Справа № 573/1021/25
Номер провадження 2-о/573/44/25
01 серпня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
присяжних - Лобкіна В.С., Галуна Б.В.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , Білопільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення померлим,
28.05.2025 адвокат Луніка Т.Я. в інтересах ОСОБА_1 здав на пошту заяву про оголошення померлим ОСОБА_3 , яку мотивує тим, що 18.10.2024 ОСОБА_1 отримала сповіщення про те, що її син ОСОБА_3 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Зелений Шлях Курської області рф, внаслідок отриманих поранень несумісних з життям у результаті стрілецького бою. Спеціальним розслідуванням за фактом загибелі військовослужбовців розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 встановлено, що територія, де знаходиться тіло ОСОБА_3 , перебуває під контролем противника, евакуація неможлива. 25.10.2024 відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. Факт настання смерті ОСОБА_3 підтверджується актом про настання смерті, складеним на підставі показів свідків. 27.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до Білопільського відділу ДРАЦС із заявою про реєстрацію смерті та видачу свідоцтва про смерть її сина, але отримала відмову, оскільки не пред'явила необхідні для цього документи, а саме: рішення суду про оголошення ОСОБА_3 померлим.
Посилаючись на викладене, а також на те, що ОСОБА_1 не може зареєструвати факт смерті її сина та реалізувати свої права, пов'язані з його смертю, просить оголосити померлим ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 02.06.2025 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження. Залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 , витребувано з Білопільського відділу ДРАЦС відомості щодо укладення ОСОБА_3 шлюбу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник - адвокат Луніка Т.Я., заінтересована особа ОСОБА_2 заяву підтримали.
Представники в/ч НОМЕР_1 , Білопільського ВДРАЦС у судове засідання не з'явилися. Останній просив справу слухати без їх участі (а. с. 42).
Заслухавши заявницю, її адвоката, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6). Батько останнього ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 7).
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 .
Як вбачається зі сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.10.2024 №1/2651 ОСОБА_3 прийнятий (призваний) на військову службу 02.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в районні населеного пункту Зелений Шлях Курської області рф, внаслідок отриманих поранень несумісних з життям у результаті стрілецького бою, відданий Військовій присязі та вірний Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок (а. с. 8).
26.10.2024 ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024200600000724 внесені відомості за ознаками злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, по факту смерті військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_3 (а. с. 13).
Згідно з витягом з журналу обліку отриманих та відданих розпоряджень командира розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 на виконання бойового розпорядження командира 36 обрмп від 12.10.2024 №3959/ОКП/дск, командиру розвідувальної роти двома штурмовими групами на двох М113 за підтримки Т64 треба було провести наступальні дії в напрямку Свердликово - Зелений Шлях, оволодіти та зайняти перехрестя доріг півн. Зелений Шлях (…..). Не допустити просування підрозділів противника з напрямку Корєньово, виходу підрозділів противника з напрямку н. п. Новоіванівка, можливо н. п. Нижній Клин. Початок дій 15:00 12.10.2024 (а. с. 10).
З витягу з журналу бойових дій та акту спеціального розслідування в/ч НОМЕР_1 вбачається, що близько 15:30 розвідувальний дозор №1 та розвідувальний дозор №2 вирушили на бронеавтомобілях М113 з населеного пункту Свердликово в напрямку населеного пункту Зелений Шлях Курської області (рф), про що доповів молодший сержант ОСОБА_5 командиру розвідувальної роти. О 16:15, під час спішування військовослужбовців розвідувальної роти в районні південних околиць населеного пункту Зелений Шлях, групи потрапили у вогневу засідку противника та вступили в бій. Близько 16:30 РД №1 та РД №2 вийшли з вогневого контролю противника, змістилися до групи будівель та зайняли кругову оборону. Близько 16:40 противник розпочав штурмові дії району зосередження військовослужбовців розвідувальної роти. У ході бойового зіткнення старший матрос ОСОБА_6 отримав поранення, несумісне з життям (з доповіді молодшого сержанта ОСОБА_7 командиру розвідувальної роти близько 17:00). Старший бойовий медик розвідувальної роти матрос ОСОБА_8 , який перебував на КСП розвідувальної роти, на основі опису характеру поранення старшого матроса ОСОБА_9 підтвердив, що поранення несумісне з життям. За даним фактом командиром розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 була надана довідка-доповідь за фактом загибелі особового складу від 14.10.2024 №6384/ОКП, рапорт від 16.10.2024 №16584/р про загибель старшого матроса ОСОБА_10 . Близько 17:15 противником розпочато нові штурмові дії району зосередження РД №1 та РД №2, у результаті яких противник витіснив раніше зайняту військовослужбовцями розвідувальної роти групу будівель. Позиції були втрачені, територія, де перебувало тіло старшого матроса ОСОБА_9 під контролем противника. Евакуація загиблих неможлива. Були отримані письмові пояснення від посадової особи - старшого бойового медика розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 - матроса ОСОБА_11 та осіб, які безпосередньо виконували бойове завдання: командира (3) розвідувального відділення (2) розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 - молодшого сержанта ОСОБА_7 , командира (1) розвідувального відділення-командира машини (1) розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 - молодшого сержанта ОСОБА_12 , навідника-оператора (2) розвідувального відділення (2) розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 - старшого матроса ОСОБА_13 , які в своїх поясненнях описали перебіг подій 12.10.2024, місце та обставини загибелі старшого матроса ОСОБА_10 . Комісією зі спеціального розслідування вирішено, що загибель старшого матроса ОСОБА_9 пов'язана із захистом Батьківщини. Останній знаходився в засобах індивідуального захисту, ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння не виявлені (а. с. 10 зв. - 12).
Відповідно до акту про настання смерті в/ч НОМЕР_1 від 28.10.2024 №6826/ОКП молодший сержант ОСОБА_14 та старший матрос ОСОБА_15 засвідчили, що старший розвідник-снайпер (2 категорії) розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання, згідно з бойовим розпорядженням командира в/ч НОМЕР_1 від 11.10.2024 №3954/ОКП/ДСК, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 17:20 у районі населеного пункту Зелений Шлях Курської області рф внаслідок штурмових дій та стрілецького бою з противником (а. с. 14).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.12.2024 №1805 визнано, що старший розвідник-снайпер (2 категорії) розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 старший матрос призваний під час мобілізації ОСОБА_3 загинув внаслідок поранення, отриманого в період воєнного стану під час захисту Батьківщини. Загибель пов'язана із захистом Батьківщини (а. с. 9).
На даний час заявниця бажає зареєструвати факт смерті її сина та реалізувати свої права, пов'язані з його смертю, але фактично у зв'язку з неможливістю евакуації тіла ОСОБА_3 вона не може це зробити без рішення суду про оголошення його померлим (а. с. 15).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку з тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
У ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі таких приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, з введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв'язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного в реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо в контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики.
Суди можуть використовувати дані, зокрема з наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України».
Не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок з особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Саме такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №755/11021/22.
19.03.2025 набрав чинності Закон України від 25.02.2025 №4255-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав у період дії воєнного стану» статтю 1 Закону України «Про Збройні Сили України» доповнено новою частиною п'ятою такого змісту: «У період дії воєнного стану з'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України у визначеному законодавством України порядку можуть направлятися до інших держав та перебувати на території таких держав з метою здійснення заходів, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності, а також реалізації права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй».
Відповідно до п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4255-ІХ у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, положення цього Закону застосовуються до підрозділів Збройних Сил України, які до дня набрання чинності цим Законом були направлені у встановленому законодавством України порядку до іншої держави та перебували на її території з метою здійснення заходів, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, захисту її суверенітету та територіальної цілісності.
З листа Міністерства оборони України від 13.07.2025 №117/781/Вих ЗП1 вбачається, що бойові дії в районі населеного пункту Зелений Шлях Курської області рф тривали до кінця січня 2025 року (а. с. 68).
Таким чином шестимісячний строк з дня закінчення воєнний дій у справі, що розглядається, суд вважає за необхідне відраховувати з 01.02.2025, і на даний час цей строк закінчився.
У постановах від 26.04.2023 у справі №337/3725/22, від 29.03.2023 у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, у тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені в постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №607/1612/23.
За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова в позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі №127/28463/23.
07.07.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №685, якою затвердив Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до абз. 19 п. 5 Порядку до заяви про встановлення відповідного факту загибелі може додаватися рішення суду, яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, але тільки у разі відсутності документів, передбачених абзацами чотирнадцятим, шістнадцятим цього пункту, а саме: копії висновку судово-медичної експертизи (дослідження), що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ; копії довідки про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану; свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, - у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п'ятнадцятим цього пункту.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.
Встановлені судом обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель військовослужбовця ОСОБА_3 у бою біля населеного пункту Зелений Шлях Курської області російської федерації 12.10.2024.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 задовольнити та оголосити ОСОБА_3 померлим, датою його смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_1 , а місцем смерті - населений пункт Зелений Шлях Курської області російської федерації.
На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 265, 215, 307-308 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Білопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 146/1, код ЄДРПОУ 22597978), про оголошення померлим задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця села Миколаївка, Буринського району, Сумської області, мешканця АДРЕСА_4 .
Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Місцем смерті ОСОБА_3 вважати населений пункт Зелений Шлях Курської області російської федерації.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -
Присяжні -