Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
01 серпня 2025 року Справа № 520/6095/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України від 11 лютого 2025 року № 56-о «Про припинення з 17.02.2025 року державної служби та звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора Харківської митниці».
- Поновити з 17.02.2025 року ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
- Стягнути з Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.02.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
ОСОБА_1 проходила державну службу з 08.08.1997 року в Харківській митниці, яка раніше мала різні назви (Східна регіональна митниця, Харківська митниця, Харківська обласна митниця, Харківська митниця Міндоходів, Харківська митниця ДФС, Слобожанська митниця Держмитслужби, на цей час Харківська митниця).
Безперервний стаж роботи в Харківській митниці 27 років 6 місяців.
22.02.2023 року наказом Харківської митниці № 115-0 з посади головного державного інспектора митного поста «Аеропорт Харків», у зв'язку із простоєм митного поста, позивач була переведена на посаду головного державного інспектора відділу організаційного забезпечення, роботи зі зверненнями громадян та запитами на публічну інформацію організаційно - розпорядчого управління Харківської митниці (додаток №5). 30.06.2023 року між Харківською митницею та з нею було укладено контракт № 82 (додаток № 8).
14.01.2025 року позивачку було попереджено про її наступне звільнення у зв'язку із скороченням чисельності або штату державних службовців та запропоновані рівнозначні та нижчі посади державного службовця, але не в Харківській митниці, а в митних підрозділах других областей України.
Від запропонованих посад в інших областях України, які змінювали істотні умови державної служби, позивачка відмовилася, у зв'язку з віком, станом здоров'я та сімейними обставинами.
Наказом Харківської митниці від 11.02.2025 року № 56-о, 17.02.2025 року позивачці припинено державну службу та звільнено з посади головного державного інспектора відділу організаційного забезпечення, роботи зі зверненнями громадян та запитами на публічну інформацію організаційно - розпорядчого управління Харківської митниці на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", у зв'язку із скороченням чисельності державних службовців (додаток № 14).
Позивач вважає, що Харківською митницею не забезпечено дотримання гарантій права на працю щодо залишення на державній службі та посаді.
З 14.01.2025 року по 17.02.2025 року, після попередження про звільнення та на день звільнення позивачці, як державному службовцю, не запропоновано рівнозначні посади державної служби або переведення на таку посаду у Харківській митниці згідно частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.
Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з частиною п'ятою статті 22 Закону № 889-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 117-IX) у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб'єкта призначення може здійснюватися без обов'язкового проведення конкурсу.
Відповідно до частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється: 4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону) («за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону)» - у редакції, викладеній згідно із Законом України від 19.09.2019р. № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі - Закон № 117-ІХ).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 117-IX) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, викладеній у Законі № 440-ІХ, який прийнятий 14.01.2020р. і набрав чинності 13.02.2020р.) суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). Водночас не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, викладеній у Законі № 1285-ІХ, який прийнятий 23.02.2021р. і набрав чинності 06.03.2021р.) суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Редакція статті 87 Закону № 889-VIII станом на день попередження позивача про звільнення та на день його звільнення з державної служби визначала підставу для звільнення державного службовця (скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу), особливості її застосування (попередження про наступне вивільнення одночасно направляється з пропозицією рівнозначної посади або як виняток нижчої посади відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей) і наслідок відмови від запропонованих посад (у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87).
При цьому, вказівка на застосування загальної процедури вивільнення працівників, установленої законодавством про працю, відсутня.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин процедура звільнення повністю врегульована положеннями Закону № 889-VIII, що виключає застосування до спірних правовідносин положень Кодексу законів про працю України, окрім врахування переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, про що вказано в абзаці другому частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII.
З вищенаведених положень Закону № 889-VIII слідує, що, як на день попередження позивача про звільнення, так і на день звільнення, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:
- скорочення чисельності або штату державних службовців;
- скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців;
- реорганізація державного органу.
При цьому у разі звільнення державного службовця з підстав, визначених у пункті 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. І лише, якщо державний службовець відмовляється від такого переведення, роботодавець звільняє такого державного службовця.
Спір у цій справі виник у зв'язку із звільненням позивача з займаної посади у зв'язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.
Як встановлено судом під час розгляду справи, з моменту попередження про наступне вивільнення і по дату звільнення з державної служби відповідачем пропонувалось позивачу інші рівноцінної посади державної служби, та/або інші роботи (посади державної служби), в інших регіонах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 листом Харківської митниці від 05.02.2025 №7.14-1/12/10/832 повторно було запропоновано розглянути питання щодо переведення на інші рівнозначні посади або нижчі посади державної служби в інших територіальних органах Держмитслужби та у разі виявлення бажання працевлаштуватися на запропоновані посади, відповідно до положень статті 41 Закону України №889-УІІІ, у порядку переведення до інших митниць Державної митної служби України, завчасно звернутися до управління по роботі з персоналом Харківської митниці, за адресою: м. Харків, вул. Миколаївська, 16-6, каб. 17 або каб. 24.
Разом з тим, Харківська митниця, на виконання пункту 2 частини З статті 87 Закону № 889-VIII, пропонувала Позивачу інші рівнозначні посади або, як виняток, нижчі посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей державної служби у відносно безпечних регіонах України, з метою мінімізації загрози життю та нормальним життєвим умовам ОСОБА_1 та її родині.
Позиція Харківської митниці актуалізована та підтримана у правовій позиції Верховного Суду (постанова ВС від 15.02.2024 у справі №380/3441/20): «Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону №889-УІІІ державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець».
Позивач безпідставно вказує на те, що «Відповідачем не пропонувалася інша у Харківській митниці як відокремленому підрозділі Державної митної служби України вакантна рівнозначна посада/посад державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби, незважаючи на переважне залишення на роботі, що свідчить про порушення процедури звільнення, передбаченої статтею 87 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до частини 3 статті 87 Закону №889-УІІІ суб'єкт призначення або керівник державної служби зобов'язаний не лише письмово за 30 календарних днів попередити державного службовця про наступне звільнення у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, а й одночасно з цим запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Крім того при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу, необхідно забезпечити гарантії відповідно до статей 119, 179, 184 Кодексу законів про працю України для посадових осіб митниці:
- які увільнені від роботи на час проходження військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, в частині збереження місця роботи та займаної посади до закінчення особливого періоду або оголошення про демобілізацію;
- жінки, які мають дітей віком до трьох років, до шести років, вагітна жінка, одинокі матері при наявності дитини віком до чотирнадцяти років/дитини з інвалідністю, звільнення яких заборонено законодавством, або з обов'язковим працевлаштуванням зазначених жінок.
Харківською митницею забезпечено гарантії передбачені законодавством 23 посадовим особам, а саме збереження займаної посади або місця роботи шляхом переведення на інші рівнозначні вакантні посади на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 41 Закону №889- VIII.
Окремо слід зазначити, що роботодавець вважається таким, що виконав обов'язок з працевлаштування працівника, якщо працівникові були запропоновані всі інші наявні вакантні посади (інша робота), які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, та які з'явились на підприємстві з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.
Про це свідчать правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 №761/41149/16-ц, від 03,04.2020 у справі №360/2251/19, від 09.12,2021 №646/2661/20 тощо.
При цьому, Верховним Судом наголошено, що такий обов'язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з'явились в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.
Відповідно до Положення про Харківську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, Харківська митниця - є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України як її відокремлений підрозділ.
ОСОБА_1 одночасно з попередженням про можливе наступне звільнення у зв'язку із скороченням чисельності або штату державних службовців, на підставі абзацу другого частини третьої статті 87 Закону №889- VIII, було запропоновано вибрати одну із 100 рівнозначних посад державної служби у різних районах України, віддалених від зон активних бойових дій, або, як виняток, нижчі посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, або можливість призначення на вакантну посаду категорії «Б», у разі надання згоди, на умовах строкового трудового договору, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, відповідно до абзацу першого частини п'ятої та абзацу другого частини сьомої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389- VIII.
Однак, ОСОБА_1 не погодилась на переведення на жодну із запропонованих посад.
Таким чином, Харківською митницею був виконано обов'язок з працевлаштування ОСОБА_1 , а саме на момент попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із скороченням чисельності або штату державних службовців були запропоновані всі інші наявні вакантні посади (інша робота), яку вона може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, та які з'явились на підприємстві з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.
Зокрема, абзацом третім частини третьої статті 87 Закону №889-VIII державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Миколаївська, буд. 16Б,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.