Апеляційне провадження № 22-ц/824/10840/2025
Справа № 373/889/25
Іменем України
30 липня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою» на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, постановлену у складі судді Лебедя В.В. в м. Переяслав 07 квітня 2025 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою», заінтересовані особи приватний виконавець Клименко Роман Васильович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Горизонт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У квітні 2025 року заявник ТОВ «Кредити готівкою» звернувся до суду з даною заявою, просив замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 з ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» на ТОВ «Кредити готівкою».
Заяву мотивував тим, що відповідно до виконавчого напису № 78577, вчиненого 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., здійснюється стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт». Стягнення заборгованості здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В.
31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп» було укладено договір про відступлення права вимоги № 31/03-23-3, за умовами якого та додатку № 1 до договору, було відступлено право вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 .
В подальшому 26 лютого 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп» та ТОВ «Кредити готівкою» уклали договір відступлення прав вимоги № 26-02/24, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп» відступило та передало належні їй права вимоги до боржників ТОВ «Кредити готівкою». Так, відповідно до виписки з додатку до договору, новий кредитор ТОВ «Кредити готівкою» отримав право вимоги до ОСОБА_1 . За умовами договорів, права вимоги первісних кредиторів вважаються відступленими (переданими) новим кредиторам з моменту укладання цих договорів. Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема ТОВ «Кредити готівкою» стало новим кредитором у правовідносинах з ОСОБА_1 .
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2025 року відмовлено у прийнятті заяви ТОВ «Кредити готівкою» до розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, та у відкритті провадження в справі.
Заявник ТОВ «Кредити готівкою», не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення оскаржуваної ухвали, просив скасувати ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, повторно наводив фактичні обставини справи, зазначені в заяві про заміну сторони виконавчого провадження, щодо примусового виконання приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. виконавчого напису № 78577, вчиненого 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., за яким здійснюється стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт», а також посилався на умови договорів про відступлення права вимоги, укладених 31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп», та 26 лютого 2024 року, укладених ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп» та ТОВ «Кредити готівкою», за умовами яких ТОВ «Кредити готівкою» стало новим кредитором у правовідносинах з ОСОБА_1 .
Наводив зміст ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, вказував, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при його відсутності, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не звернув увагу, що в даному випадку відсутній спір про право, а має місце заміна стягувача на правонаступника у відкритому виконавчому провадженні.
Підкреслював, що судом не враховано, що відмовляючи у прийнятті заяви про заміну сторони, суд фактично позбавив апелянта можливості вчиняти будь-які дії в рамках відкритого виконавчого провадження, при цьому залишаючись стягувачем за укладеним договором № 26-02/24.
Щодо неправильного застосування норм процесуального права, посилався на п. 43, 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц, про те, що виконання судового рішення є невід'ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана з попередніми частинами єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає в захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб; розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Виконання судових рішень у справах є складовою справа на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Наводив зміст ч. 2 ст. 19 ЦПК України, вказував, що до процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, належить зокрема заміна сторони виконавчого провадження (розділ VІ ЦПК України), який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб). Розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц про те, що «розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснує, що розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.
Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України)».
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
В судове засідання 30 липня 2025 року учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом направлення судових повісток-повідомлень до електронних кабінетів, а боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 - на поштову адресу, клопотань про відкладення розгляду справи не направили.
Поштове відправлення із судовою повісткою-повідомленням, направлене на адресу ОСОБА_1 , згідно трекінгу УДДПЗ «Укрпошта», не вручене в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою суду, вважається врученням судової повістки цій особі.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-233гс18 та постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19, провадження № 61-2583св20, від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20, провадження № 61-3782св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св21.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наведене, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, а також з урахуванням необхідності розгляду справи в передбачений законом строк, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності нез'явившихся учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті до розгляду заяви ТОВ «Кредити готівкою» про заміну сторони виконавчого провадження та у відкритті провадження, суд першої інстанції застосував п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та виходив із того, що в провадженні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області перебувала справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; ухвалою суду, що набрала законної сили, заяву залишено без задоволення. Зокрема, заявник ТОВ «Кредити готівкою», приватний виконавець Клименко Р.В., боржник ОСОБА_2 , предмет заяви - заміна сторони виконавчого провадження, яке відкрите на підставі виконавчого напису № 78577, виданого 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. Таким чином, Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області розглянуто заяву ТОВ «Кредити готівкою» про заміну сторони виконавчого провадження, за результатами розгляду якого судом прийнято ухвалу про залишення заяви без задоволення від 17 жовтня 2024 року, яка набрала законної сили.
Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
Так, пункт 2 частини першої статті 186 ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Крім того, пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Отже, суди дійсно повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета.
Водночас, пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ці підстави спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Разом із тим, розділ VI ЦПК України регулює розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), і розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
До процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень (рішень інших посадових осіб), належить звернення судових рішень до виконання, виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, мирова угода в процесі виконання, відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання, зупинення виконання судового рішення, тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу, оголошення розшуку боржника або дитини, привід боржника, вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, заміна сторони виконавчого провадження, визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, поворот виконання рішення, постанови.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Отже, заміна сторони виконавчого провадження є процесуальним питанням, пов'язаним з виконанням судових рішень та рішень інших органів і посадових осіб (стаття 442 розділу VI ЦПК України).
Апеляційний суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) виснувала, що розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).
Ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 186 ЦПК України.
Наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, рішення інших органів і посадових осіб, є підставою для застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин).
Розділ VI ЦПК України, яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення, рішення інших органів і посадових осіб, не передбачає відкриття/відмови у відкритті/закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Заява з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, у тому числі і про заміну сторони виконавчого провадження, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 564/2100/18 (провадження № 61-10846св24), від 08 січня 2025 року у справі № 0907/2-1864/2011 (провадження № 61-18223св21).
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції не можна вважати обґрунтованими та такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав.
Відповідно до приписів п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити готівкою» задовольнити.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.