01 серпня 2025 року місто Київ
справа № 761/23680/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/10955/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В., про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета позову у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Тячівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір'ю, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні матір'ю з дитиною, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, у якому просить суд:
зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисте спілкування:
- щотижня у будні з 08:00 години кожної середи до 12:00 години кожної суботи та щомісячно - у вихідні дні з 12:00 години кожної першої суботи до 20:00 години кожної першої неділі, з 12:00 години кожної третьої суботи до 20:00 години кожної третьої неділі, та коли випадає п'ята субота, з 12:00 години кожної п'ятої суботи до 20:00 години кожної п'ятої неділі. Включаючи, але не обмежуючись, весняними, літніми, осінніми та зимовими канікулами у навчальних закладах, які відвідує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- 1 тиждень на зимових канікулах;
- 6 тижнів на канікулах влітку, з можливістю возити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відпочинок та оздоровлювати;
- три дні на осінніх та весняних канікулах;
- в день побачень ОСОБА_1 з донькою, вона має право забирати доньку з дому/школи особисто;
- зобов'язати ОСОБА_2 , за два дні до зустрічі ОСОБА_1 з донькою надати її точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це її особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
У лютому 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. подала заяву про зміну предмета позову у якому просить:
- визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: тиждень з матірю'ю ОСОБА_1 , тиждень з батьком ОСОБА_2
- визначити, що тижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через тиждень о 10 год.00 год. неділі.
- по завершенню одного тижня, протягом якого дитина проживала з батьком чи матір'ю, той з батьків, з ким дитина проживала, зобов'язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову представника позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Власюк К.П. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Тячівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір'ю, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - відмовлено та повернуто заяву заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 25 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального права та надмірно формалістичним підходом.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки суду про те, що позивач мотивує свої нові позовні вимоги новими фактичними обставинами справи та наводить нові обґрунтування на їх підтвердження та те, що заява про зміну предмету позову містить нову редакцію позовної заяви, яка одночасно змінює предмет і підстави позову є помилковими.
Оскільки з моменту відкриття провадження до подання заяви про зміну предмета позову пройшло більше півтора року і деякі обставини за час розгляду справі змінились, бо в межах даної справі було забезпечено позов ОСОБА_1 та відбувалось примусове виконання ухвали про забезпечення позову (обставини чого мають важливе значення для ефективності рішення про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні дитини та поновлення порушених прав позивача), то додатково до повідомлених у позовній заяві фактичних обставин у заяві про зміну предмета позову, позивач повідомила суду також наступні обставини :
- обставини примусового виконання ухвали про забезпечення позову від 14 лютого 2023 року, що тривало з 29 грудня 2023 року по 09 липня 2024 року;
- те, що позивач, не маючи жодної інформації про доньку та будучи позбавленою відповідачем можливості бачити та спілкуватись з донькою, зверталась до останнього з електронними листами, в яких просила повідомити їй інформацію про доньку, надати можливість побачити доньку, поспілкуватись з донькою, а також закликала до конструктивного діалогу щодо вирішення мирним шляхом питання її участі у житті доньки;
- те, що за результатами відвідування позивачем Тячівського ліцею № 2 та за результатами звернення до даного закладу позивачу стало відомо, що малолітня ОСОБА_3 навчається на сімейній формі навчання;
- те, що за результатами виходу начальника Служби у справах дітей Тячівської міської ради з метою обстеження умов проживання дитини за повідомленою судом адресою фактичного проживання дитини: АДРЕСА_1 , було встановлено, що сім'я ОСОБА_1 у місті Тячеві не проживає.
Звертає увагу, що обставини переведення дитини на сімейну форму навчання, обставина не проживання сім'ї ОСОБА_1 у Тячеві та зміна фактичного місця проживання, які стали відомі позивачу під час розгляду даної справи і які позивач зазначила у заяві про зміну предмета позову не змінюють визначені первісно позивачем основні фактичні підстави позову, а лише доповнюють їх.
Так само, обставини того, як відбувалось примусове виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року у справі № 761/23680/23 про забезпечення позову, які виникли у зв'язку з розглядом даної справи і які позивач зазначила у заяві про зміну предмета позову не змінюють визначені первісно позивачем основні фактичні підстави позову, а лише доповнюють їх.
Відтак, вважає, що не дослідивши належним чином зміст позовної заяви та заяви про зміну предмета позову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що позивачка здійснює виклад нових фактичних обставин.
При цьому, та обставина, що змінений позивачем предмет спору частково обґрунтовується іншими нормами матеріального права, ніж ті, що були первісно визначені позивачем, при збереженні первісних обставин (фактичних підстав позову) та при збереженні деяких норм матеріального права, зазначених у позовній заяві, не свідчить про зміну підстав позову.
Вказує, що порівнюючи зміст позовної заяви та заяви про зміну предмета позову, вбачається, що у заяві про зміну предмета позову позивач зберігаючи фактичні обставини та обґрунтування позовної заяви, додатково повідомляла обставини, які виникли під час розгляду.
Посилалась на висновки викладені у постанові від 27 листопада 2023 року по справі №603/761/19 Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, постанову Великої Палати Верховного Суді від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19.
Просила врахувати, що позивач не змінювала одночасно предмет та підстави позову, а тому суд помилково відмовив позивачу у прийнятті заяви про зміну предмета позову до розгляду та повернув.
25 червня 2025 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Простибоженко О.С. надійшов відзив, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
10 липня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк К.П. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких просила задовольнити апеляційну скаргу, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в прийнятті до розгляду та повертаючи ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача одночасно, всупереч ч. 3 ст. 49 ЦПК України, змінено предмет і підстави частини позову, а тому в прийнятті до розгляду заяви про зміну підстав позову у зв'язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову слід відмовити та повернути позивачу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного ним способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні матір'ю з дитиною, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, у якому просить суд:
зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисте спілкування:
- щотижня у будні з 08:00 години кожної середи до 12:00 години кожної суботи та щомісячно - у вихідні дні з 12:00 години кожної першої суботи до 20:00 години кожної першої неділі, з 12:00 години кожної третьої суботи до 20:00 години кожної третьої неділі, та коли випадає п'ята субота, з 12:00 години кожної п'ятої суботи до 20:00 години кожної п'ятої неділі. Включаючи, але не обмежуючись, весняними, літніми, осінніми та зимовими канікулами у навчальних закладах, які відвідує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- 1 тиждень на зимових канікулах;
- 6 тижнів на канікулах влітку, з можливістю возити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відпочинок та оздоровлювати;
- три дні на осінніх та весняних канікулах;
- в день побачень ОСОБА_1 з донькою, вона має право забирати доньку з дому/школи особисто;
- зобов'язати ОСОБА_2 , за два дні до зустрічі ОСОБА_1 з донькою надати її точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це її особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
Ухвалою від 22 серпня 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У лютому 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. подала заяву про зміну предмета позову у якому просила суд:
- визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: тиждень з матірю'ю ОСОБА_1 , тиждень з батьком ОСОБА_2
- визначити, що тижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через тиждень о 10 год.00 год. неділі.
- по завершенню одного тижня, протягом якого дитина проживала з батьком чи матір'ю, той з батьків, з ким дитина проживала, зобов'язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.
Звертаючись із позов ОСОБА_1 заявляла вимоги про зобов'язання відповідача не перешкоджати у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі позивача у вихованні доньки, тобто матеріально-правова вимога стосувалась спілкування у формі зустрічей.
Проте, зі змісту заяви про зміну предмету позову, вбачається, що позивач просить визначити місце проживання дитини почергово з кожним з батьків, отже просить змінити предмет позову.
Крім того, з поданої заяви про зміну предмету позову вбачається і зміна підстав позову, а саме викладу обставин і обґрунтування вимог.
Відтак, визначення місця проживання дитини почергово з кожним із батьків відтепер обґрунтовується обставинами виконання скасованої ухвали про забезпечення позову у справі №761/23680/23 та зміною місця проживання дитини у м. Тячеві, а не обставинами ухвалення судового рішення у справі №761/25101/20, як це було у первісній редакції позовної заяві.
Тобто позивач мотивує свої нові позовні вимоги новими фактичними обставинами справи та наводить нові обґрунтування на їх підтвердження.
Оскільки сторона позивача не лише змінює правові вимоги, а й наводить інші обставини на їх обґрунтування, подана заява є заявою про зміну предмета і підстав позову.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторона позивача не лише змінює правові вимоги, а й наводить інші обставини на їх обґрунтування, тому подана заява є заявою про зміну предмета і підстав позову, що одночасно не допускається, тому вірно відмовив у її прийнятті заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothersv. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greeceno.2).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Власюк Катерини Петрівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: