01 серпня 2025 рокусправа № 380/9476/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС» (79019, м. Львів, вул. Ткацька, 29, офіс 1; код ЄДРПОУ 44686004) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) із вимогою:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у м.Києві №01240060901 від 29.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Головним управлінням ДПС у м.Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЙПОРС», за результатами якої складено акт фактичної перевірки №109227/ж5/26-15-09-01/44686004 від 02.10.2024. У вказаному акті посадові особи відповідача роблять висновки, що ТзОВ «ВЕЙПОРС» порушено п.2. ст.23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального». На підставі вказаного Акта фактичної перевірки ГУ ДПС у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення №01240060901 від 29.10.2024. Водночас, працівниками податкового органу у жоден спосіб не підтверджено (не доведено), що товар, продаж якого зафіксовано в Акті, є саме тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) (сертифікати, паспорти, або ж висновки експертизи). Працівники податкового органу самостійно і незрозуміло на основі чого приходять до висновку, що реалізований товар відноситься до тих речовин, продаж яких заборонено законом. З огляду на наведене вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 16.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою від 04.06.2025 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач позов не визнав, 25.06.2025 за вх.№52476 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 08.11.2024 № 7500-п, проведено фактичну перевірку ТзОВ «ВЕЙПОРС» за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Лугова, 12, секція А-105, поверх 1, з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). В ході перевірки встановлено факт продажу (роздрібної торгівлі) сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме «нікобустер 3 мл, рослинний гліцерин 13 мл та ароматизатор «Cactus Guava Kivi» 11,2 мл на загальну суму 350,00 грн, що підтверджується чеком від 25.09.2024 № 3097683470 та фото фіксацією. Крім того, у наданих під час перевірки письмових поясненнях працівниця ТзОВ «ВЕЙПОРС» безпосередньо вказала, що дійсно здійснювала продаж комплекту для виготовлення рідини, яка використовується в електронних сигаретах. Таким чином перевіркою було встановлено порушення п.2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: «Роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється». Просить у задоволенні позову відмовити.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вейпорс» зареєстроване як юридична особа, за адресою: 79019, м. Львів, вул. Ткацька, 29, офіс 1; код ЄДРПОУ 44686004.
Видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Вейпорс» є: Основний: 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах. Інші: 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.10 Діяльність у сфері права; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.21 Діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 12.00 Виробництво тютюнових виробів.
Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 08.11.2024 року № 7500-п, проведено фактичну перевірку ТзОВ «ВЕЙПОРС» за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Лугова, 12, секція А-105, поверх 1, з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Перевірку було проведено у присутності продавця-консультанта магазину - ОСОБА_1 , якого було ознайомлено з наказом на перевірку та направленнями від 25.09.2024 року № 21679/26-15-09-01 та № 21680/26-15-09-01, де вищезазначена особа зробила відмітку про це.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 02.10.2024 №109227/ж5/26-15-09-01/44686004.
Відповідно до висновків акту фактичної перевірки від 02.10.2024 №109227/ж5/26-15-09-01/44686004 перевіркою встановлено порушення п.2 ст.23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
В ході перевірки встановлено факт продажу (роздрібної торгівлі) сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах а саме «нікобустер 3 мл, рослинний гліцерин 13 мл та ароматизатор «Cactus Guava Kivi» 11.2 мл на загальну суму 350,00 грн, що підтверджується чеком від 25.09.2024 № 3097683470 та фото фіксацією, чим порушено п. 2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»: «Роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або триманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється».
На підставі акту фактичної перевірки від 02.10.2024 №109227/ж5/26-15-09-01/44686004, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №01240060901 від 29.10.2024, яким на підставі пп. 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу і п. 21 частини другої статті 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строк розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 21300,00 гривень.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно із підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, наведена норма дозволяє проведення фактичної перевірки на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
За правилом пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі по тексту- Закон №3817-IX).
Відповідно до частини 1 статті 72 Закону №3817-IX контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом. Контроль за дотриманням вимог щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів, малих виробництв пива здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України, яким установлено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом та обігом; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом та обігом (пп. 27 п. 4).
За такого правового регулювання, суд вважає, що відповідач при здійсненні визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального правомірно провів спірну фактичну перевірку позивача, відповідно до приписів підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, позаяк норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 72 Закону №3817-IX покладені на відповідача.
Відтак у вказаному наказі наявний мінімально достатній обсяг інформації щодо підстави для проведення перевірки позивача.
Судом встановлено, що копію наказу від 13.08.2024 №5360-п та направлень від 25.09.2023 №21679/26-15-09-01 та №21680/26-15-09-01 на проведення фактичної перевірки позивача за адресою: м. Київ, вул. Лугова,12, секція А-105, поверх-1 вручено продавцю позивача ОСОБА_1 25.09.2024, що засвідчено підписом продавця.
Перевірка була проведена в межах строку, визначеного в наказі.
Акт перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв'язку та отримано представником 08.10.2024. Вказана обставина позивачем не заперечується.
Тобто, контролюючим органом було дотримано вимоги ПК України, які регламентують порядок проведення фактичної перевірки.
Відповідно до наведених у частині 1 статті 1 Закону №3817-IX визначень «роздрібна торгівля» - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування; «сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах» - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).
Статтею 23 Закону №3817-IX визначено основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною.
Так, роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.
Як свідчать матеріали справи, за результатами проведеної фактичної податкової перевірки ТзОВ «ВЕЙПОРС» за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12 ,секція А-105, поверх 1, де здійснює господарську діяльність позивач, податковим органом встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах та нікотином, чим порушено вимоги частини другої статті 23 Закону №3817-ІХ в частині порушення заборони на роздрібну торгівлю сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах та нікотином.
Перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція, при якій 25.09.2024 було придбано товар - сировину для рідин, що використовуються в електронних сигаретах «нікобустер 3 мл., рослинний гліцерин 13 мл та ароматизатор «Cactus Guava Kivi» 11,2 мл на загальну суму 350,00 грн на загальну суму 350,00 грн, що підтверджується чеком від 25.09.2024 №3097683470 та фотофіксацією.
Відтак, в порушення частини другої статті 23 Закону №3817-IX позивачем в місці здійснення господарської діяльності, здійснюється продаж сировини (ароматизатор, гліцерин та нікотин) для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Матеріалами справи підтверджується, що в місці здійснення позивачем господарської діяльності, здійснюється реалізація сировини (ароматизатор, нікотин, гліцерин) для виробництва рідин, що використовується в електронних сигаретах та яка відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД (алкалоїди рослинного походження, природнi або синтезованi, та їх солi, простi i складнi ефiри та iншi похiдні).
Вказаного позивачем не спростовано.
Крім того, суд зауважує, що предметом доказування в даній справі є саме факт продажу заборонених Законом №3817-ІХ речовин, які використовуються в електронних сигаретах, а не факт їх використання в електронних сигаретах.
Відповідно до частини першої статті 73 Закону №3817-IX за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.
Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.
Пунктом 21 частини другої статті 73 Закону №3817-IX встановлено, що до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: роздрібна торгівля тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Згідно із частиною четвертою статті 73 Закону №3817-IX податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) цієї статті, у порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Таким чином, за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності ТзОВ «Вейпорс» відповідно до статті 73 Закону №3817-IX прийнято податкове повідомлення рішення №01240060901 від 29.10.2024 на суму 21300,00 грн.
Позивачем не спростовано вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, підсумовуючи наведене вище, суд доходить висновку, що здійснені за наслідками проведеної контролюючим органом фактичної перевірки висновки є обґрунтованими, а оскаржуване рішення відповідає критеріям визначеним в частині 2 статті 2 КАС України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, в тому числі на оплату правової допомоги розподілу не підлягають, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна