28 липня 2025 року № 320/6779/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Тернопільводоканал» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо обмеження застосування економічно обґрунтованих тарифів для Комунального підприємства «Тернопільводоканал», яке встановлено в п. 2 Постанови «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення» Комунальному підприємству «Тернопільводоканал» від 24.12.2024 № 2320 щодо застосування тарифів на централізоване водовідведення для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Постанови «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Тернопільводоканал» від 24.12.2024 № 2320.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення та вчинення оскаржуваних дій.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані рішення та дії прийняті (вчинені) відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив.
Заслухавши у судовому засіданні 15.05.2025 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Тернопільводоканал» є суб'єкт природної монополії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії АГ № 500075 на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення.
24.12.2024 Постановою №2320 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Комісія, Регулятор) встановила тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП «Тернопільводоканал» зі структурою, що наведені в додатку.
Вищезгаданою постановою відповідач постановив:
-Установити КП «Тернопільводоканал» тарифи зі структурою, наведеною в додатку до цієї постанови:
1) споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення:
на централізоване водовідведення - 13,44 грн за 1 куб. м (без податку додану вартість);
2) споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення:
на централізоване водопостачання - 30,81 грн за 1 куб. м (без податку додану вартість);
на централізоване водовідведення - 23,66 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
3) Установити, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме:
на централізоване водопостачання - 14,65 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість);
на централізоване водовідведення - 15,93 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до статті 2 Закону Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:
1) у сфері енергетики; 2) у сфері комунальних послуг та 3) діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергетичну ефективність", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
Відповідно до статті 3 Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Крім іншого Регулятор здійснює регулювання шляхом: ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, державного контролю та застосування заходів впливу.
Також, основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів, сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.
Відповідно положень до частини 2 статті 5 Закону, під час виконання своїх функцій та повноважень Регулятор діє самостійно у межах, визначених законом. Письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб'єктів господарювання, політичних партій, громадських об'єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, які обмежують повноваження членів Регулятора та посадових осіб Регулятора, є незаконним впливом.
Положеннями статті 14 Закону передбачений порядок проведення засідань Регулятора та регулюється положеннями Регламенту.
Регулятор на своїх засіданнях крім іншого, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.
Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні та оформлюється постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до статті 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор кім іншого, приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єкт в господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; здійснює визначення умов доступу до товарів (послуг), що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг; забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у перах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.
Отже, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність \ сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, шляхом забезпечення захист \ прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває і на час розгляду даної справи.
Пунктом 4 цього Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму; воєнного стану на території України.
Положеннями статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр- міністр України.
Так, 29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану».
Відповідно до пунктів 1 та 2 вказаної постанови Уряд України вирішив, що потягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендувати органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.
Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, рекомендувати суб'єктам господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання і^ водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:
- призупинити виконання погоджених в установленому порядку інвестиційних програм, а кошти, передбачені для зарахування на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмам і спрямовувати на оплату енергоносіїв та погашення інших зобов'язань для забезпечення стабільної діяльності таких суб'єктів господарювання;
- відтермінувати розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм.
Відповідно до пункту 3, постанова № 502 від 29.04.2022, набирає чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року, крім пункту 1, який застосовується з 1 червня 2022 року.
Отже, вищенаведене вказує, що пункт 2 постанови НКРЕКІІ № 2320 від 24.12.2024 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП «Тернопільводоканал», прийнято відповідачем в умовах воєнного стану, у межах та спосіб визначений Законом з метою забезпечення прав та законних інтересів споживачів (населення), зниження соціальної напруги та недопущення додаткового фінансового навантаження.
Крім того, Відповідно до пунктів 1.11. - 1.15 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302 при невиконанні заходів інвестиційної програми (інвестиційного проекту) за попередній до базового період у структурі тарифів на планований період може бути передбачено зменшення складових тарифів на суму коштів відповідного невиконання, передбачених структурою тарифів попередніх до базового періодів, за результатами аналізу наданих ліцензіатом звітів про виконання інвестиційної програми (інвестиційного проекту) та/або за результатами здійснених заходів контролю.
За результатами здійснення заходів контролю НКРЕКП може прийняти рішення щодо включення до структури тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення компенсації витрат або зменшення складових тарифів у разі використання коштів не за цільовим призначенням, економії або перевитрат коштів за статтями витрат, що призводить до невідповідності фактичних складових затвердженій структурі тарифів.
При встановленні фактів невиконання заходів інвестиційної програми (інвестиційного проекту) за попередній до базового період НКРЕКП за результатами аналізу наданих ліцензіатом звітів про виконання інвестиційної програми (інвестиційного проекту) та/або за результатами здійснених заходів контролю може самостійно прийняти рішення про коригування чинних тарифів на суму коштів відповідного невиконання.
При виявленні недостовірності даних базового та звітного періоду, які надавались ліцензіатом для встановлення тарифів, у планованому періоді відповідна складова структури тарифів зменшується на обсяг витрат недостовірного значення.
При формуванні тарифів планованого періоду враховується компенсація або зменшення складових, у тому числі, що передбачалися для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційного проекту) та були враховані в тарифах, які діяли до планованого періоду, з урахуванням фактичного строку їх дії.
Таким чином, при розгляді питання про формування тарифу на послуги позивача щодо централізованого водопостачання та водовідведення Регулятором має бути враховано недоотримані надходження, які виникнуть за рахунок різниці в тарифах.
Щодо посилання Позивача на невиконання Відповідачам п.п. 16.1.1. договорів від 20 листопада 2014 року, укладених між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Тернопільською міською радою, відповідачем з однієї сторони та позивачем з іншої сторони про субкредитування №13010-05/Т5 та № 13010-05/96, в частині не вжиття відповідачем усіх необхідних заходів щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів на центральне водопостачання та водовідведення, суд зазнає таке.
По-перше, саме пунктом 1 Постанови № 2320 від 24.12.2024, відповідачем за економічним обґрунтуванням позивача, встановлено тарифи на послуги позивача щодо централізованого водопостачання та водовідведення, що спростовує і доводи останнього про невиконання відповідачам своїх зобов'язань за вищевказаними договорами. А по-друге, відповідно до Розділу V «Форс мажорні обставини», вказаних договорів, сторони не вважаються такими, що не виконали умов договору та вимог Угоди про Позику ФЧТ, у разі настання форс-мажорних обставин непередбачених та непереборних подій, що відбуваються незалежно від волі і бажання Сторін договору, до яких віднесено і війну, що додатково свідчить про безпідставність вказаних вище доводів позивача.
Положеннями статті 49 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон України № 4059-ІХ) встановлено, що у 2025 році, як виняток з положень пункту 1 частини другої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статі 29 Бюджетного кодексу України, та податку від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), зараховується до загального фонду державного бюджету у розмірі 21 відсоток, до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад - у розмірі 64 відсотки.
Частиною 2 статті 49 Закону України № 4059-ІХ встановлено, що з метою сталого проходження опалювального періоду 2024/2025 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2025 році додаткові надходження до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, визначені частиною першою цієї статті, у розмірі 4 відсотки спрямовуються на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Враховуючи вищевикладене, законом встановлений обов'язок органів місцевого самоврядування надавати суб'єктам господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з місцевих бюджетів фінансову підтримку для здійснення їх операційної діяльності.
Отже, враховуючи все наведене вище в сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Тернопільводоканал» до НКРЕКП є безпідставними та необґрунтованими, оскільки при прийняті оскаржуваного позивачем пункту 2 Постанови №2320 відповідач діяв в межах компетенції та повноважень, з дотриманням порядку, визначеного чинним законодавством України.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Тернопільводоканал» (46008, місто Тернопіль, вулиця Старий Поділ, будинок 7; код ЄДРПОУ 03353845) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок 19; код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення в частині - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.