Справа № 420/40165/24
31 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), у якому, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області № 155950022380 від 15 листопада 2024 року;
- Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області призначити з 07.11.2024 року ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пункту 2 статті 114 «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи з 01.02.2007 по 27.11.2010, з 15.06.2011 по 31.12.2011, з 04.02.2013 по 31.03.2015, 01.04.2015 по 27.05.2015, 04.06.2015 по 17.09.2018, з 25.09.2018 по 05.11.2018 та до загального стажу роботи період з 01.09.1985 по 31.07.1987.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що після досягнення 55 років вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 2 статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення № 155950022380 від 15.11.2024 про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. Підставою для відмови слугувало те, що найменування професії "молодша медична сестра" не відповідає найменуванню професій згідно переліку посад за списком №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №163 від 21.02.2001 р. Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки з долучених документів щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, її робоче місце та посада, кожного разу включалися до Списку №2. Таким чином, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу є безпідставними. Крім того, до страхового стажу протиправно не зараховано період навчання згідно атестата №9184 від 05.08.1987 з 01.09.1985 по 31.07.1987, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.
09.01.2025 року ГУ ПФУ в Донецькій області надано до суду відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 08.11.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1451/11731 від 01.12.2005р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. До пільгового стажу не зараховано період роботи за списком №2 згідно довідки «Центральної районної лікарні» від 22.10.2024 № 1/03: з 01.02.2007 по 27 11 2010; з 15.06.2011 по 31.12.2011; з 04.02.2013 по 10.03.2015; з 14.03.2015 по 31.03.2015; 01.04.2015 по 27.05.2015; 04.06.2015 по 17.09.2018; з 25.09.2018 по 05.11.2018, оскільки найменування професії «молодша медична сестра рентгенкабінету» не відповідає найменуванню професій згідно переліку посад за списком № 2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 21.02.2001р, а саме, у довідці не зазначено характер виконаних робіт, підстава видачі неповна (наказ на звільнення, не зазначені роки відомостей про зарплату). Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 15.11.2024 прийнято рішення № 155950022380 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії документів, а саме: заяву позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додані до неї документи ( у разі їх не надання позивачем разом з позовом); рішення, прийняте за результатами розгляду вказаної заяви позивача, докази, які вплинули на його прийняття.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України.
11.11.2024 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До заяви було додано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт громадянина Україна; диплом про навчання; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; свідоцтво про народження дитини; свідоцтво про шлюб; трудова книжка.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ у Львівській області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
15.11.2024 року рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області № 155950022380 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Дане рішення обґрунтовано тим, що відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додається довідка про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній згідно пункту 20 цього порядку, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути зазначено: періодм роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.
Вік заявниці 55 років. Страховий стаж особи становить 35 років 08 місяців 17 днів. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній.
В результаті розгляду документів, наданих до заяви до пільгового стажу не зараховано період роботи за списком №2 згідно довідки №1/03 від 22.10.2024 виданої КНП Саф'янівською сільською радою "Центральна районна лікарня" з 01.02.2007 по 27.11.2010, з 15.06.2011 по 31.12.2011, з 04.02.2013 по 31.03.2015, з 01.04.2015 по 27.05.2015, з 04.06.2015 по 17.09.2018, з 25.09.2018 по 05.11.2018, оскільки найменування професії "молодша медична сестра" не відповідає найменуванню професій згідно переліку посад за списком №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №163 від 21.02.2001 року.
Крім того, до страхового стажу не зараховано період навчання згідно атестата №9184 від 05.08.1987 з 01.09.1985 по 31.07.1987, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.
Позивач не погодившись із прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, звернувся до суду із цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до Конституції України всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), яким
- право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. ( частина 1 ст. 12 Закону № 1788-XIІ)
- на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. ( пункт «б» статті 13 Закону № 1788-XII).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV IV, який набрав чинності 1 січня 2004 року. (далі - Закон України № 1058), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, яким передбачено
- пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV).
- право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. (частина перша статті 114 розділуЗакону № 1058-ІV, в редакції Закону від 03.10.2017 р. № 2148-VII);
- на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.( пункт 2 частини 2 статті 114 розділуЗакону № 1058-ІV, в редакції Закону від 03.10.2017 р. № 2148-VII);
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-2 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 937 (далі - Порядок № 3-2), яким передбачено, що
- цей Порядок, розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці», визначає механізм подання та оформлення документів для призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють (працювали) в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за рахунок коштів підприємств, організацій (далі - пільгова пенсія) та перерахування коштів на її виплату підприємствами, організаціями. ( пункт 1 Порядку № 3-2),
- подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії здійснюється згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок подання та оформлення документів).
При цьому заява про призначення пільгової пенсії з необхідними документами подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем розташування підприємства, організації через уповноважену посадову особу підприємства, організації. Рішення про призначення пільгової пенсії приймає територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем розташування підприємства, організації на підставі документів, передбачених пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів, а також:
довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств, організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
копії наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць);
гарантійного листа про перерахування коштів на рахунок територіального органу Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. ( пункт 3 Порядку № 3-2)
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема,
- заява про призначення … (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) … подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). ( абзац перший пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1)
- документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії ( абзац другий підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1)
- документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року); ( абзац третій підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1)
- заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. ( абзац перший пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1).
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. ( абзац чотирнадцятий пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1).
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. ( абзаци другий, третій пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1).
VI. Оцінка суду.
З огляду на зміст вищенаведених норм, пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пільгової пенсії за Списком № 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, висновок пенсійного органу про відсутність у позивача необхідної кількості стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці обґрунтований не зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 позивачу періодів роботи з 01.02.2007 по 27.11.2010, з 15.06.2011 по 31.12.2011, з 04.02.2013 по 31.03.2015, з 01.04.2015 по 27.05.2015, з 04.06.2015 по 17.09.2018, з 25.09.2018 по 05.11.2018 згідно довідки №1/03 від 22.10.2024 виданої КНП Саф'янівською сільською радою "Центральна районна лікарня", оскільки найменування професії "молодша медична сестра" не відповідає найменуванню професій згідно переліку посад за списком №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №163 від 21.02.2001 року.
Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд зазначає наступне.
Так, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Також пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Тобто, коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списком № 1, № 2, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 р. у справі № 678/65/17 та від 09.07.2020 р. по справі №235/7688/16-а.
Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" ст. 13 та ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулює Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383. ( далі Порядок № 383)
Відповідно до п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383, результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.
Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивачем надана трудова книжка серії НОМЕР_1 від 05.08.1987 р., яка з поміж іншого містить наступні записи:
- запис № 10 від 01.02.2007 р. про переведення молодшою медичною сестрою рентгенологічного кабінету - наказ №8 від 01.02.2007 р .
- запис № 11 від 01.01.2012 р. про реорганізацію Суворовської селищної лікарні в Суворовську дільничну лікарню, підстава - рішення Ізмаїльської районної ради №132-VI від 30.08.2011 р.
- запис №12 від 01.01.2012 р. про переведення молодшою медичною сестрою рентгенологічного кабінету на 0,5 ст. та 05 ст. молодшою медичною сестрою амбулаторії Суворовської дільничної лікарні - наказ №13 від 03.01.2012 р.
- запис №13 від 03.02.2013 р. про звільнення за ст. 36 п. 5 КЗпП України з переводом в КЗ "Ізмаїльський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", підстава - наказ №42-к від 03.02.2013 р.
- запис №14 від 04.02.2013 р. про прийняття переводом молодшою медичною сестрою рентгенологічного кабінету в амбулаторію загальної практики-сімейної медицини смт. Суворове, підстава - наказ №7-к від 04.02.2013 р.
- запис №15 від 31.03.2015 про звільнення за статтею 36 п. 5 КЗпП України з переводом в КУ "ЦРЛ Ізмаїльського району", підстава - наказ №57-к від 31.03.2015 р.
- запис № 20 відповідно до якого записи за №16-19 вважати недійсними;
- запис №21 від 01.04.2015 р. про прийняття переводом молодшою медичною сестрою по догляду за хворими рентгенологічного кабінету (з місцем роботи в см. Суворове) - наказ №64-к від 01.04.2015 р.
- запис №22 від 11.10.2018 р. про реорганізацію Комунальної установи "Центральна районна лікарня Ізмаїльського району" в Комунальне некомерційне підприємство Ізмаїльської районної ради "Центральна районна лікарня", підстава - рішення сесії Ізмаїльської районної ради №44-VII, №406- VII від 02.08.2018 р., наказ по ЦРЛ №85 від 06.08.2018 р.
- запис №23 від 01.04.2020 р. про переведення молодшою медичною сестрою (санітаркою-прибиральницею) загально-лікарняного персоналу (з місцем роботи в смт. Суворове), підстава - наказ №116-к від 31.03.2020 р.
Як було зазначено судом вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, позивачем було надано до заяви про призначення пенсії довідку від 22.10.2024 за №1/03 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана Комунальним некомерційним підприємством Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області "Центральна Районна лікарня", відповідно до якої ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Суворовській лікарні з 01.02.2007 (наказ №8 від 01.02.2007) по 05.11.2018 молодшою медичною сестрою рентгенкабінету, що передбачена Списком 2 розділ XXIV Постанови Кабміну України №461 від 24.06.2016 в періоди з 01.02.2007 по 27.11.2010, з 15.06.2011 по 31.12.2011, з 04.02.2013 по 10.03.2015, з 14.03.2015 по 31.03.2015, з 01.04.2015 по 27.05.2015, з 04.06.2015 по 17.09.2018, з 25.09.2018 по 05.11.2018. Підстава для видачі: атестація робочого місця, наказ №68/1 від 28.11.2005; наказ №48 від 20.01.2012; наказ №33-2 від 18.01.2017.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442, проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Пунктом 11 Порядку № 442 встановлено, що контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 (справа № 520/15025/16-а).
Як було зазначено судом, після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зокрема, до розділу XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога" до Списку № 2 включено посади працівників, які безпосередньо обслуговують хворих, зокрема молодші медичні сестри з догляду за хворими у рентгенівських відділеннях (кабінетах). Зазначена постанова втратила чинність 03.08.2016.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в розділі XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога" визначено посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими у рентгенівських відділеннях (кабінетах).
Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Cписків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до розділу 38 Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163 тривалість робочого тижня працівників, безпосередньо зайнятих рентгенодіагностикою, флюорографією, на ротаційній рентгенотерапевтичній установці з візуальним контролем; молодших спеціалістів з медичною освітою та молодшої медичної сестри рентгенівських флюорографічних кабінетів та установок за умови безпосередньої зайнятості не менш як половини робочого дня наданням допомоги лікареві під час виконання ним робіт з рентгенодіагностики, флюорографії, на рентгенотерапевтичній установці з візуальним контролем, становить 30 годин.
На підтвердження наявності пільгового стажу позивачем до пенсійного органу надано, зокрема:
- наказ №78 від 30.12.2005 року Центральної районної лікарні Ізмаїльського району "Про затвердження робочих місць професій і посад працівникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення", відповідно до якого затверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема по списку №2 - молодша медична сестра рентгенкабінету;
- наказ № 80 від 30.12.2005 року Центральної районної лікарні Ізмаїльського району «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці" яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги згідно списку №2 молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенкабінету Суворівської СЛ - ОСОБА_2
- наказ №89 від 17.02.2012 року Центральної районної лікарні Ізмаїльського району "Про затвердження робочих місць професій і посад працівникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення", відповідно до якого затверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема по списку №2 - молодша медична сестра рентгенкабінету;
- наказ № 95 від 23.02.2012 року Центральної районної лікарні Ізмаїльського району «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці" яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги згідно списку №2 молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенкабінету Суворівської СЛ - ОСОБА_2
- наказ №33-2 від 18.01.2017 року КУ "Центральна районна лікарня Ізмаїльського району", "Про затвердження робочих місць професій і посад працівникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення", відповідно до якого затверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема по списку №2 - молодша медична сестра з догляду за хворими рентгенкабінету;
- наказ № 33-1 від 18.01.2017 року КУ "Центральна районна лікарня Ізмаїльського району" «Про затвердження результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці" підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги згідно списку №2 молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентгенкабінету Відділення терапія №2 (смт. Суворово) КУ "ЦРЛ Ізмаїльського району"- ОСОБА_2 .
Крім того, висновком експертизи якості матеріалів атестації робочих місць Департаменту соціального захисту населення №35/04-2013 від 23 квітня 2013 року, який було також надано до пенсійного органу, встановлено, що робоче навантаження молодшої медичної сестри з догляду за хворими ренгтен-кабінету КУ "Центральна районна лікарня Ізмаїльського району" складає більше 80% зміни. За результатами атестації підтверджена скорочена тривалість робочої неділі - 30 годин відповідно Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №163. Вказаним висновком встановлено що по показниках атестації робоче місце молодшої медичної сестри з догляду за хворими рентген-кабінету КУ "Центральна районна лікарня Ізмаїльського району" відповідає критеріям Списку пільгового пенсійного забезпечення №2, розділ XXIV "Охорона здоров'я та соціальна допомога".
Аналогічні обставити встановлено також в Акті №15-17-011/81 від 17.07.2017, який підписано начальником відділу експертизи умов праці Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області.
Відтак, доводи відповідача про те, що найменування професії "молодша медична сестра" не відповідає найменуванню професій згідно переліку посад за списком №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №163 від 21.02.2001 року є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними документами. При цьому, в оскаржуваному рішенні суду відсутні відомості про те, що під час розгляду заяви пенсійним органом досліджувалися та надавалася оцінка зазначеним вище первинним документам.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1985 по 31.07.1987 згідно атестата №9184 від 31.07.1987, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи копії атестату № НОМЕР_2 від 05.07.1987 р. та копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 почала навчання 01 вересня 1985 р. в Середньому професійно-технічному училищі №52 та закінчила 31.07.1987 р., після чого 05.08.1987 влаштувалася на роботу маляром 3-го розряду.
Разом із цим, судом встановлено, що зазначений атестат № 9184 від 05.07.1987 р. містить підпис Директора училища та Заступника директора училища, однак підпис Голови екзаменаційної комісії відсутній.
Проте, наявність недоліків в оформленні диплому не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що особа жодним чином не впливає на дотримання/недотримання уповноваженою особою порядку заповнення диплому та не може нести негативні наслідки за окремі його недоліки, при цьому, підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Враховуючи зазначене, суд зауважує, що та обставина, що в дипломі відсутній підпис голови екзаменаційної комісії не може слугувати беззаперечною підставою для відмови у зарахуванні вказаного часу навчання до страхового стажу.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що період навчання Позивача з 01.09.1985 року по 31.07.1987 року підлягають зарахуванню до його страхового стажу.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція щодо загальних вимог до актів індивідуальної дії, викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21.
Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності законних підстав щодо не зарахування до страхового стажу позивача період її навчання з 01.09.1985 по 31.07.1987, згідно атестату №9184 та до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи позивача з 01.02.2007 по 27.11.2010, з 15.06.2011 по 31.12.2011, з 04.02.2013 по 31.03.2015, 01.04.2015 по 27.05.2015, 04.06.2015 по 17.09.2018, з 25.09.2018 по 05.11.2018 згідно довідки № 1/03 від 22.10.2024 року, виданою КНП Саф'янівською сільською радою "Центральна районна лікарня".
За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №155950022380 від 15.11.2024 року, оскільки під час його прийняття пенсійним органом не було враховано усі обставини та положення законодавства, що мають значення для призначення пенсії Позивачу, як наслідок, допущено неналежний розгляд поданої заяви і документів та, відповідно, прийнято необґрунтоване рішення про відмову у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зарахуванні до страхового стажу періоду навчання позивача.
Щодо підстав визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має вчиняти дії та здійснювати розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до абз.13 п.4.2 вказаного Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 11.11.2024 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку №22-1. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо відновлення порушених прав позивача в межах даних спірних правовідносин.
Разом з тим, відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, відповідач є територіальними органами Пенсійного фонду України, а згідно із п. 4.3 цього Положення організовує роботу управлінь Фонду, зокрема щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Таким чином питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належить до виключної компетенції відповідача.
Враховуючи, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1985 по 31.07.1987 та до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.2007 по 27.11.2010, з 15.06.2011 по 31.12.2011, з 04.02.2013 по 31.03.2015, 01.04.2015 по 27.05.2015, 04.06.2015 по 17.09.2018, з 25.09.2018 по 05.11.2018 та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) згідно заяви від 11 листопада 2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією № 9396-1673-1511-9032 від 11 грудня 2024 р.
Враховуючи, що позов задоволено частково через обранням судом більш ефективного способу захисту порушених прав позивача, ніж той, що був визначений ним у позові, тому сплачений судовий збір за подачу цього позову, внаслідок його задоволення, підлягає компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області в повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, 8, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15 листопада 2024 року №155950022380 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1985 по 31.07.1987 та до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.2007 по 27.11.2010, з 15.06.2011 по 31.12.2011, з 04.02.2013 по 31.03.2015, 01.04.2015 по 27.05.2015, 04.06.2015 по 17.09.2018, з 25.09.2018 по 05.11.2018 та вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах (Список №2) згідно заяви від 11 листопада 2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна