печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31957/24-п
29 липня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва, Шапутько С. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 124 КУпАП,
04.07.2024 о 09 год. 27 хв., в м. Києві, по вул. Мечникова, 22А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом з паркомісця, не впевнився в безпечності, що призвело до зіткнення з автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який рухався по дорозі по вул. Мечникова. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні 09.08.2024 особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 своєї вини не визнав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гусаревич С. М. в судовому засіданні заявив клопотання про допит свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що були пасажирами ОСОБА_1 в момент зіткнення.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Кормушина О. І. заявила клопотання про допит свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були пасажирами ОСОБА_2 в момент зіткнення.
09.12.2024 в судовому засіданні допитано свідків сторін.
Допитаний свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що 04.07.2024, близько 09 год. 30 хв. він перебував в салоні автомобіля марки Лексус, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , та вони перебували в нерухомому стані на паркувальному місці, яке розташоване уздовж дороги по вулиці Мечникова, 22-а в м. Києві. На той час в салоні автомобіля, окрім водія ОСОБА_8 , також перебував ще один пасажир ОСОБА_9 , який сидів на задньому пасажирському сидінні праворуч. Вони мали намір здати назад та виїхати на дорогу вул. Мечникова. ОСОБА_10 увімкнув аварійну сигналізацію і почав дуже повільно здавати назад доки не було автомобілів, які рухалися смугою руху. Перед рухом назад ОСОБА_10 попросив пасажирів дивитися праворуч, щоб не наближалися автомобілі. Коли частина автомобіля в районі багажнику вже виїхала в смугу для руху, а задні колеса автомобіля досі залишалися на паркомісці, ОСОБА_3 побачив, як праворуч рухається автомобіль ВАЗ та сказав водію, що їде автомобіль. Тоді ОСОБА_10 зупинився і вони стояли, пропускаючи даний автомобіль, який наближався до них по смузі руху. Потім раптово при наближенні даний автомобіль не прийняв лівіше, а як їхав, так прямолінійно і в'їхав в задню частину автомобіля Лексус, яка частково виступала в смугу для руху, приблизно на 50 см. Після зіткнення даний автомобіль ВАЗ від'їхав трохи назад (приблизно на 2-3 метри), а ОСОБА_11 на пів метра десь проїхав вперед на зупиночне місце щоб звільнити смугу. За кермом автомобіля ВАЗ був літній чоловік, віком біля 50-60 років. Відразу після зіткнення він почав пояснювати, що не помітив задню частину автомобіля та допустив зіткнення, однак після спілкування з кимось телефоном та коли приїхали працівники поліції, він вже почав розповідати, що це автомобіль Лексус виїхав заднім ходом в його автомобіль. Автомобіль ВАЗ до зіткнення рухався зі швидкістю близько 40 км/год.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що 04.07.2024, близько 09 год. 30 хв. він перебував в салоні автомобіля марки Лексус, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_12 . Свідок зазначив, що він сидів позаду праворуч. Коли вони виїжджали на дорогу,. дивився у маленьке віконце праворуч, та казав, щоб водій був обережним, бо їде машина. Коли вони трохи виїхали в смугу руху, помітив автомобіль ВАЗ, про що сказав ОСОБА_13 , та той зупинився. Стояли чекали, поки проїде автомобіль, проте він в'їхав в них. В момент зіткнення автомобіль «Лексус» був в нерухомому стані.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначив, що перед зіткненням він перебував в салоні автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , та сидів на передньому сидінні біля водія. Їхали приблизно 40 км/год, проте він не бачив, щоб автомобіль «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , перед зіткненням перебував на проїжджій частині та очікував, щоб його об?їхали. Під час руху боковий інтервал від бордюру був як зазвичай під час руху.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що достеменно не пам?ятає моменту зіткнення та обставин ДТП, оскільки перебував на задньому сидінні та майже весь час дивився у телефон, інколи поглядаючи на дорогу, проте жодного автомобіля, виїжджаючого з парковки, він не бачив.