іменем України
01 серпня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 730/448/25
Головуючий у першій інстанції - Ріхтер В. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1179/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09.05.2025 заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Старікова Є.О. про надання строку для примирення - задоволено.
Надано сторонам у справі строк для примирення в два місяці, в зв'язку з чим провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - зупинено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09.05.2025 скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність, невмотивованість та необґрунтованість.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що наданий судом першої інстанції строк на примирення терміном 2 місяці є необґрунтованим, недоцільним та має виключно формальний характер і зберегти сім'ю не допоможе.
Заявниця зазначає, що вона категорично заперечувала проти надання строку на примирення, а відповідачем не зазначено конкретних правових доказів, які б свідчили про наявність наміру на примирення.
Наголошує, що спільне життя з відповідачем на теперішній час припинено, сторони не ведуть спільного господарства, мешкають окремо, шлюб існує лише формально.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 25.06.2021 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1131 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5 зворот).
01.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, протягом останніх років воно тільки погіршилося, почали виникати сварки та суперечки, сторони перестали розуміти один одного. Вона наразі знаходиться закордоном, зв'язку з відповідачем не має, їх нічого не пов'язує, спільного господарства сторони не ведуть. Шлюбні відносини фактично припинено, подальше збереження шлюбу є неможливим.
08.05.2025 ОСОБА_2 подав до суду заяву про надання строку для примирення, просив надати сторонам строк для примирення тривалістю 2 місяці та зупинити провадження у справі на цей час (а.с. 23).
Оскаржуваною ухвалою районного суду заяву ОСОБА_2 про надання строку для примирення - задоволено. Надано сторонам у справі строк для примирення в два місяці, в зв'язку з чим провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - зупинено.
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Статтею 51 Конституції визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.
Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду в справі про розірвання шлюбу зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Водночас, у пункті 4 частини 1 статті 251 ЦПК України встановлено обов'язок суду зупинити провадження у справі в разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Із положень ст. 251 ЦПК України випливає, що в разі не зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу у зв'язку з наданням сторонам строку для примирення, суд допустить порушення норм процесуального права, незалежно від обставин справи, оскільки зазначена норма передбачає безумовне обов'язкове зупинення провадження у справі.
Конкретний строк для примирення визначає суд.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року роз'яснено, що передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя».
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з наданням судом першої інстанції строку для примирення.
Слід зазначити, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з цих підстав лише в тих випадках, якщо судом першої інстанції буде надано строк для примирення, що перевищуватиме шість місяців.
Оскаржуваною ухвалою подружжю надано строк для примирення два місяці, який не перевищує шестимісячний строк, передбачений законом, а відтак з цих підстав оскаржувана ухвала не може бути визнана незаконною і не може бути скасована судом.
Оскільки надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення відповідно до п. 1 ч. 1ст. 251 ЦПК України є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про надання сторонам строку для примирення та зупиняючи при цьому провадження у даній цивільній справі до закінчення строку для примирення, виходив із приписів вищезазначених норм права, які регламентують дані правовідносини.
Крім того, апеляційний суд наголошує, що надання судом строку для примирення подружжя не суперечить моральним засадам суспільства, не є примушуванням сторін до спільного проживання, втручанням у їх приватне життя, порушенням норм моралі, конституційних прав позивача та принципу добровільності шлюбу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та є обґрунтованими. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни ухвали - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 09 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: О.І. Онищенко
Н.В.Шитченко