01 серпня 2025 р. м. Чернівці Cправа № 600/2364/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №600/2364/25-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка полягає у не знятті арешту з рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 на який надходять пенсійні виплати та зобов'язано Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з коштів боржника ОСОБА_1 а саме: з рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку 305299.
24 липня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої зазначено про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 9600,00грн, стягнути які з відповідача і просить заявник.
Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду указаного вище питання в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9600,00грн, представником позивача, до заяви про ухвалення додаткового рішення, надано: звіт (акт) про надані послуги у зв'язку з розглядом справи №600/2364/25-а в суді першої інстанції від 24.07.2025 року; копію квитанції до платіжної інструкції на суму 5350,00 грн.; копію ордеру на надання правничої допомоги №1112009 від 21.05.2025 року ОСОБА_1 адвокатом Венерським О.С.
Також, до матеріалів позовної заяви позивачем подано витяг з договору №96/25 про надання юридичної (правничої) допомоги від 22.04.2025 року, відповідно до пункту 4 якого винагорода за послуги, що надаються АО (далі - гонорар), визначається за згодою АО та Клієнта в межах 40 (сорока) відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня поточного року за годину роботи АО, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору.
Таким чином, матеріали справи містять докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу на загальну суму 9600 грн.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як видно із матеріалів справи, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, дана справа є незначної складності, розглядалася без участі сторін у порядку письмового провадження.
Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної участі представника позивача в підготовці справи.
Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №545/2432/16-а, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі №200/7763/19-а, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім цього, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на викладене, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00грн. Відтак, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цій справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника позивача Венерського О.С. про ухвалення додаткового рішення у справі №600/2364/25-а задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
3. У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Л.Дергача, 25/27, м.Чернівці, 58002 ЄДРПОУ 41659926).
Третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (вул.Грушевського, 1 д., м.Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570).
Суддя В.О. Кушнір