Єдиний унікальний номер № 761/16906/25
Апеляційне провадження №33/824/3686/2025
24 липня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 296786 10 квітня 2025 року о 22:45 год у м. Києві на вул. Мрії (кол. назва Академіка Туполєва), 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Superb, .д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
У судове засідання, призначене на 24 липня 2025 року, з'явився захисник.
Основними доводами апеляційної скарги було:
- роз'яснення працівниками поліції водію порядку проходження огляду, який не відповідає вимогам КУпАП та Інструкції є порушенням працівниками поліції встановленої Законом процедури огляду водія на стан сп'яніння;
- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вручалося письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я;
- матеріали справи не містять жодного належного допустимого доказу відмови пройти огляд на стан сп'яніння, зафіксована відмова проїхати в ТЦК;
-його не відсторонили від керування транспортним засобом, чим поставлено під сумнів обґрунтованість підозри щодо перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Дані твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційний судом.
Порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачений ст. 266 КУпАП. Також це питання регламентується Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Як убачається з матеріалів справи, працівниками поліції водію транспортного засобу на місці зупинки було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу Драгер на місці зупинки або у лікаря нарколога, на що водій категорично відмовився, що зафіксовано нагрудною камерою поліцейського.
Таким чином твердження апелянта про не роз'яснення працівниками поліції водію порядку проходження огляду, не відповідають дійсності та не можуть бути прийняті судом.
Що стосується доводів апелянта про те, що матеріали справи не містять жодного належного допустимого доказу відмови пройти огляд на стан сп'яніння, зафіксована лише відмова проїхати в ТЦК, суд зазначає таке:
Як убачається з запису нагрудної камери працівника поліції, спочатку ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу, або в медичному закладі, на що останній чітко відповів відмовою.
Доводи про те, що ОСОБА_1 вручалося письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я суд також не приймає.
У даному випадку ОСОБА_1 не доставляли до медичного закладу, оскільки він відмовився від проходження огляду.
Крім того, посилання на обов'язкове вручення йому письмового направлення не ґрунтується на вимогах закону.
Також апелянт зазначав, що про факт неперебування ним у стані алкогольного сп'яніння свідчить те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом.
З даного приводу суд зазначає наступне:
По-перше, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Стан сп'яніння матеріалами справи констатований не був.
По - друге, той факт, що в подальшому після фіксації правопорушення працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не спростовує факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба