Єдиний унікальний номер № 757/14699/25-п
Апеляційне провадження №33/824/3721/2025
24 липня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1264273 06.03.2025 о 23 год. 50 хв. у м. Києві по бульв. Миколи Міхновського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510», результат огляду позитивний 1,58‰, (тест 1480). Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2025 року і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 24.072025 року, з'явився захисник.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вказане не є перешкодою для розгляду справи без учасників судового розгляду.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Основними доводами апеляційної скарги були:
- клопотання про перенесення розгляду справи судом першої інстанції було проігноровано;
- протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений працівниками поліції за порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху; Також відповідно до чеку з приладу «Драгер» огляд на стан сп'яніння проводився ОСОБА_1
- працівниками поліції не було залучено свідків правопорушення;
- протокол складено нерозбірливо;
- ОСОБА_1 не відсторонили від керування ТЗ., що свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.
Дані твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційний судом.
Що стосується доводів про ігнорування судом першої інстанції клопотання про перенесення розгляду справи, суд вважає вказані доводи неналежними з огляду на настпне:
Як убачається з матеріалів справи, судове засідання в суді першої інстанції було призначено на 27.05.2025 року на 09:10.
26.05.2025 року о 19.38 адвокатом Харченком С.В. було направлено на адресу суду електронною поштою клопотання про перенесення розгляді справи. Вказане клопотання було направлено вже після закінчення робочого часу.
З огляду на це, вказане клопотання було об'єктивно оброблено канцелярією суду вже після проведення розгляду справи.
Таким чином, хоча адвокат і направив вказане клопотання напередодні засідання, проте мав об'єктивно розуміти, що його клопотання не буде оброблено канцелярією суду до початку судового засідання.
Доводи про те, що в протоколі судового засідання зазначено прізвище « ОСОБА_2 » при ідентифікації особи, в описі установлених даних вказано прізвище « ОСОБА_2 » і таке ж прізвище вказано і в чеку « Драгера », що з точки зоу апелянта обумовлює відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд прийняти не може.
Як убачається зі справи, з метою усунення розбіжностей матеріалів, суд першої інстанції направляв справу на дооформлення.
Працівники поліції перевірили цю обставину і встановили, що ними було допущено технічну помилку, про що зазначено в рапорті, який є в матеріалах справи.
Неточності протоколу та додаткових матеріалів можуть мати наслідком закриття провадження у справі лише у випадку, якщо ці неточності не дають належним чином можливості встановити обставини справи, особу правопорушника, інкриміноване йому діяння.
Незважаючи на помилку в зазначенні прізвища ОСОБА_2 в описі подій та чеку Драгера, матеріали справи не дають підстав для можливості неналежної ідентифікації особи, щодо якої були складені матеріали.
Правильне зазначення прізвища ОСОБА_1 міститься в графі протоколу «особа, щодо якої складено протокол» в картці обліку адміністративного правопорушення, наявній у справі постанові про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП, роздруківці ідентифікаційних даних з бази даних АРМОР, де міститься фото ОСОБА_1 .
Вказана особа зафіксована і на відеозаписі нагрудної камери поліцейського, яка зафіксувала проведення огляду, його результати та оформлення матеріалів.
Все це в сукупності чітко ідентифікує особу ОСОБА_1 у зв'язку з чим доводи апелянта в цій частині не можуть бути прийняті.
Не можуть бути прийняті і твердження про неналежне оформлення адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 у зв'язку з незалученням до огляду свідків.
Відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, подія фіксувалась на нагрудну боді-камеру №477648. Вказаний СД диск з відеозаписом з нагрудної камери був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказаний відеозапис, що міститься в матеріалах справи зафіксував як проведення огляду, так і відсутність заперечень щодо його результатів, у зв'язку з чим підстава для проведення огляду в медичному закладі відсутня.
Під час огляду працівники поліції роз'яснили його порядок та можливість проведення огляду в медичному закладі у разі його не проходження на місці зупинки.
Окремо апеляційний суд звертає увагу, що в протоколі своїм підписом у відповідній графі ОСОБА_1 підтвердив факт роз'яснення йому прав працівниками поліції.
З приводу твердження апелянта про те, що протокол складено нерозбірливо, обґрунтовуючи тим, що не заповнений вручну і не допускається внесення виправлень до нього, суд зазначає, що в розділі 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженою наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зазначено, що за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №264273 відповідає положенням ст. 256 КУпАП.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд констатує, що протокол про адміністративне правопорушення видрукуваний не на спеціальному бланку, а у електронній формі, який був роздрукований за допомогою спеціальних технічних пристроїв працівниками поліції на місці вчинення адміністративного правопорушення, складений без порушень вимог п. 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції.
Що стосується доводів апелянта про те, що його не відсторонили від керування ТЗ, суд зазначає таке:
З відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що він фактично був відсторонений від керування ТЗ. В той же час факт подальшого відсторонення водія від керування транспортним засобом чи невиконання такої вимоги жодним чином не впливає на належність фіксації стану водія ОСОБА_1 , яка була здійснена до цього.
Таким чином, вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП була підтверджена на підставі сукупності належних та допустимих доказів.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба