Справа № 757/14258/25-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4134/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
30 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
заявника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року,
ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025року скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що до скарги ОСОБА_6 не долучено заяву про вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого слідчий суддя позбавлена можливості встановити конкретні факти, які б могли свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, які можуть стати підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а тому вважала за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність оскаржуваної ухвали. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ним було відправлено заяву про кримінальне правопорушення від 10.03.2025 року та всупереч твердженням слідчого судді в скарзі було вказано інформацію, конкретні факти про вчинене адвокатом кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, який вкрав, знищив документи та матеріали сторони захисту у кримінальному провадженні, що підтверджується розпискою про його ознайомлення з цією справою. Також вказав, що копію оскаржуваної ухвали він отримав лише 13.05.2025 року і це є поважною причиною пропуску ним строку на апеляційне оскарження.
Уповноважена особа Головного слідчого управління Національної поліції України до суду апеляційної інстанції не з'явилась, в поданих до суду письмових поясненнях просили скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а справу розглянути за відсутності представника ГСУ НПУ.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , який вимоги поданої апеляційної скарги підтримав та просив зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2025 року; перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Абзацом 1 частини 3 статті 395 КПК Українипередбачено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвала слідчого судді від 24.04.2025 року хоч і була постановлена слідчим суддею з викликом сторін, однак розгляд справи відбувся без участі заявника в судовому засіданні, який перебуває під вартою. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2025 року копію оскаржуваної ухвали було направлено на електронну адресу ДУ «Київський слідчий ізолятор» для вручення ОСОБА_6 , однак даних про її отримання ним матеріали справи не містять, а тому його доводи про отримання ним копії оскаржуваної ухвали лише 13.05.2025 року та ознайомлення з її змістом з цього часу колегія суддів визнає обґрунтованими. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 подав 14.05.2025 року через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор», тобто в межах 5-ти денного терміну на апеляційне оскарження, а тому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 24.04.2025 заявником не пропущений і питання про його поновлення колегією суддів не вирішується.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи рішення про необхідність відмови у задоволенні скарги ОСОБА_6 слідчий суддя вказав, що до скарги ОСОБА_6 не долучено заяву про вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого слідчий суддя позбавлена можливості встановити конкретні факти, які б могли свідчити про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, які можуть стати підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а тому вважала за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
При цьому, як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року, слідчий суддя визнав за можливе розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_6 на підставі наданих доказів з огляду на те, що останній в судове засідання не з'явився, хоча про день, час, місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких зокрема законодавцем визначені принципи верховенства права, доступу до правосуддя, змагальності та забезпечення права на захист.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано ст. 306 КПК України, частиною третьою якої встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника, тоді як відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розгляд скарги за відсутності ОСОБА_6 , який як на день подання скарги в суд першої інстанції, так на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, утримується під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», на думку колегії суддів, не можна визнати таким, що відповідає вимогам принципу змагальності, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя, оскільки заявника фактично позбавили можливості бути особисто присутнім в судовому засіданні та надати пояснення з приводу поданої ним скарги та її мотивів, що безумовно свідчить про порушення права про справедливий розгляд в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є неприпустимим.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що направлення ОСОБА_6 повістки про виклик до суду через адміністрацію Державної установи «Київський слідчий ізолятор», без надання відповідного запиту на його доставку в судове засідання чи організації ВКЗ не може свідчити про дотримання встановленого законом порядку розгляду скарги, оскільки перебування заявника під вартою позбавляє його можливості за власною ініціативою з'явитися на призначене судове засідання і в такому випадку саме на суд покладається обов'язок забезпечити його присутність через надання відповідного запиту на доставку чи проведення ВКЗ з СІЗО, що відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України підлягає реалізації навіть за відсутності його особистої заяви про бажання брати участь в розгляді скарги.
Наведені вище порушення вимог КПК Україниперешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вони, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України визнаються істотними порушеннями кримінального процесуального закону, за наявності яких ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 , не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду скарги в суді першої інстанції, оскільки розгляд справи по суті слідчим суддею фактично не проводився та доводи скарги не перевірялися, що позбавляє суд апеляційної інстанції прийняти своє рішення по суті заявлених ОСОБА_6 вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року скасувати.
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4