Справа № 560/13143/25
01 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить скасувати Наказ №11 командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2025 та пункт 4 Наказу №154 командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2025 в частині зняття молодшого сержанта ОСОБА_2 з усіх видів грошового забезпечення та припинення його нарахування і виплати, провести нарахування належних йому усіх видів грошового забезпечення (в тому числі премії, надбавки, додаткової винагороди) військовослужбовцю, що не виплачувалось, у зв'язку з винесенням оскаржуваних наказів та поновити виплату нарахованих всіх видів його грошового забезпечення у відповідності до чинного законодавства (згідно з частиною 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991) та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надіслати в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем призову за мобілізацією сповіщення про зникнення військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 за особливих обставин при виконанні бойового завдання (розпорядження, наказу).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає виключно порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Частиною 7 статті 160 КАС України, передбачено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає порядок та умови участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами статті 53 КАС України, встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 1 зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що є мамою ОСОБА_2 , на підтвердження надала свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Разом з тим, до позову не долучений документ, який підтверджує наявність визначених законом підстав для звернення позивачки до суду з позовом про захист прав та інтересів ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання документу, який підтверджує наявність визначених законом підстав для звернення до суду позивачці з позовом про права, свободи та інтереси ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук