про залишення позовної заяви без розгляду
01 серпня 2025 року Справа № 580/2472/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Паламаря П.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Трегулова Б.Л.,
представник відповідача Каландирець А.,
прокурора - Барбаш О.А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження питання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, прокурора, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування наказу,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просить, визнати протиправним та скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації №10/03-21 від 23.11.2010 “Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури» в частині включення до нововиявлених об'єктів пам'яток архітектури “Скарбниця», розташовану за адресою: Черкаська область, м. Умань, вулиця Небесної сотні 27 (колишня вулиця Радянська).
28.11.2022 Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження адміністративну справу №580/2472/21, яка надійшла з Верховного суду на новий розгляд до суду першої інстанції, за правилами загального позовного провадження.
27.02.2023 Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №925/1225/20.
03.03.2025 прокурором до суду подано клопотання про поновлення провадження у справі в наслідок набрання законної сили рішенням у справі №925/1225/20.
Для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі призначено розгляд справи на 23.04.2025 о 10 год. 00 хв., про що повідомлено позивача повісткою про виклик, яка 21.04.2025 у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610246745172, повернута до суду з відміткою поштового відділення про причини повернення «за відсутністю адресата».
23.04.2025 поновлено провадження у справі протокольною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду на підставі поданого до суду клопотання, однак розгляд підготовчого провадження у справі в наслідок неявки позивача відкладено на 07.05.2025 об 11 год. 00 хв., про що повідомлено позивача повісткою про виклик, яка 01.05.2025 у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610248667675, повернута до суду з відміткою поштового відділення про причини повернення «за відсутністю адресата».
07.05.2025, 19.05.2025 розгляд підготовчого провадження у справі відкладався, зокрема на 30.06.2025 об 11 год. 00 хв. на якому закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.07.2025 о 14 год. 15 хв. про що повідомлялося позивача повістками про виклик.
16.07.2025 у судове засідання позивач не з'явився, розгляд справи відкладено на 29.07.2025 о 14 год. 15 хв., про що повідомлено позивача повісткою про виклик.
29.07.2025 позивач вчерговий раз не з'явився, доказів поважності своєї відсутності не надав, з огляду на, що судом винесено на обговорення питання про залишення адміністративного позову без розгляду.
Представник відповідача не заперечував щодо залишення адміністративного позову без розгляду.
Прокурор з даного питання поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) перевіряла правомірність звільнення прокурора, який посилався на те, що не був належно повідомлений про розгляд дисциплінарної справи щодо нього, оскільки листи від дисциплінарного органу повернулися “за закінченням терміну зберігання». Суд зазначає у постанові від 25.04.2018, що “направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення “належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю Комісії, а тому не може свідчити про неправомірність її дій».
Цю правову позицію неодноразово застосовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою “за закінченням терміну зберігання» чи “інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі №910/5211/18 та інші).
Зокрема, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: “до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: “у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».
Таким чином, неотримання позивачем повісток за адресою зазначеною ним у позові з урахуванням ч. 1 ст. 131 КАС України, не є підставою для визнання останніх як не вручення.
Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Незважаючи на те, що суд належним чином повідомляв позивача про засідання 23.04.2025, 07.05.2025, 30.06.2025, 16.07.2025 та 29.07.2025, останній до суду не з'являвся, доказів поважності своєї відсутності в підготовчих засіданнях не надав, заява про розгляд справи за його відсутності не надходила.
При цьому, суд приймає до уваги, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом. Більш того, предметом спору у справі є відносини, які передбачають необхідність надання особистих пояснень з метою встановлення усіх фактичних обставин у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач чи його представник повторно не прибули у підготовче засідання, не подавши доказів поважності своєї неявки та не подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 181, 183, 240, 243, 256, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, прокурора, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.
СуддяПетро ПАЛАМАР
Повний текст ухвали виготовлено 01.08.2025