Справа№751/5474/24
Провадження №2-а/751/36/25
30 липня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Овсієнко Ю.К.,
за участю секретаря Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Пасічного Романа Андрійовича, Департаменту патрульної поліції України, про скасування постанови серії ББА № 159825 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову взводу 2 роти 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, рядового поліції Пасічного Романа Андрійовича, серії ББА №159825 від 08.06.2024 року якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 2 ст.122 КУпАП
Свої вимоги мотивує тим, що вищевказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу.
Згідно з текстом постанови, 08.06.2024 р. о 06 год. 55 хв., на автодорозі М01 Київ-Чернігів- Яриловичі, в СП Кіпті 97 км водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом RENAULT MEGANE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі, при вільній правій, чим порушив п.11.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.
Пояснює, що 08.06.2024 року, після зупинки його автомобіля, вони з його пасажиром, ОСОБА_2 , вийшли з автомобіля, після чого він пояснив поліцейському, що права смуга дороги була зайнята іншими учасниками дорожнього руху, на чому неодноразово акцентував увагу, однак ОСОБА_3 у відповідь просив не перебивати його. Вважає, що його пояснення були проігноровані поліцейським, оскільки в подальшому він не починав вивчення зазначених у постанові доказів, для об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, і не ознайомив його з такими матеріалами. При цьому, за рекомендацією ОСОБА_2 він заявив клопотання в усній формі, про виклик безоплатного адвоката для отримання професійної правничої допомоги. Однак поліцейські відхилили дане клопотання, пояснивши це тим, що вони не зобов'язані вчиняти такі дії. Таким чином, поліцейським не було вчинено жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правничої допомоги.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, постанову серії ББА №159825 від 08.06.2024 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
10 жовтня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Залучено до участі в справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції України. Встановлено відповідачам, з урахуванням строку, встановленого ч. 1 ст. 286 КАС України, 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
28.10.2024 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції України надійшов відзив на позовну заяву, у якому просять відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, а оспорювану постанову залишити без змін. Вказують, аналіз положень пунктів 11.2, 11.5 ПДР свідчить про те, що законодавець дозволяє виїзд на крайню ліву смугу руху на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку у виключних випадках, зокрема: якщо праві смуги зайняті, для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). Позивач керував транспортним засобом на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку рухався в крайній лівій смузі, при вільній правій, а, відтак, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Також зазначає, що Пасічний Роман Андрійович є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання рядовий поліції, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно гр. ОСОБА_1 постанову серії ББА №159825 від 08.06.2024 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 грн. Також вказують, що враховуючи, що з моменту складання постанови від 08.06.2024 року серії ББА №159825 минуло понад 30 діб відповідач об'єктивно не зміг надати докази вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, що, в свою чергу, не може бути беззаперечним доказом того, що позивач інкриміноване правопорушення не вчиняв та не рухався в крайній лівій смузі, при вільній правій. Всі зауваження ОСОБА_1 як підстави для скасування оскаржуваної постанови, викладені в позові, не знаходять свого підтвердження, носять суто суб'єктивний характер та свідчать про намагання уникнути адміністративної відповідальності.
04.11.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що у відзиві на позов відповідачем на було зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, а також не зазначено причини відсутності такої реєстрації. Також вказує, що ним було отримано лише частину додатків до відзиву, а саме лише копію оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ББА №159825 від 08.06.2025 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП вбачається, що 08.06.2024 року о 06 год. 55 хв. на АД М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, СП «Кіпті», 97 км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT MEGAN, номерний знак НОМЕР_1 на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі, при вільній правій, чим порушив п. 11.5 Правил Дорожнього руху (а.с. 7).
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, тощо.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно з п. 11.2 ПДР на дорогах, які мають дві або більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Згідно п. 11.5 ПДР, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті; а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил, розташування транспортних засобів на проїзній частині тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Стаття 9 КАС України в якості одного з принципів адміністративного судочинства вказує диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 77 КАС України обов'язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладає на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 р. визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Позивач стверджує, що права смуга дороги була зайнята іншими учасниками, а матеріали адміністративної справи не містять належних доказів керування позивачем транспортним засобом на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку рухався в крайній лівій смузі, саме, коли була вільна права смуга.
За таких обставин усі сумніви трактуються на користь позивача та свідчать про те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає необхідним відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, позовну заяву - задовольнити.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем понесені документально підтверджені (а.с. 1) витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн., проте сплаті при зверненні до суду з цим адміністративним позовом підлягає судовий збір у сумі 605,60 грн., а, відтак, суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає поверненню позивачу як зайво сплачений.
Виходячи з наведеної норми, суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 9, 33, ч. 2 ст. 122, ст. 132-1, 251, 258, 283, 288 ч.1, 289 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 12, 94, 241-246, 255, 257-263, 286 КАС України, -
Позовну заяву задовольнити.
Постанову серії ББА №159825 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену поліцейським взводу 2 роти 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Пасічним Романом Андрійовичем - скасувати, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з Державного бюджету України судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. згідно квитанції ПН 215600426655 від 14.06.2024 ВПЗ Чернігів 26 АТ «Укрпошта».
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ю.К. Овсієнко