Єдиний унікальний номер справи № 752/15299/23
Провадження №22-ц/824/11201/2025
31 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Регіональний сервіс центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в
м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та повернення майна із чужого незаконного володіння,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року задоволено заяву позивача та застосовано захід забезпечення позову у справі до набрання рішення суду законної сили шляхом накладення арешту на рухоме майно.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 01.05.2025 року відповідач направив через підсистему «Електронний суд» дві апеляційні скарги, в яких просив оскаржувану ухвалу суду скасувати.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано строк для усунення виявлених недоліків. Підставами для залишення апеляційної скарги без руху був пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження та зазначення неповажних причин для його поновлення.
Зазначеною ухвалою апелянту роз'яснено, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, а саме, якщо не буде подано заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
На виконання ухвали суду апелянт надіслав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучив докази відсутності оскаржуваної ухвали в ЄДРСР та докази того, що ухвала не була надіслана до його кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Заявник також вважає, що вказаний строк пропущено з поважних причин, зокрема через обставини непереборної сили, а саме: введення воєнного стану в Україні, часті відрядження ОСОБА_1 та неможливість слідкування за ухваленими у справі рішеннями через відсутність доступу до комп'ютера.
Дослідивши матеріали справи, колегія судді вважає, що строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню з огляду на наступне:
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій.
Пунктом 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що до обов'язків саме учасників справи (якими є сторони та треті особи) віднесено виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Зазначена норма направлена на забезпечення апелянту можливості при написанні апеляційної скарги бути обізнаним з повним текстом оскаржуваного ним рішення. В той же час дане право не може вважатися абсолютним. Чинним процесуальним законодавством передбачено ряд процесуальних норм направлених на недопущення зловживання стороною своїми процесуальними правами.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала була постановлена 28 серпня 2023 року.
Згідно Довідки про доставку електронного листа, ухвала була направлена ОСОБА_1 на електронну адресу, зазначену ним у позовній заяві та доставлена до електронної скринька 28.08.2023 року 14:08:41.
Крім того, як убачається з ЄДРСР, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року була надіслана судом: 28.08.2023 року, зареєстрована: 28.08.2023 року, забезпечено надання загального доступу: 29.08.2023року.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник посилався на введення в Україні воєнного стану як обставину непереборної сили.
Однак, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме відповідачем або його представником у встановлені строки, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Крім того, ОСОБА_1 не зазначено та жодним чином не підтверджено, яким чином факт введення воєнного стану в Україні перешкоджало йому подати апеляційну скаргу в строк, визначений законом.
Оскільки поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом у заяві про усунення недоліків не наведено, то за таких умов, колегія суддів вважає, що вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року виконані не були.
З огляду на вищевказане, апеляційний суд не вбачає наявності підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, зазначені доводи апелянта не обумовлюють поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та можуть призвести до порушення прав іншої сторони, викликати сумнів в об'єктивності суду, а посилання апелянта на гарантоване право на апеляційне оскарження без дотримання процедури саме по собі не може слугувати підставою для поновлення строку (справа «Устименко проти України» (Case of Ustimenko v. Ukraine) (Заява № 32053/13).
Рішенням від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Суд зобов'язаний прийняти і розглянути апеляційну скарги на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Наявність лише самої по собі апеляційної скарги не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на невиправлення апелянтом недоліків в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року, враховуючи, що апелянта при цьому було повідомлено про наслідки невиконання такої вимоги суду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Регіональний сервіс центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в
м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та повернення майна із чужого незаконного володіння.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько