Справа: № 371/1621/15-к Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-кп/824/5063/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: ч. 3 ст. 368 КК України
31 липня 2025 року суддя-доповідач - суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , отримавши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 17 червня 2025 року стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 420 151 101 000 000 24 від 22 червня 2015 року, -
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 17.06.2025 ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України на 6 років позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у державних чи комунальних підприємствах, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання після приведення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_4 зараховано строк попереднього ув'язнення з 18.06.2015 до 19.06.2015.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_4 права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у державних чи комунальних підприємствах, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, постановлено обчислювати з моменту відбуття основного покарання у позбавлення волі.
На підставі ст. 54 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 позбавлено спеціального звання "майор внутрішньої служби".
За правилами ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України застосована спеціальна конфіскація та ухвалено після набрання вироком чинності конфіскувати у власність держави грошові кошти в сумі 27.600 грн. (138 купюр номіналом по 200 гривень) з певними серіями та номерами.
У провадженні стягнуті процесуальні витрати та вирішена доля речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України, вирок Миронівського районного суду Київської області від 17.06.2025 стосовно ОСОБА_6 може бути оскаржений та захисник ОСОБА_3 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК України, має право на подачу апеляційної скарги.
Передбачені ст. 395 КПК України порядок та строк подачі апеляційної скарги захисником дотримані.
Приписами п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України визначено, що в апеляційній скарзі повинні бути викладені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, з вказівкою рішення, яке може ухвалити суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою, що входить до переліку ч. 1 ст. 407 КПК України, та їх обґрунтування з зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Захисник ОСОБА_3 даних вимог не дотримався.
Так, як видно з апеляційної скарги, захисник ОСОБА_3 просить вирок Миронівського районного суду київської області від 17.06.2025 щодо ОСОБА_4 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати його.
Однак, таке прохання захисника не узгоджуються з приписами п. 3 ч. 1 ст. 407, ч. 1 ст. 420, ст. 421 КПК України, що визначають можливість ухвалення нового вироку лише за апеляційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника.
За будь-яких обставин, захисник в апеляційній скарзі повинен був вказати підстави, з яких він вважає ОСОБА_4 невинуватим, що визначені ст. 284 КПК України.
Є незрозумілою позиція захисника про необхідності дослідження аудіозапису судових засідань за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , бо показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, як наголошується в ч. 1 ст. 23 КПК України.
Всупереч положенням ч. 6 ст. 396 КПК України, захисником не надано копій апеляційної скарги, необхідних для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.
За підсумками, апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 містить такі недоліки, які перешкоджають відкриттю апеляційного провадження, адже суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги за нормою ч. 1 ст. 404 КПК України, за наданими йому цим Кодексом повноваженнями як випливає з ч. 3 ст. 26 КПК України, які виключають за власним розсудом вирішувати питання, що не знайшли свого відтворення в апеляційній скарзі, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 необхідно залишити без руху та надати захиснику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 17 червня 2025 року стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 420 151 101 000 000 24 від 22 червня 2015 року, - залишити без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_3 строк для усунення недоліків апеляційної скарги терміном в 5 (п'ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити захиснику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2