Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
01 серпня 2025 р. Справа № 520/16983/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Демочко Вікторії Миколаївни - начальника відділу соціального захисту населення, депутат Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд.12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459), Федорової Ольги Володимирівни - спеціаліста 1 категорії, депутата Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд.12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459), Радченко Олени Вікторівни - провідного спеціаліста, депутата Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459) про визнання недійсним правочин, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати недійсним Правочин щодо прийняття депутата Височанської селищної ради ОСОБА_2 на посаду начальника відділу соціального захисту населення Височанської селищної ради так як він суперечить ст. 22 ЗУ "Про запобігання корупції" .
2. Визнати недійсним Правочин щодо прийняття депутата Височанської селищної ради ОСОБА_3 на посаду спеціаліста 1 категорії Височанської селищної ради так як він суперечить ст. 22 ЗУ "Про запобігання корупції" .
3. Визнати недійсним Правочин щодо прийняття депутата Височанської селищної ради ОСОБА_4 на посаду провідного спеціаліста Височанської селищної ради так як він суперечить ст. 22 ЗУ "Про запобігання корупції".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову - задоволено частково. Зменшено розмір судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову до розміру 947.14 грн. (дев'ятсот сорок сім гривень 14 копійок). Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.
Для усунення недоліків позову позивачу необхідно було надати до суду заяви про уточнення позовних вимог (відповідно до кількості учасників справи) у відповідності до пунктів 2, 4, 5, 9 частини 5 статті 160, частини 1 статті 5 КАС України та оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 947,17 грн..
08.07.2025 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення, згідно якої позивач зазначив, що суд ще не відкривши провадження, не призначивши підготовчий судовий розгляд, визнав що він не відповідає вимогам КАС України як наслідок наявність необхідності уточнювати. Щодо визначення порушення інтересів позивача, то останній вказав що його не влаштовують будь які дії що мають ознаки корупційних, та це його громадянська позиція яку гарантовано Конституцією України. Зауважив, що КАС України не передбачає до суду зобов'язувати позивача подавати до суду уточнені позовні заяви. Відносно сплати судового збору позивач зазначив, що останній клопотав про звільнення від сплати судового збору за конкретних обставин. Водночас, іншого в клопотанні заявник не просив. Наголошує, що він не має достатнього доходу для сплати судового збору, оскільки отримує виключно пенсію й іншого доходу не має. Також, позивач посилається на висновки, викладені в рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 у справі № 1-р/2018, згідно якого пенсія не є доходом, а є одним з видів соціальної виплати, в розумінні статті 46 Конституції України. Як внаслідок, на думку заявника, суд першої інстанції не має права на свій розсуд мотивувати висновок Конституційного Суду України так як згідно ст. 151-2 Конституції України висновок Конституційного Суду України є обов'язковим для застосування. Крім того позивач зазначив, що суд визначаючи суму сплати судового збору у 947,17 гривен не врахував те, що заявник знаходиться на соціальному забезпеченні і така сума судового збору навіть на цей час складає 20% його пенсійного забезпечення (6 повноцінних діб фізичного існування), а також суд не врахував зміст його позову, що він стосується не тільки його особистих інтересів, а й інтересів держави.
14.07.2025 року ухвалою суду доводи пояснень відхилено та продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на строк - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Крім того, позивачу було роз'яснено, що згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України, наслідком невиконання вимог ухвали від 14.07.2025 є прийняття судом рішення про повернення позову.
Копія ухвали від 14.07.2025 про продовження процесуального строку направлялась позивачу засобами поштового зв'язку на адресу самостійно зазначену ним у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 та отримано 19.07.2025 позивачем особисто, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ "УКРПОШТА" №0610268896425.
21.07.2025 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення, згідно якої позивач зазначив, серед іншого, що довідкою ДПС від 24.02.2025 підтверджено відсутність доходу за 2024р. у ОСОБА_1 , як наслідок питання в доступі до правосуддя за несплату судового збору при відсутності доходу знаходиться в площині виконання вимог ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про права людини та згідно гарантованого заявнику ст. 55 Конституції України права, вже не визначає право суду звільнення позивача від сплати судового збору, а покладає на суд це як обов'язок. Щодо визначення порушення інтересів позивача, то останній вказав що в реальності, депутати Височанської селищної ради всю свою діяльність спрямували на забезпечення своїх інтересів за рахунок ресурсів громади. Один з яких є працевлаштування депутата на те місце, де можливо отримувати оплату праці за рахунок бюджету громади. Але між тим, з початку діяльності ради - 08.12.2020 року, не проведено жодних загальних зборів громадян, участь членів громади у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету повністю виключена, як виключено і контроль зі сторони мешканців громади і за розподілом матеріальних цінностей громади, так і за контролем щодо їх розподілу, громадське оцінювання діяльності як посадових осіб ради так і депутатів ради не відбувається. Вказано, що заявник протягом декілька років намагався бути присутнім при звіті депутатів про депутатську діяльність, і йому це не вдалось. Тому що жоден депутат не забажав його своєчасно повідомити про час і місце свого звіту, хоча ОСОБА_1 це просив здійснити у персональному зверненні до депутата. На думку заявника, піклування депутатів про своє «місце під сонцем» позбавило їх інтересів піклуватись проблемами виборців. Тому позивач має законне право нагадати через суд їм про свої зобов'язання.
Перевіривши доводи письмових пояснень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
В ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік або довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі №295/14365/19, від 27.06.2023 у справі №120/3505/22, від 02.11.2023 у справі №120/6039/22, від 18.01.2024 у справі №520/495/23.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
Крім того, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Відповідно до вимог КАС України, строк для усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Судом забезпечено позивачу можливість сплатити судовий збір у розмірі 947,17 та надати до суду належним чином оформлену позовну заяву (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням в ній статусу сторін, дій відповідача/відповідачів, якими на думку позивача порушені його права чи законні інтереси, обґрунтування порушення оскарженими діями його прав, свобод або інтересів та надати докази наявності в нього порушеного права, за захистом якого Рибалко Євген Опанасович звернувся до суду, а також сформувати позовні вимоги у відповідності до приписів ч. 1 ст. 5 КАС України, обравши спосіб судового захисту, в десятиденний строк, встановлений законодавцем, додатково було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів, однак, заявник вимоги ухвали суду не виконав, натомість повторно подав пояснення, яке фактично дублює зміст попереднього.
Щодо сплати судового збору позивач також дотримується попередньої позиції згідно якого пенсія не є доходом, а є одним з видів соціальної виплати.
Натомість в ухвалах від 02.07.2025 та 14.07.2025 судом визначено позицію щодо сплати судового збору за цим позовом.
Таким чином недоліки, визначені в ухвалах від 02.07.2025 та від 14.07.2025 не усунено.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З наведених підстав позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 169, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Демочко Вікторії Миколаївни - начальника відділу соціального захисту населення, депутат Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд.12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459), Федорової Ольги Володимирівни - спеціаліста 1 категорії, депутата Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд.12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459), Радченко Олени Вікторівни - провідного спеціаліста, депутата Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459) про визнання недійсним правочин - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю. О. Супрун