31 липня 2025 року місто Київ
справа № 761/12944/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/6455/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Пономаренко Н.В. від 6 листопада 2024 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАБАС" про захист прав споживачів,
Короткий зміст позовних вимог
8 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАБАС" (далі - ТОВ "КАРАБАС", Товариство) про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він у ТОВ "КАРАБАС" придбав квиток на концерт Hauser, який мав відбутися 27 травня 2020 року. Вартість квитка 1 470 грн. Концерт не відбувся з причин коронавірусу, як було зазначено на сайті відповідача, але кошти за квитки не повернуто. Для врегулювання своїх порушених прав він звертався на гарячу лінію, на якій порадили чекати повторного приїзду виконавця Hauser і що придбаний квиток може слугувати входом на новий концерт. Також надходили смс-повідомлення щодо переносу концерту на інші різні дати. Однак протягом чотирьох років концерт так і не відбувся.
Також вказував, що з метою досудового врегулювання спору він 19 лютого 2024 року звернувся на сайт відповідача з питанням щодо повернення коштів за придбання квитка. Відповідач листом на електронну пошту повідомив про необхідність звернення з даним питанням до організаторів події. Поруч з цим на прохання повідомити назву організатора та його юридичну адресу відповідач відповіді не надав. В подальшому він звернувся до ТОВ "КАРАБАС" рекомендованим листом з проханням повернути грошові кошти, однак відповіді не отримав.
Посилаючись на те, що внаслідок дій відповідача, пов'язаних із неповерненням вартості придбаного квитка, йому було завдано душевних страждань, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ "КАРАБАС" вартість квитка разом з інфляційними втратами та трьома процентами річних відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, у загальному розмірі 2 398 грн 18 коп., а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 6 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позов заявлено до неналежного відповідача. Відповідальність за повернення коштів за продані квитки на концерт, який не відбувся, покладається на організатора концерту.ТОВ "КАРАБАС" є агентом, який не несе відповідальності за своєчасність та повноту повернення грошових коштів за квитки та не є особою, яка зобов'язаназдійснювати таке повернення.
Короткий зміст вимог апеляційної скаргита її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Зазначає, що судом не застосовано нормативно-правові акти, а покладено в основу оскаржуваного рішення лише положення оферти, що розміщена на веб ресурсі відповідача. Не враховано, що згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб.
Також зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги судову практику в аналогічних справах, а саме № 756/1990/24, № 296/3219/23 та № 161/14557/22.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТОВ "КАРАБАС" відзив на апеляційну скаргу до суду не подало.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_1 придбав квиток у ТОВ "КАРАБАС" на концерт Hauser, який мав відбутися 27 травня 2020 року о 19 годині 00 хвилин у місті Києві. Вартість квитка 1 470 грн, з яких касовий збір - 70 грн.
Зазначений концерт було скасовано організаторами.
18 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "КАРАБАС" із заявою про порушення прав споживачів та повернення грошових коштів за придбаний квиток. ТОВ "КАРАБАС" листом на електронну адресу повідомив ОСОБА_1 , що з даним питанням він повинен звернутися до організаторів події за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1
19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням повернути грошові кошти за квиток на концерт, який не відбувся. Відповіді не отримав.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся на поштову адресу ТОВ "КАРАБАС" про повернення коштів за квиток, але відповіді не отримав.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 просив повернути йому грошові кошти за квиток, придбаний у ТОВ "КАРАБАС", у зв'язку з тим, що концерт не відбувся, а також відшкодувати моральну шкоду.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18); від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18); від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс18), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі № 910/15792/20, провадження № 12-31гс22).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19, провадження № 61-11144св22; від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20, провадження № 61-6922св23; від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21, провадження № 61-6090св23).
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Встановлено, що ТОВ "КАРАБАС" не був організатором концерту Hauser, який мав відбутися 27 травня 2020 року о 19 годині 00 хвилин у місті Києві, та на який позивачем придбано квиток, вартістю 1 470 грн.
Так, умови щодо продажу та придбання квитків, підстав та порядку повернення їх вартості, інших прав та обов'язків, що виникають у зв'язку з цим у Агента, Покупця та Організатора, містяться в Договорі Продажу білетів на культурно-видовищні заходи, Публічній оферті, розміщеній на сайті ТОВ "КАРАБАС" (https://karabas.com/offerta/) (далі - "Оферта").
Відповідно до пункту 4.1-4.4. Оферти, ця оферта вважається основним документом в офіційних взаєминах між Покупцем і Агентом з купівлі-продажу Квитків.
Відповідно до пункту 5.5. Оферти, після оплати замовлення згідно з пунктом 5.2 цієї Оферти замовлення вважається проданим і у покупця виникає право відвідати захід.
У пункті 1.13. Оферти роз'яснено, що "Принципал" заходу - юридична особа або індивідуальний підприємець, який доручає Агенту взяти на себе зобов'язання з продажу квитків покупцям.
В свою чергу, згідно з пунктом 1.1. "Агент" - ТОВ "КАРАБАС", уповноважене діяти на підставі укладених договорів з Принципалом з оформлення та продажу квитків на заходи.
Згідно з пунктом 3.2. Оферти, Агент не несе відповідальності за дії Принципала і/або Організатора заходу та/або третіх осіб з продажу квитків, що діють від свого імені та/або від імені принципала або організатора заходу, так само як і за організацію й факт проведення заходу.
При цьому, відповідно до пункту 6.1 Оферти грошові кошти, що надійшли Агенту в якості оплати квитка/електронного квитка, підлягають поверненню покупцеві тільки у разі відміни заходу та при отриманні Агентом відповідного офіційного листа Принципала/Організатора заходу, в якому зазначаються умови (термін, час, місце) і порядок повернення квитків. З інформацією про порядок, строки, час і місце повернення квитків можна ознайомитися на Інтернет-сайті Агента. У разі, якщо повернення коштів покупцям від скасованого заходу за квитки, придбані у Агента, здійснюється в касах Принципала і/або організатора заходу, згідно з офіційним листом принципала і/або організатора, покупець не має права пред'являти претензії Агенту.
Відповідно до пункту 11.3., 11.5. Оферти, Агент не несе відповідальності за невідповідність наданих принципалом послуг очікуванням покупця та/або його суб'єктивній оцінці. Поради та рекомендації, надані покупцю, не можуть розглядатися як гарантії. Агент не несе відповідальності за будь-які збитки та моральну шкоду, понесені покупцем в результаті помилкового розуміння або нерозуміння ним інформації про порядок оформлення/оплати Замовлення, а також отримання і використання послуг.
Матеріали справи не містять доказів, що ТОВ "КАРАБАС", як Агент, отримувало відповідного офіційного листа Принципала (організатора події - концерту), в якому зазначаються умови (термін, час, місце) і порядок повернення квитків.
За приписами Закону України "Про захист прав споживачів" та Розділу Х Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах затвердженої наказом Міністерства культури 1 мистецтв у країни від 7 липня 1999 року № 452, у разі скасування, перенесення концерту або зміни заходу споживачі мають право повернути попередньо придбані квитки. Повернення коштів відвідувачам (глядачам, слухачам) проводиться організаторами заходу з пред'явленням документа, що посвідчує особу (паспорта, військового квитка, студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення).
Таким чином, з наведеного слідує, що пред'явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків організатора події - концерту Hauser та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому такий організатор не був залучений відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і колегія суддів, правильно відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав неналежного суб'єктного складу.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дослідив нормативно-правові акти та поклав в основу рішення виключно положення оферти, колегія суддів вважає безпідставними. Із мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що воно є обґрунтованим і мотивованим: суд першої інстанції навів положення матеріального права, які застосував при розгляді справи, зокрема статті 15, 16, 599, 610-612, 626, 638, 639 ЦК України, а також Інструкцію з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затверджену наказом Міністерства культури і мистецтв України від 7 липня 1999 року № 452. Ці нормативні акти в сукупності з положеннями оферти були проаналізовані судом, що дало підстави дійти правомірного висновку про неналежний суб'єктний склад сторін -обставину, яка є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Посилання скаржника на рішення в інших справах (№ 756/1990/24, № 296/3219/23, № 161/14557/22) як на аналогічну практику не є підставою для скасування рішення, оскільки відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України суд при застосуванні норми права має враховувати правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду. Натомість рішення, на які посилається апелянт, не переглядалися судами апеляційної чи касаційної інстанцій, отже не можуть вважатися усталеною практикою.
Наявність у позивача іншої правової позиції щодо застосування норм матеріального права не спростовує законності й обґрунтованості рішення суду та фактично зводиться до спонукання апеляційного суду переглянути висновки першої інстанції на користь позивача без належних правових підстав.
Водночас, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ? від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 6 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: