Номер провадження 2/754/3705/25
Справа №754/3656/25
Іменем України
01 серпня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамік -Київ" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
Стислий виклад позиції Позивача
1.12 березня 2025 року Позивач звернувся до Суду з цим позовом. Позивач просить стягнути з Відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 118584,18 грн.
2.В обґрунтування позовних вимог Позивач вказував, що постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року змінено рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року у справі № 754/12188/23, зменшено розмір заборгованості по заробітній платі, що підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача до 21841,39 грн, а також зменшено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню - до 12999,87 грн Середній заробіток стягнуто по 4 вересня 2023 року включно.
3.Відповідач не здійснив належний розрахунок, не виконав рішення суду, тому Позивач вимагає стягнення з нього середнього заробітку за період з 5 вересня 2023 року, коли припинилося його нарахування згідно з попереднім судовим рішенням, по 10 березня 2025 року.
Стислий виклад позиції Відповідача
4.24 квітня 2025 року Представник Відповідача, адвокат Якимчук М.М., надіслав на адресу Суду відзив на позовну заяву. Просив позов задовольнити частково в сумі 1000,00 грн, посилаючись на необхідність врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), недобросовісність Позивача.
5.У пункті 6 ухвали про відкриття провадження у справі від 13 березня 2025 року, яку Відповідач отримав поштою 09 квітня 2025 року, Суд роз'яснив Відповідачу обов'язок зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
6.Відповідач цей обов'язок не виконав, у відзиві на позовну заяву не навів жодних поважних причин невиконання такого обов'язку.
7.18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29 червня 2023 року № 3200-IX.
8.З урахуванням внесених до процесуального закону змін, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, [..], інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
9.Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку (частина дев'ята статті 178 ЦПК України).
10.Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац другий частини шостої статті 14 ЦПК України).
11.Відповідач не зареєстрував електронний кабінет і не навів жодних поважних причин невиконання такого обов'язку, тому поданий адвокатом Якимчук М.М. в інтересах Відповідача, відзив залишається без розгляду. Суд вирішує справу за наявними матеріалами у порядку частини дев'ятої статті 178 ЦПК України.
12.Спірні правовідносини у цій справі виникли між працівником (Позивачем) і роботодавцем (Відповідачем) з приводу невиконання роботодавцем обов'язку повного та своєчасного розрахунку при звільненні.
13.Суд у цій справі вирішив такі питання:
1)чи має право Позивач (працівник) подати новий позов про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 05.09.2023 по 10.03.2025, якщо раніше, 23.09.2024, апеляційний суд вже частково задовольнив аналогічні вимоги Позивача в іншій справі (присудивши 12 999,87 грн, зазначивши "за три місяці" при фактичному розрахунку за 41 день), і зазначене рішення набрало законної сили, але залишається невиконаним Відповідачем (роботодавцем)? Якщо так, то за який період він має право вимагати відшкодування?
2)чи дотримався Позивач строків звернення до суду, встановлених статтею 233 КЗпП України? які наслідки пропуску Позивачем встановленого строку звернення до суду?
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ОЦІНКА СУДУ
14.На підставі наказу ТОВ "Динамік-Київ" № 4 від 01.03.2021 Позивача, ОСОБА_1 , призначено на посаду водія - експедитора з 01.03.2021 із заробітною платою, згідно з штатним розписом.
15.Відповідно до витягу з наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (з основної діяльності) № 53 від 20.03.2022 на підставі подання командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.03.2022 та протоколу зборів ініціативної групи, Позивача призначено командиром добровольчого формування № 1 Студениківської сільської територіальної громади.
16.Наказ ТОВ "Динамік-Київ" № 1 від 31.05.2022 передбачав нарахування середнього заробітку водію-експедитору ОСОБА_1 за період 15.05.2022 - 31.05.2022, що припадає на час окупації Київщини. Виплата цих коштів була обумовлена наявністю обігових грошових коштів, а підставою для такого нарахування стало усне звернення Позивача про його перебування у складі ДФТГ, без надання відповідних підтверджуючих документів.
17.На підставі наказу № 2 від 15.06.2022 ТОВ "Динамік-Київ" здійснено нарахування та виплата водію-експедитору ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.03.2022 по 31.03.2022.
18.Відповідно до наказу № 3 від 09.06.2023 року ТОВ "Динамік-Київ" звільнило Позивача з посади водія транспортних засобів з 09.06.2023 згідно з пунктом статті 36 КЗ ПП України (за угодою сторін). У цей же день виплачена компенсація за невикористану відпустку у сумі 4255,61 грн.
19.04 вересня 2023 року Позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Динамік-Київ".
20.У вказаному позові Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату в сумі 98166,85 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку - 16180,50 грн, а також зобов'язати Відповідача сплатити податки по ЄСВ, та стягнути моральну шкоду у сумі 30000,00 грн
21.Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року у справі 754/12188/23 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Динамік-Київ" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 87 439,98 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 16 180,50 грн. Стягнуто з ТОВ "Динамік-Київ" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
22.23 вересня 2024 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, якою змінив вказане рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року.
23.Суд апеляційної інстанції зменшив суму заборгованості із зарплати до 21 841,39 грн та суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні - до 12 999,87 грн.
24.Суд апеляційної інстанції з посиланням на те, що Позивач перебував у складі добровольчого формування територіальної оборони, зробив висновку, що на Позивача поширювалися гарантії щодо збереження місця роботи і середнього заробітку передбачені статтею 119 КЗпП України, з урахуванням Закону № 2352-IX зі змінами від 19 липня 2022 року, і стягнув з Відповідача на користь Позивача заробітну плату за період з 01 березня 2022 року по 18 липня 2022 року в сумі 21 841,33 грн (13000/41*100 - 9865,67 грн).
25.Суд апеляційної інстанції також встановив, що відсутні докази отримання Позивачем копії наказу про звільнення та письмового повідомлення про нараховані суми при звільненні, а також докази про отримання позивачем всіх сум, що належали йому в день звільнення.
26.За висновком суду апеляційної інстанції не проведення розрахунку з Позивачем у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої у статті 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
27.Суд апеляційної інстанції встановив, що звільнення Позивача відбулось 09 червня 2023 року, а з позовом він звернувся 04 вересня 2023 року, і зробив такий висновок (дослівно): "з Відповідача на користь Позивача "підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, тобто за три місяці, в розмірі 12 999,87 грн, виходячи із такого розрахунку (317,07*41), де 317,07 грн середньоденний заробіток, 41-кількість днів затримки розрахунку".
28.Суд, керуючись частинами п'ятою та сьомою статті 82 ЦПК України виходить з того, що обставини, встановлені стосовно сторін постановою суду апеляційної інстанції у справі 754/12188/23, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді цієї справи, що розглядається. При цьому, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
29.Зокрема, у цій справі не доказуються такі обставини: Відповідач не виплатив Позивачеві заробітну плата за період з 01 березня 2022 року по 18 липня 2022 року в сумі 21 841,33 грн. Відповідач також повинен виплати Позивачеві середній заробіток в розмірі 12 999,87 грн, що відповідає 41 дню затримки. 317,07 грн - середньоденний заробіток. Звільнення Позивача відбулось 09 червня 2023 року, не проведення ним повного розрахунку в цей день є підставою для підставою для відповідальності, передбаченої у статті 117 КЗпП України.
30.З зв'язку з набранням чинності Законом № 2352-IX, яким статтю 117 КЗпП України викладено в новій редакції, з 19.07.2022 стаття 117 КЗпП України, у редакції Закону від 20.12.2005 № 3248-IV, втратила чинність.
31.Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
32.Відповідно до частини другої цієї статті при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
33.Отже, за наявності спору (і часткового задоволення вимог працівника), розмір відшкодування за час затримки розрахунку визначає орган, який виносить рішення по суті спору. При цьому, розмір такого відшкодування не може перевищувати період, встановлений частиною першою цієї статті, тобто шести місяців.
34.У справі № 754/12188/23 між сторонами існував спір про розміри належних звільненому працівникові сум.
35.Суд апеляційної інстанції, розглядаючи цей спір у справі № 754/12188/23, вирішив його на користь працівника частково (зокрема, зменшив суму заборгованості із зарплати з 87 439,98 грн, що була заявлена, до 21 841,39 грн). Також суд апеляційної інстанції вирішив питання розміру відшкодування за час затримки: Відповідач повинен виплати Позивачеві середній заробіток в розмірі 12 999,87 грн (замість 16180,50 грн заявлених).
36.Тобто, відповідно до вимог частини другої статті 117 КЗпП України суд апеляційної інстанції, вже вирішив питання розмір відшкодування за час затримки, присудивши 12 999,87 грн замість 16180,50 грн заявлених.
37.Ця сума є кінцевою за той період, що був предметом розгляду у справі № 754/12188/23.
38.Водночас Суд бере до уваги те, що у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 754/12188/23 суд апеляційної інстанції хоча й вказав, що середній заробіток за час затримки розрахунку стягується "за три місяці", фактично присуджено до стягнення була сума відшкодування за час затримки лише за 41 днів.
39.З огляду на принцип res judicata (остаточності судового рішення), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим і не може бути переглянуте у новому позові між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
40.Принцип res judicata у цій частині застосовується до присудженої суми, а не до помилкового зазначення періоду. Позивач має право вимагати компенсацію за новий, наступний період затримки, але з урахуванням законодавчих обмежень
41.Суд бере до уваги, що після ухвалення апеляційним судом рішення (23 вересня 2024 року) Відповідач не виплатив присуджені суми, і затримка розрахунку продовжується.
42.Станом на момент ухвалення рішення у цій справі відсутні докази виконання рішення та виплати заробітної плати за період з 01 березня 2022 року по 18 липня 2022 року в сумі 21 841,33 грн.
43.Суд враховує, що згідно зі статтею 117 КЗпП України (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01 липня 2022 року № 2352-IX, зміни набрали чинності 19 липня 2022 року) загальна сума відшкодування, яку може отримати працівник, не може перевищувати суму його середнього заробітку за шість місяців.
44.У цій справі Позивач просить стягнути з Відповідача компенсацію в сумі 118 584,18 грн з розрахунку: 317,07 грн х 374 робочих днів (за період з 05.09.2023 по 10.03.2025).
45.Водночас загальний період прострочення, за який Позивач мав право вимагати відшкодування за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 01 березня 2022 року по 18 липня 2022 року в сумі 21 841,33 грн становить шість місяців, а саме з 10 червня 2023 року до 10 грудня 2023 року (183 дні).
46.Позивач має право на додаткового відшкодування за залишок періоду, що не перевищує шести місяців. З урахуванням вже присудженої компенсації за 41 день та беручи до уваги встановлене законом обмеження щодо періоду нарахування (лише шість місяців), Позивач має право на додаткове відшкодування в розмірі 45023,94 грн. Розмір відшкодування визначено за таким розрахунком: 58024,81 грн (317,07 грн?183 дні, максимальна сума відшкодування) - 12999,87 грн (317,07 грн?41 день, вже присуджена сума).
47.Позивач заявив період прострочення з 05.09.2023, тому ураховуючи принцип диспозитивності і неможливості виходу за межі позовних вимог, такими, що підтверджується, слід визнати вимоги щодо стягнення суми за період прострочення з 05.09.2023 по 10.12.2023 (97 днів). За цей період сума відшкодування становить 30755,79 грн ((317,07 грн?97 дні).
48.У стягненні 87 828,39 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що нарахований за період понад шість місяців прострочення, тобто за період 11.12.2023 року , слід відмовити з підстав необґрунтованості.
49.Водночас підстави для задоволення суми відшкодування у розмірі 30755,79 грн за період за період з 05.09.2023 по 10.12.2023 також відсутні.
50.Водночас Суд бере до уваги, що відповідно до частини першої, другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
51.Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
52.Установивши обґрунтованість позовних вимог, суд має перевірити дотримання строку звернення до суду (стаття 233 КЗпП України), що є обов'язком суду, оскільки такі строки у трудових спорах перевіряються незалежно від доводів (заяв про це) сторін.
53.Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом «ex officio», незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.
54.Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18 (провадження № 61-5845св19), від 03 жовтня 2022 року у справі № 204/1724/20 (провадження № 61-18714св20), від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21 (провадження № 61-15004св24), 02 липня 2025 року у справі № 761/40652/23.
55.Перебіг позовної давності не перериваєть поданням позову, оскільки КЗпП України не оперує терміном «позовна давність», а строком звернення до суду (стаття 233 КЗпП України). Зазначене є різними інститутами права, так як переривання та інше, що передбачене нормами ЦК України не застосовується до трудових спорів (постанова Верховного Суду 02 липня 2025 року у справі № 761/40652/23).
56.Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику відшкодування, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
57.Позивач звільнився 09 червня 2023 року, спір про виплати заробітної плати за період з 01 березня 2022 року по 18 липня 2022 року в сумі 21 841,33 грн вирішено 23 вересня 2024 року.
58.Саме в цей день Позивач дізнався про суми, які йому належать при звільненні, присуджених сум відшкодування та періоду, і, відповідно, про порушення свого права щодо їх невиплати.
59.Позивач у цій справі звернувся до Суду про стягнення суми відшкодування у розмірі 30755,79 грн за період за період з 05.09.2023 по 10.12.2023 10.03.2025, тобто після спливу встановленого тримісячного строку (24 грудня 2024 року). Пропуск строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови у позові, навіть якщо позовні вимоги є обґрунтованими по суті. Поважних причин пропуску строку судом не встановлено.
60.З цих підстав Суд відмовляє у задоволенні позову.
61.Щодо урахування висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) щодо можливості зменшення судом розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, то суд зауважує, що у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновки щодо застосування статті 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 3248-IV від 20.12.2005.
62.У зв'язку з набранням чинності Законом № 2352-IX, яким статтю 117 Кодексу законів про працю України викладено в новій редакції, з 19.07.2022 стаття 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону від 20.12.2005 № 3248-IV втратила чинність.
63.За висновком судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розповсюдження висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на статтю 117 Кодексу законів про працю України в новій редакцій, яка регулює правовідносини, які виникли/тривають після 19.07.2022 є неможливим. критерії зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, які викладено у цій постанові, побудовані саме з урахуванням того, що стаття 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону від 20.12.2005 № 3248-IV не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні. Такі критерії визначено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, і задля уникнення недобросовісності як роботодавця, так і працівника у таких правовідносинах. Водночас із прийняттям Закону № 2352-IX законодавець обмежив строк, за який роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові середній заробіток шістьма місяцями, чим фактично на нормативному рівні усунув обставини, які призводили до порушення критеріїв співмірності, недобросовісності (див. пункти 58- 61 постанови від 06 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22, адміністративне провадження № К/990/22912/23).
Розподіл судових витрат
64.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення.
65.Натомість, середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
66.За вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід сплачувати судовий збір, що підтверджується правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), а також у постанові від 08 лютого 2022 року № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).
67.Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн (платіжне доручення від 12.06.2025).
68.Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
69.Суд відмовив у позові, тому сплачена сума судового збору не відшкодовується.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації - АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамік -Київ" (код ЄДРПОУ 39267815, адреса - м. Київ, вул. Лодигіна, 2) відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО