Провадження № 3/742/1109/25
Єдиний унікальний № 742/3699/25
01 серпня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Сірій І.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП -
за участі:
особа, що притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
12.06.2025 р. о 16 год. 00 хв. в м. Прилуки по вул. Київська буд.124, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «CHERY AMULET А15» /д.н.з. НОМЕР_1 / без посвідчення водія, не маючи права керування відповідним типом транспортного засобу. Особа піддавалась адміністративному стягненню за ч.2 ст.126 КУпАП протягом року, що підтверджується постановою ЕНА №4298399 від 18.03.2025 р.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1 А ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом, усвідомлюючи відсутність права керування ним. Щиро розкаювався та зобов'язувався в подальшому не допускати порушень ПДР. У зв'язку з скрутним матеріальним становищем просив розстрочити сплату штрафу на максимальний період.
Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно ч.5 ст.126 КУпАП склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.
В силу положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.06.2025 р. серії ЕПР1 № 359674 та відеозаписом до протоколу; постановою серії ЕНА №4298399 від 18.03.2025 р. про притягнення до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, довідкою начальника САП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про те, що посвідчення водія ОСОБА_1 здано на збереження до ТСЦ, визнавальними поясненнями в судовому засіданні.
В ході судового розгляду не встановлено незаконності дій працівників поліції та їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Вищезазначені факти вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
При визначенні виду стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст.ст.34,35 КУпАП, суд не вбачає.
При цьому суд зазначає, що відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП також передбачено оплатне вилучення транспортного засобу. Враховуючи, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , згідно довідки адміністратора ТСЦ МВС №7442 належить ОСОБА_2 , підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає.
З врахуванням ступеню та характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступінь його вини та відношення до скоєних адміністративних правопорушень, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах мінімальної межі санкції статті.
Згідно ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо, тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_1 та його соціальний статус, з огляду на значну суму штрафу, суд вважає за можливе задовольнити заяву про розстрочку суми штрафу та розстрочити виплату штрафу на 6 місяців із розрахунку по 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень щомісячно.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, ч.5 ст.126, ст.283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 /п'ять/ років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання даної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП в частині накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 40800 /сорок тисяч вісімсот/ гривень строком на 6 (шість) місяців, зобов'язавши його сплачувати по 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривен щомісячно, починаючи з вересня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн /шістсот п'ять/ 60 коп. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк,установлений частиною першою статті 307КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов