Справа № 127/22915/25
Провадження № 3/127/4860/25
01 серпня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 . зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.07.2025 серії ЕПР1 №393895: «17.07.2025 рою о 00 год 59 хв у місті Вінниця по вулиці В'ячеслава Чорновола 5, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом VEVI без д.н.з. у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу DRAGER 7510 ARND 0024, результат позитивний 0,37 проміле. чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.»
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, суду пояснив, що 16.07.2025, перебував у місті Хмельницький, де зустрічався зі своєю дівчиною ОСОБА_2 , відвідували заклад громадського харчування та випили невелику кількість алкогольного напою. 16.07.2025 о 22:32 год виїхав на потязі до м. Вінниця та прибув 17.07.2025 приблизно 00:20 год. В цей час громадський транспорт не рухався, викликати таксі не вдалося у зв'язку з комендантською годиною. Коштів на проживання в готелі поблизу залізничного вокзалу в нього не було, залишатися на вокзалі було небезпечно. Єдиним пристроєм, яким можна було найшвидше дістатися до місця проживання ( АДРЕСА_2 ) був електросамокат, розміщений на майданчику біля залізничного вокзалу. Посвідчення водія відсутнє, в автошколі не навчався, Правил дорожнього руху та вимоги щодо допуску до керування ТЗ не вивчав, з ними не обізнаний. Так як пройшло достатньо часу з моменту вживання невеликої кількості алкоголю, вважав що в організмі алкоголю вже не міститься. Був повністю тверезим. Просив врахувати його матеріальний стан, те що є студентом та спортсменом, алкоголь вживає дуже рідко і в невеликій кількості. Разом з письмовими поясненнями надав суду докази: залізничні квитки, грамоти спортсмена, студентський квиток, тощо.
Крім того, звернув увагу суду, що працівниками поліції було порушено порядок частини 5 статті 266 КУпАП та не роз'яснено йому право та не запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП просив закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, інші письмові докази у справі, дослідивши відеозапис фіксації на портативні відео реєстратори, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Підпункт "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Частина 5 ст. 266 КУпАП передбачає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП України передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Як видно, частина 3 статті 266 КУпАП та пункт 6 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 17.12. 2008 р. № 1103, встановлюють імперативне правило, згідно з яким, у випадку незгоди водія з результатами проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів (на місці зупинки транспортного засобу) огляду на стан алкогольного сп'яніння, такий водій направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
В пункті 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735) зазначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до п. 15 розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
З дослідженого судом відеозапису з портативних відео реєстраторів інспекторів поліції вбачається, що після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським із застосування спеціального засобу на місці зупинки, і повідомленням йому поліцейським результату огляду, ОСОБА_1 не висловлював згоду з його результатом, працівниками поліції не було надано йому такої можливості, не роз'яснено, передбачене ст. 266 КУпАП право у разі незгоди з результатами огляду поліцейським з застосуванням технічного засобу (на місці зупинки), бути доставленим до проходження огляду у заклад охорони здоров'я. .
Поряд з цим, як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів - прилад Drager Alcotest 7510, номер 0024 в дату та час: 17 липня 2025 року о 01 год 02 хв, про що свідчать складений лейтенантом поліції Кременюком Євгенієм Акт огляду та чек № зап. 339 приладу Drager Alcotest 7510, а також відеозапис з портативного відеореєстратора. Після цього, 17 липня 2025 року о 01 год 05 хв тим самим лейтенантом поліції Кременюком Євгенієм складено за формою, затвердженою Додатком 1 до Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, НАПРАВЛЕННЯ водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - до закладу охорони здоров'я - КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, що свідчить про незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Однак, відеозапис з портативного відеореєстратора не містить моменту направлення працівниками поліції ОСОБА_1 до проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я. З пояснень ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду його не доставляли.
Означені письмові докази підтверджують те, що ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки не погодився, і тому в межах двох годин повинен був направлений поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я - КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР. Проте, як повідомив суду ОСОБА_1 , він 17.07.2025 поліцейськими не був доставлений до закладу охорони здоров'я для проходження огляду, незважаючи на складене поліцейським Направлення від 17.07.2025 о 01 год. 05 хв. для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я КНП «ЦТЗ «Соціотерапія». Матеріали відеозапису не містять відомостей про доставляння поліцейськими ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння до означеного закладу охорони здоров'я.
В матеріалах справи відсутній за затверджений за формою Додатка 4 до Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735 Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 лікарем закладу охорони здоров'я на стан сп'яніння.
Означене дає підстави суду для висновку, що після проведення 17.07.2025 о 01:02 год поліцейським з застосуванням спеціальних технічних засобів (на місці зупинки) огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, ним було складене за формою додатку 1 до Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735 Направлення від 17.07.2025 о 01:05 год на огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я - КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, проте до самого закладу охорони здоров'я водія ОСОБА_1 поліцейськими доставлено не було, огляд в закладі охорони здоров'я не проведено.
Означене вказує на те, що 17.07.2025 огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з прямим порушенням вимог статті 266 КУпАП, що відповідно до імперативної норми ч.5 ст. 266 КУпАП робить результати цього огляду недійсними.
Отож, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до суду не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: