Справа № 149/1058/25
Провадження №2/149/580/25
Номер рядка звіту 7
29.07.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.,
за участі секретаря Янюк А. Й.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку та визнання права на частку у спільній частковій власності зі стягненням грошової компенсації,
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку та визнання права на частку у спільній частковій власності зі стягненням грошової компенсації.
Короткий виклад позовних вимог.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після якої сторони успадкували по частці у земельній ділянці площею 3,7394 га, розташованій на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Відповідач з часу оформлення своїх спадкових прав уникає участі в оформленні технічної документації щодо поділу земельної ділянки, що унеможливлює право позивача розпоряджатися спадковим майном, зокрема здавати його в оренду. Спільне користування цим майном також є неможливим, оскільки відповідачка виїхала на постійне місце проживання до РФ, отже є резидентом країни агресора, її частка має бути примусово відчужена, що не завдасть їй істотної шкоди. Враховуючи це, з посиланням на ст. 365 ЦК України, Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» №2116-ІХ, з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» законопроект №7169, позивач просить припинити право спільної часткової власності відповідача на 1/2 частку земельної ділянки, визнати право власності позивача на частку земельної ділянки та стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію у розмірі 54410,33 грн.
Рух справи
Ухвалою суду від 14.04.2025 позов залишено без руху.
17.04.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 25.04.2025 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.
Позиція сторін
Представник позивача подав заяву про проведення розгляду у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву, клопотань, заяв не подала.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, враховуючи наступне.
Фактичні обставини
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її доньки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , успадкували по частці земельної ділянки площею - 3,7394 га, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.07.2017 року а.с. 8).
Оціночна вартість цієї земельної ділянки 108820,65 грн (довідка а.с. 10-11).
За інформацією Державної прикордонної служби, відповідач перетинала державний кордон в липні та серпні 2018 року, зокрема 19.08.2018 - виїхала з України (а.с. 56).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З наявних в матеріалах справи відомостей встановлено, що відповідач є громадянкою України (а.с. 30, 56) та у порядку спадкування за матір'ю набула право власності на частку земельної ділянки, що належала спадкодавцеві.
Доводи позивача про те, що відповідач проживає на території РФ та є її резидентом або громадянкою не підтверджені жодними доказами, отже є лише припущеннями, а тому не приймаються судом до уваги.
Як на підставу припинення права власності відповідача, позивач посилається на Законопроект № 7169 від 15.03.2022 «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», який згідно відомостей з офіційного сайту Верховної Ради України, не набув чинності.
Ще однією підставою позивач зазначає те, що частка є незначною і припинення права власності відповідача не завдасть їй істотної шкоди. Оцінюючи ці доводи суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
При цьому, для припинення частки у спільному майні достатньо наявності однієї з підстав, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст. 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, а також попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
За обставин даної справи відсутні підстави, визначені у п. 1-4 ст. 365 ЦК України для припинення права спільної часткової власності відповідача на частку земельної ділянки. Так, частка відповідача становить 1/2, тобто половина земельної ділянки, а тому не може вважатися незначною. Частки сторін можуть бути виділені, земельна ділянка може бути поділена, також можливе спільне володіння і користування майном співвласників.
У свою чергу припинення права власності відповідача у спосіб, що не відповідає чинному законодавству є порушенням її права власності, що прямо суперечить ст. 41 Конституції України, отже завдасть істотної шкоди її інтересам.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 6 ст. 55 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач не довела порушення її прав зі сторони відповідача.
Не доведеними є доводи про неможливість розпорядження спадковими правами та оформлення технічної документації про поділ земельної ділянки, здійснення відповідачем перешкод у цьому.
У свою чергу згідно з ч. 1 ст. 361 ЦК України позивач як співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, а ч. 1 ст. 364 ЦК України визначає право на виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Отже, судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача, а підстави для припинення права спільної часткової власності відповідача на 1/2 частку земельної ділянки - відсутні. Відтак позов не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.
Згідно з ч. 7 ст. 135 ЦПК України у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому ст. ст. 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п'яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
Відповідачем не понесено витрат у зв'яку з розглядом даної справи, а тому внесена на депозитний рахунок сума підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 135, 141, 258-261, 263-26, 273, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку та визнання права на частку у спільній частковій власності зі стягненням грошової компенсації - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 54410 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста десять) грн 40 коп., внесені на депозитний рахунок, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ коштів № 11 від 28.03.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення - 01.08.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 .
Суддя Ігор ОЛІЙНИК