01.08.2025
Справа № 696/875/25
2-а/696/14/25
01 серпня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі головуючої судді Білопольської Н.А., розглянувши у письмовому провадженні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
08 липня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Зачепу Л.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить скасувати постанову № 1374 від 19 червня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувана постанова прийната не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він не прибув за викликом до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних у строк, зазначений у повістці № 1592/01 - на 09:00 год. 14 травня 2025 року, чим порушив вимоги підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487.
Позивач зазначив, що він не прибув за викликом на вказаний час, так як з 12 травня 2025 року по 20 травня 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Кам'янська багатопрофільна лікарня» Кам'янської міської ради, що підтверджується випискою № 2171 від 20 травня 2025 року із медичної карти стаціонарного хворого, копію якої він надав працівникам п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та просив приєднати як доказ поважності неявки на визначену дату під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Однак йому не було вручено копію протоколу, не ознайомлено зі змістом протоколу та датою розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому йому не відомо чи виписка № 2171 від 20 травня 2025 року була приєднана до протоколу.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 09 липня 2025 року визнано поважними причини пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду матеріали адміністративної справи, на підставі яких винесено постанову № 1374 від 19 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , та належним чином завірену копію оскаржуваної постанови.
Ухвала суду від 09 липня 2025 року надіслана відповідачеві засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 15 липня 2025 року.
Однак станом на дату ухвалення судового рішення до суду не надійшла засвідчена копія матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якої було винесено постанову про адміністративне правопорушення від 19 червня 2025 року № 1374 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Окрім того, на час прийняття судом рішення у справі на адресу суду від відповідача відзив на позовну заяву, письмові та електронні докази чи заяви, що підтверджують заперечення проти позову, не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався.
На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як передбачено ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 1374 від 19 червня 2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено штраф в сумі 17000,00 грн.
Як зазначено у постанові, підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що він 14 травня 2025 року о 09:00 год не з'явився по повістці № 1592/01 до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку він отримав особисто 07 травня 2025 року, для уточнення даних та визначення призначення в особливий період, чим порушив обов'язок, визначений підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487.
В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення вказано, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
Так, ч. 1 ст.210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а ч. 3 ст.210 КУпАП - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_3 інкриміноване порушення вимог підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487.
Так, відповідно до підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
З наданих суду доказів судом встановлено, що у оскаржуваній постанові інкриміновано позивачу неявку за повісткою (викликом) від 07 травня 2025 року про явку до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 00 хв. 14 травня 2025 року для уточнення своїх персональних даних та визначення призначення в особливий період (а.с. 6).
Проте будь-яких обставин чи відомостей про те, як позивачу вручалась повістка про необхідність прибуття 14 травня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять.
Оскаржувану постанову ОСОБА_3 було направлено 26 червня 2025 року, що стверджується супровідним листом № 55/4221 від 26 червня 2025 року (а.с. 7).
Проте з наданої суду виписки № 2171 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 вбачається, що з 12 травня 2025 року по 20 травня 2025 року останній перебував на стаціонарному лікуванні, основний діагноз: 145.5 інша уточнена блокада серця, гостре порушення ритму серця по типу синусової тахікардії, ПБЛНПГ, гіпертонічна хвороба ІІ, ст 2, риз 2, кризовий перебіг, ускладнений кардіальний криз 13.05 гострим порушенням ритму серця СІІ І (а.с. 8).
Таким чином, суд зауважує, що причина неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 є поважною відповідно до чинного законодавства, так як факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні у визначений у повістці день явки є об'єктивною обставиною, яка виключає його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд також звертає увагу на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, так як винесенння постанови № 1374 від 19 червня 2025 року відбулося за відсутності позивача, який перебував на стаціонарному лікуванні. Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на 14 травня 2025 року.
Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 травня 2020 року по справі № 286/4145/15-а, щодо права особи бути присутньою при розгляді адміністративної справи: «Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.».
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд звертає увагу, що позивач був об'єктивно позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду справи та реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, про що надав суду належні та допустимі докази.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок доказування покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст.ст. 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно свідчили про наявність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Надані позивачем медичні документи підтверджують наявність поважної причини його неявки за повісткою.
У свою чергу, відповідач не довів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В контексті рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) адміністративні правопорушення у сфері військового обліку та мобілізації, враховуючи розмір передбачених санкцій, можуть мати ознаки «кримінального обвинувачення» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає дотримання високих стандартів доведення вини. У даній справі відповідачем не доведено наявність вини позивача у вчиненні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої наведеної статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач приєднав до матеріалів справи квитанцію ID: 7016-0880-4809-5568 від 07 липня 2025 року про сплату 1211,20 грн. судового збору.
У постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 Закону «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а тому за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Отже, за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. (0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Відтак слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 605,60 грн.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд роз'яснює позивачу його право на звернення до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме в сумі 605,60 грн.
Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 72, 77, 139, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 1374 від 19 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження по адміністративній справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (складення) даного рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кам'янським РВ УМВС України в Черкаській області 22 червня 1999 року; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
Суддя Н.А. Білопольська