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушенні не визнав, та послався на свої письмові пояснення, у яких зазначив, що він, виїжджаючи з парковки по вул. Мечникова, подивився, чи немає позаду автівок, почав потрохи здавати назад. Виїхавши задньою частиною авто на проїжджу частину на дуже незначну відстань, зупинився, щоб упевнитись, що немає авто на дорозі, та в цей самий момент отримав удар у задню частину автівки від авто ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній смузі, але дуже близько до краю дороги. Водію, який рухався по вул. Мечникова, нічого не заважало уникнути удару, здавши трохи лівіше, крайня ліва смуга була вільною, але водій їхав дуже близько до паркувальної зони. В його автівці окрім нього знаходились двоє пасажирів.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гусаревич С. М. просив закрити провадження у справі у зв?язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на раніше подане письмове клопотання. Так, відповідно до письмового клопотання адвоката Гусаревича С. М. останній посилається на надані в судовому засіданні показання учасників ДТП, висновок судової автотехнічної експертизи № 8/24 від 14.08.2024, відповідно до якого встановлено, що саме дії ОСОБА_2 призвели до зіткнення; та на висновок судової автотехнічної експертизи Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-24/75251-ІТ від 24.01.2025, відповідно до якого встановлено, що саме порушення ОСОБА_2 ПДР України призвело до зіткнення авто. З урахуванням викладеного, та того, що в справі відсутні докази наявності в діях ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, адвокат просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні водій ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 зазначив, що, на його думку, саме дії ОСОБА_1 призвели до зіткнення транспортних засобів. Зазначив, що проїжджаючи в районі будинку №22-а по вулиці Басейній, він відчув удар в праву частину свого автомобіля. Від цього удару його автомобіль заглухнув та по інерції трохи скотився вниз (автомобіль рухався під гору). Після зупинки автомобіля ОСОБА_2 та його пасажирами було виявлено, що автомобіль ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_3 , зіткнувся з автомобілем Lexus ДНЗ НОМЕР_4 , який в цей час виїжджав з парковки заднім ходом та в результаті цього маневру зіткнувся з автомобілем ОСОБА_2 , який в той момент рухався по головній дорозі. Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що саме дії ОСОБА_1 призвели до зіткнення транспортних засобів, зіткнення відбулось в момент руху обох транспортних засобів.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко А. В. вважав, що ОСОБА_2 невинуватий в дорожньо-транспортній пригоді та, відповідно, у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки саме дії водія ОСОБА_1 , який рухався заднім ходом та не пропустив автомобіль ВАЗ, що рухався смугою руху, призвели до зіткнення автомобілів. Вважав необ'єктивним та недостовірним висновку експерта від 14.08.2024 № 8/24, оскільки вже на етапі опису обставин експертом фактично презумується вина автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , в ДТП. Окрім того, на третій сторінці висновку експертом зазначено: «дорога мала по одній смузі для руху в кожному напрямку», проте дана інформація не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки схема ДТП та фотоматеріали з місця ДТП підтверджують, що там було по дві смуги руху в кожному напрямку. На сторінках 3 та 4 висновку експерта зазначаються показання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , які вказують на те, що автомобіль Лексус виступав на смугу руху на 60-70 см. ( ОСОБА_1 ) або 50-70 см. ( ОСОБА_3 ). Проте ці відомості спростовуються схемою ДТП. Щодо висновку експерта по питанню № 1, адвокат зазначає, що навіть якщо припустити, що висновок експерта по першому питанню відповідає дійсності, і автомобіль ОСОБА_1 саме в момент зіткнення знаходився у нерухомому стані, висновок експерта жодним чином не вказує, який проміжок часу автомобіль ОСОБА_1 перебував у нерухомому стані до зіткнення автомобілів. При даній дорожній обстановці він міг зупинитися безпосередньо перед зіткненням. Щодо висновку експерта по питанню №2 адвокат зазначає, що по даному питанню експертом використовувалися лише покази ОСОБА_2 , які він надавав на місці скоєння ДТП, експертом по даному питанню не проводилося жодних розрахунків. Щодо висновків експерта по питанню №3 та №5, то по даним питанням експертом зазначено ряд інформації, яка жодним чином не підтверджується або суперечить фактичним обставинам ДТП.
В судовому засіданні було допитано експерта Григор?єва О. І. , яким було складено висновок судової автотехнічної експертизи № 8/24 від 14.08.2024. Експертом було повідомлено, що його стаж експертної діяльності 38 років. Щодо відповіді на перше питання у висновку, а саме того, що огляд автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_1 , проводився саме у тому стані, у якому він був після ДТП, експерт пояснив, що ним було порівняно фотознімки після ДТП, на яких було зафіксовано характер пошкоджень транспортного засобу - вони незмінні, сліди ремонту були відсутні. Щодо другого питання висновку свідок пояснив, що він як експерт виключив характер руху автомобіля Лексус заднім ходом та створення навантаження на праве крило автомобіля ВАЗ, що вбачається із слідової інформації та характеру пошкоджень транспортних засобів. Тобто в момент зіткнення автомобіль Лексус не перебував у русі. Окрім того, відповідно для методичних рекомендацій, судовому експерту достатньо проводити огляд одного транспортного засобу та порівнювати із фотознімками гарної якості іншого транспортного засобу. Так, експерт зазначив, що якби був би рух автомобіля Лексус, то було б помітне зусилля ззаду на перед (а не так як в даному випадку лише з права на ліво), але в даному випадку він цього не помітив. Також експерт зазначив, що експертним дослідженням неможливо встановити, за який проміжок часу до зіткнення зупинився автомобіль Лексус, можна лише стверджувати, чи був він у момент зіткнення у русі чи ні. Окрім того, за рахунок довжини транспортного засобу Лексус та характеру ушкоджень можна встановити, що в момент зіткнення, виїзд вказаного автомобіля з паркомісця був незначним, та задні колеса могли знаходитись ще на тротуарі, навіть з урахуванням того, що зі слів ОСОБА_1 зіткнення відбулося на відстані 0,9 м від бордюра. Також свідок зазначив, що він підтримує вказаний висновок у повному обсязі, вихідних даних в нього було достатньо для складання висновку.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гусаревич С. М. зазначив, що показання обох водіїв співвідносяться один з одним та саме такі дані, які були надані водіями у судовому засіданні, були досліджені експертом. Також в діях ОСОБА_1 , на думку його захисника, відсутні ознаки адміністративного правопорушення, оскільки, коли останній, виїжджаючи з паркомісця, помітив перешкоду у вигляді автомобіля ВАЗ, та одразу зупинився, щоб надати йому перевагу у русі (вказане зокрема висвітлено у висновку експерта за результатом проведення судової автотехнічної експертизи Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-24/75251-ІТ від 24.01.2025).
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко А. В. зазначив, що вихідні дані, що були у експерта не враховували показання ОСОБА_2 у повному обсязі, а ті що були враховані - були викривлені, чим були визнані технічно не спроможними. Окрім того, обставини, які там зазначені, відрізняються від тих, які в подальшому були надані ОСОБА_1 в судовому засіданні. Окрім того, при складанні висновку судової автотехнічної експертизи Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-24/75251-ІТ від 24.01.2025 не бралася до уваги позиція ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Шевченко А. В.
Суддя, вислухавши позиції і пояснення сторін, показання свідків та експерта у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, надходить таких висновків.
Суддею встановлено, що ДТП відбулося за участю двох транспортних засобів, а саме: автомобіля «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Адвокатом Гусаревичем С. М. в обґрунтування невинуватості ОСОБА_1 долучено висновки судової автотехнічної експертизи № 8/24 від 14.08.2024, складений судовим експертом Григор?євим О. І. та судової автотехнічної експертизи Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-24/75251-ІТ від 24.01.2025, складений судовим експертом ОСОБА_15 .
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 8/24 від 14.08.2024: 1. Порядок взаємного заглиблення зон контакту автомобілів ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_5 , і Лексус, д.н.з. НОМЕР_6 , вказує на те, що автомобіль Лексус, д.н.з. НОМЕР_7 , в момент контактування (на момент зіткнення) перебував y нерухомому стані. 2. Пояснення водія автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 про механізм даної ДТП є неспроможними з технічної точки зору. 3. У даній дорожній обстановці водій автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 з технічної точки зору мав діяти у відповідності з вимогами п.10.9 ПДР. 4. У даній дорожній обстановці водій автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , із своїм транспортним засобом. У даній дорожній обстановці з технічної точки зору відсутні підстави вбачати причинний зв'язок між діями водія автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 і виникненням даної ДТП. 5. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 з технічної точки зору мав виконувати вимоги п.п.2.3.б)., 13.1 ПДР. 6.У даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити дане зіткнення шляхом виконання обсягу п.п.2.3.б)., 13.1 ПДР. У даній дорожній обстановці з технічної точки зору в причинному зв?язку з виникненням даної ДТП перебувають дії водія автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , які не відповідають обсягу вимог п.п. 2.3б), 13.1 ПДР.
З дослідницької частини висновку експерта вбачається, що експертом досліджено матеріали судової справи № 757/31957/24-п (із матеріалами на момент складання висновку), фотознімки, долучені захисником ОСОБА_16 , при вирішенні питання № 1 проведене експертне дослідження (огляд) автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_4 , у тому стані, в якому він перебував безпосередньо після ДТП.
В свою чергу, в судовому засіданні експерт Григор?євим О. І. пояснив, що експертним дослідженням неможливо встановити, як довго до моменту зіткнення автомобіль Лексус перебував в нерухомому стані, можна лише стверджувати, чи був він у момент зіткнення у русі чи ні, в даному випадку в момент зіткнення він був нерухомий.
Як вбачається з наданих письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих після ДТП, останній, виїхавши задньою частиною авто на проїжджу частину на дуже незначну відстань, зупинився, щоб упевнитись, що немає авто на дорозі, та в цей самий момент отримав удар у задню частину автівки від авто ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , що може свідчити про незначний проміжок часу, що пройшов між виїздом автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_4 , на проїжджу частину та зіткненням.
З огляду на вказані пояснення, які частково відрізняються від тих, що надані в суді, удар відбувся в той самий момент, коли автомобіль Лексус зупинився, щоб пересвідчитись у відсутності автомобілів в смузі руху. Первісні пояснення ОСОБА_1 узгоджуються із поясненнями ОСОБА_2 про раптовість зіткнення, а також узгоджуються із висновком експерта Григор?єва О. І. про те, що автомобіль Лексус в момент зіткнення був нерухомим.
Окрім того, при дослідженні питань 3, 5 експерт посилається на те, що ОСОБА_2 не було дотримано безпечного інтервалу (величина безпечного інтервалу до краю проїзної частини (бордюрного каменю) складає 0,5м, а мінімальна величина безпечного інтервалу при об'їзді перешкоди складає 0,35м), та зіткнення відбулося внаслідок руху автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , з інтервалом між частинами цих автомобілів, між краєм проїзної частини, який не забезпечував безпеки дорожнього руху. Проте вказані твердження суперечать схемі місця ДТП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 вказував, що зіткнення відбулося на відстані 0,9 м від бордюрного каменю, та ОСОБА_2 вказує, що на відстані 1,2 м. Схему ДТП сторони підписали без зауважень.
Експерт стверджує про порушення водієм ОСОБА_18 пунктів 2.3 б, 13.1. ПДР:
2.3. б: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом 10.1 ПДР надано визначення безпечного інтервали, що відповідно до ПДР означає - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
З урахуванням первісних пояснень ОСОБА_1 щодо механізму ДТП, моменту зіткнення транспортних засобів, а також пояснень експерта в судовому засідання щодо неможливості в даному випадку встановити як довго перед зіткненням був нерухомим автомобіль Лексус, висновок експерта в частині порушення водієм ОСОБА_2 вказаних вимог ПДР є більш ніж сумнівним, оскільки не враховує, чи спроможний був водій автомобіля ВАЗ та за який час до зіткнення побачити автомобіль Лексус в своїй полосі руху, та чи мав він технічну можливість за таких обставин зреагувати на появу перешкоди та запобігти зіткненню; яким чином водій ОСОБА_2 згідно Правил дорожнього руху, маючи перевагу в русі, мав дотриматись безпечного бокового інтервалу до автомобіля, який рухається в його смугу заднім ходом.
Отже, проведене експертне дослідження базується переважно на версії сторони водія ОСОБА_1 , що сформована вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, не враховує первісні пояснення водіїв, а тому не є тим доказом, що може бути об'єктивно покладений в основу висновку про невинуватість водія автомобіля Лексус та водія Автомобіля ВАЗ.
Щодо висновку судової автотехнічної експертизи Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-24/75251-ІТ від 24.01.2025, складеного судовим експертом ОСОБА_15 , суддя зазначає наступне.
Так, у вказаному висновку експерт вказує: 1. З урахуванням висновку експерта від 14.08.2024 № 8/24, пояснення водія автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , в частині розвитку механізму даної Дорожньо-транспортної пригоди, є технічно неспроможними. 2. За даних обставин, водій автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_4 , повинен був діяти відповідно до технічних вимог п. 10.9 ПДР України. 3. З технічної точки зору в діях водія автомобіля Лексус, д.н.з. НОМЕР_8 , невідповідностей у виконанні вимог п. 10.9 ПДР України, які б знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. 4. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_5 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України. 5. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, дії водія автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_9 , не відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідності дій водія автомобіля ВАЗ 21070, д.н.з. НОМЕР_2 , вимогам п. 13.1 Правил дорожнього руху України створювали умови для настання події і знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.
В свою чергу, відповідь на питання № 1 у даному висновку суддя вважає необґрунтованою, оскілки з дослідницької частини вбачається, що в основу дослідження вказаного питання покладено вивчення питання № 1 по висновку судової автотехнічної експертизи № 8/24 від 14.08.2024, який суддя з огляду на вищевказане вважає необ'єктивним.
Окрім того, з дослідницької частини висновку вбачається, що при надані відповідей на питання 2-5 експерт ОСОБА_15 використовує як вихідні дані те, що на момент зіткнення автомобіль Лексус стояв 4-5 секунд, що об'єктивно матеріалами провадження не підтверджується, суперечить первісним поясненням ОСОБА_8 та така версія виникла вже після складання матеріалів, під час розгляду протоколу в суді. При цьому пояснення ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_6 про те, що Лексус не стояв в полосі руху та не очікував, поки його об'їдуть (тобто фактично міг загальмувати та зупинитись в остінній момент перед зіткненням, коли об'єктивно виявив ВАЗ) не враховуються.
Таким чином, суддя вважає, що вказаний висновок експерта не є категоричним та по суті містить припущення та ґрунтується на суб'єктивному сприйнятті однієї зі сторін, тому очевидно не може бути покладений суддею в основу рішення.
При цьому суддя враховує, що жоден доказ, навіть і висновок експерта, не має до суду наперед встановленої сили, і має оцінюватись у сукупності і взаємозв'язку із іншими доказами та обставинами провадження.
Поясненнями обох водіїв, допитаних в судовому засіданні свідків підтверджується, що автомобіль Лексус під керуванням ОСОБА_1 виїжджав з паркомісця на проїзну частину заднім ходом, вказані обставини ніким зі сторін не заперечується.
Водночас, відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Пунктом 10.10. Правил дорожнього руху забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю.
Пунктом 10.1. Правил дорожнього руху визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до пункту 10.2. Правил дорожнього руху, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги (пункт 1.10. ПДР).
Отже, в даному випадку Правилами дорожнього руху забезпечення безпеки маневру покладається на особу, яка: рухається заднім ходом, починає рух, виїжджає на дорогу з місць стоянки, тобто ОСОБА_1 (при цьому водій має дати дорогу транспортним засобом, що рухаються по ній, перед проїзною частиною, а не виїхавши на неї та очікуючи, поки його об'їдуть).
Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
З огляду на це твердження сторони ОСОБА_1 про те, що він забезпечив безпеку руху, оскільки водій автомобіля ВАЗ міг здійснити його безпечний об'їзд (про що також вказано в експертному висновку), є неспроможними.
Отже, як встановлено в ході розгляду, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з паркомісця заднім ходом на проїжджу частину, не впевнився в безпеці маневру, не надав дорогу транспортному засобу ВАЗ під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Отже, з огляду на всі досліджені в провадженні докази, суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться в:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 824466;
- схемі місця дорожньо-транспортної пригоди;
- фотознімках із фіксацією розташування автомобілів після пригоди;
- поясненнях водіїв, долучених до протоколу та наданих в судовому засіданні;
- поясненнях свідків в судовому засіданні.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Разом з цим, пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно фактичних обставин справи, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, подія, яка стала підставою для складання протоколу, мала місце 04.07.2024, правопорушення не є триваючим.
Таким чином, на день розгляду справи в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 124, 247, 276-280, 283-287 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько