.11.2024р., прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Харківській області;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА КОМПАНІ» № 24 від 29.02.2024р. на суму 1 348 717,28 грн., в т.ч. ПДВ 224 786,21 грн., датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №12030081/37023573 від 08.11.2024р., прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Харківській області.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА КОМПАНІ» № 24 від 29.02.2024р. на суму 1 348 717,28 грн., в т.ч. ПДВ 224 786,21 грн., датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ: 37023573) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень), 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ: 37023573) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень), 00 коп.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року заяву адвоката Коршунової Дарини Віталіївни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.
Стягнуто з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ: 37023573) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв'язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАГОДА КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ: 37023573) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв'язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.
Не погодившись з додатковим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.
Також, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просить останнє скасувати в частині задоволення заяви та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні заявив повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 в частині стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмір 1500,00 гривень залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що стягнення судових витрат стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Матеріалами справи підтверджено, на підтвердження понесених позивачем витрат на надання професійної правничої (правової) допомоги позивачем надано: копію ордеру серії АІ №1812734 від 12.02.2025 на надання правничої допомоги, копію договору про надання правової допомоги від 06.01.2025; рахунок №01/02 на оплату послуг від 03.02.2025 на суму 4000,00 грн; платіжна інструкція № 88 від 03.02.2025 на суму 4000,00 грн; акт №03/04 наданих послуг від 22.04.2025.
Відповідно до поданих представником позивача доказів вбачається, що 06 січня 2025 року між ТОВ «БЛАГОДА КОМПАНІ» та адвокатом Коршуновою Д.В. було укладено договір про надання правової допомоги б/н, відповідно до якого адвокат приймає на себе зобов'язання, зокрема, по наданню послуг з представництва у встановленому порядку інтересів клієнта в судових органах.
Згідно Акту наданих послуг №03/04 від 22.04.2025р. за вказаним договором вартість послуг адвоката склала 4 000,00 грн. за надання юридичних послуг по представництву інтересів ТОВ «БЛАГОДА КОМПАНІ» в Харківському окружному адміністративному суді.
Згідно акту, Адвокатом були надані Клієнту такі послуги:
1)Послуги з надання правової допомоги під час оскарження в судовому порядку рішення про відмову в реєстрації Податкової накладної № 24 від 29.02.2024 в ЄРПН:
- підготування та подання позовної заяви та додатків до суду;
- підготування та подання відповіді на відзив;
- консультування Клієнта щодо розгляду справи.
З платіжної інструкції від 03.02.2025р. №88 вбачається, що ТОВ «БЛАГОДА КОМПАНІ» на виконання договору про надання професійної правничої допомоги було сплачено адвокату Коршуновій Д.В. 4 000,00 грн.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.
Таким чином, враховуючи ціну позову, обставини цієї справи та надані позивачем докази в їх сукупності та, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в загальному розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року по справі № 520/3303/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних скарг позивача та відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Благода КОМПАНІ" та Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 520/3303/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк