Справа № 420/22519/25
31 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( відповідач ), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р. встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 р. по 20.05.2023р, з обов'язковим зазначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, або докази дотримання строку звернення до суду.
23.07.2025 р. до суду через систему “Електронний суд» адійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій просить поновити строк звернення вказуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню, посилаючись на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 28.09.2023 у справі №140/2168/23. Крім того, вказує, що у витягу з наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь-яких інших документів, з якими було ознайомлено позивача при звільненні, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця, з огляду на що лише після отримання відповіді на адвокатський запит Позивачу фактично стало відомо про порушення свого права .
Як вже зазначалось в ухвалі суду від 14 липня 2025 року про залишення позову без руху, спір у даній справі пов'язаний з недотриманням законодавства про оплату праці.
Крім того, у вищеозначеній ухвалі судом вже зазначалося, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року по справі № 460/21394/23 вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла висновку, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») ( пункт 65.1. Постанови).
Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Отже, з урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року. ( пункт 63.3. постанови Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року по справі № 460/21394/23)
З огляду на нормативно-правове регулювання спірних відносин, заявлений позивачем спірний період з 01.06.2022 року до 16.12.2022 р. умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (19 липня 2022 року) та після цього.
Так, період з 19 липня 2022 року по 16.12.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Вказано що відповідно до статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду обчислюється з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права, зауважено, що на момент звернення до суду проходить службу у відповідача , тому до спірних правовідносин не може застосовуватись порядок визначення перебігу строку звернення до суду при триваючій деліктній поведінці відповідача, оскільки у спірних правовідносинах позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів саме з дня отримання ним під час проходження служби грошового забезпечення у меншому розмірі, ніж фактично отриманому.
Разом з тим у своїй заяві про поновлення пропущеного строку представник позивача вказує, що позивач є звільненим, а при звільненні останнього було ознайомлено із наказу про звільнення та грошовим атестатом, при цьому вказані документи позивач разом із позовною заявою, чи заявою про поновлення пропущеного строку не надає.
З огляду на вищенаведене обставини, для вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду позивачу потрібно надати наказу про звільнення та грошовим атестатом на які останній посилається у своїй заяві про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частин 2 та 6 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Виходячи з встановленого, на підставі ч. 2 ст. 121 КАС України суд вважає за можливе продовжити позивачу встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя
ухвалила:
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали а саме, шляхом надання наказу про звільнення та/або грошового атестату .
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна