31 липня 2025 року Справа № 280/3847/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМГРУП» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, код ЄДРПОУ 39244943)
до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМГРУП» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021010404 від 14.02.2025 року (форми “Н»).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація податкових накладних своєчасно не здійснювалась позивачем у зв'язку з наявністю на період терміну реєстрації у ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» «ризикового» статусу платника податку (рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості діяло фактично з 13 листопада 2023 року по 20 листопада 2024 року). Внаслідок неправомірного рішення ГУ ДПС у Запорізькій області щодо присвоєння статусу «ризикового підприємства» ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП" фактично було позбавлене можливості зареєструвати всі вищевказані податкові накладні протягом тривалого періоду часу. Вказує, що ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» заперечує щодо висунутих ГУ ДПС у Запорізькій області порушень підприємством вищевказаних норм Податкового кодексу України, у зв'язку з начебто недотримання граничних термінів реєстрації ПН/РК та настанням відповідальності за відповідні «порушення». Зазначає, що не погоджується з відповідним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає частковому скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.
30.05.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№27042), в якому останній зазначає, що чинні нормативно-правові акти, які регулюють реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, не містять заборони для платників податків, щодо яких прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, направляти на реєстрацію в ЄРПН складені податкові накладні/ розрахунки коригування. Також вказує, що чинні норми податкового законодавства не звільняють платника податків, стосовно якого прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, від обов'язку направляти складені податкові накладні/розрахунки коригування на реєстрацію в ЄРПН у строки, встановлені п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та не звільняють такого платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування. Вказує також, що до Головного управління ДПС у Запорізькій області не надходила від ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» заява, з відповідними документами, для отримання статусу платника податків, який не має можливості виконувати податкові обов'язки (зокрема, в частині направлення на реєстрацію в ЄРПН складених податкових накладних/розрахунків коригування), передбачені ПК України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, вважає, що висновки акта камеральної перевірки від 09.01.2025 № 241/08-01-04-04/39244943, з урахуванням висновку комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань розгляду заперечень від 10.02.2025 № 20/08-01-04-04, є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. У зв'язку з цим, у Головного управління ДПС у Запорізькій області були всі правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.02.2025 №0021010404. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3847/25. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 03.06.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про розгляд з повідомленням сторін адміністративної справи №280/3847/25 відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, 09 січня 2025 року було проведено камеральну перевірку ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних з датою виписки ПН/РК до ПН листопад, грудень 2023 року, за результатами якої складено акт від 09.01.2025 № 241/08-01-04-04/39244943.
Згідно висновків акту, за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, з урахуванням вимог п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме, перевищення термінів реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН.
В порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України до Головного управління ДПС у Запорізькій області 30.01.2025 надійшло заперечення керівника ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» від 27.01.2025 № 01/25 (вх. податкового органу № 6036/6 від 30.01.2025) до акту камеральної перевірки.
За результатами розгляду заперечень та доданих до них документів, відповідно до вимог пп. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, комісією податкового органу з питань розгляду заперечень встановлено правомірність висновків, викладених в акті камеральної перевірки від 09.01.2025 № 241/08-01-04-04/39244943.
На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2025 № 0021010404 (за формою «Н») на суму штрафних санкцій в розмірі 537 381,79 грн.
На податкове повідомлення-рішення від 14.02.2025 № 0021010404, ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» подано скаргу до ДПС України від 03.03.2025 № 03-25.
За результатами розгляду вказаної скарги ДПС України прийнято рішення від 07.05.2025 № 12940/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, від 14.02.2025 № 0021010404 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України .
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з рахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 01 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Слід звернути увагу, що з 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12.01.2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ).
Законом № 2876-ІХ підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено п. 1201.1 ст. 1201 ПК України.
Визначені п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:
- для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК Україн, штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, встановлюється у таких розмірах:
- до 15 календарних днів - 2% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;
- від 16 до 30 календарних днів - 5% такої суми ПДВ;
- від 31 до 60 календарних днів - 10% такої суми ПДВ;
- від 61 до 365 календарних днів - 15% такої суми ПДВ;
- на 366 і більше календарних днів - 25% такої суми ПДВ.
Отже, штрафи у розмірах, встановлених п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.
Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а саме:
№ 692 від 30.11.2023 отримана ДПС України 27.11.2024, зареєстрована в ЄРПН 27.11.2024;
№ 695 від 30.11.2023 отримана ДПС України 26.11.2024, зареєстрована в ЄРПН 26.11.2024;
№ 693 від 30.11.2023 отримана ДПС України 27.11.2024, зареєстрована в ЄРПН 27.11.2024;
№ 696 від 26.12.2023 отримана ДПС України 24.12.2024, зареєстрована в ЄРПН 24.12.2024;
№ 698 від 26.12.2023 отримана ДПС України 25.12.2024, зареєстрована в ЄРПН 25.12.2024;
№ 697 від 26.12.2023 отримана ДПС України 24.12.2024, зареєстрована в ЄРПН 24.12.2024;
№ 699 від 27.12.2023 отримана ДПС України 25.12.2024, зареєстрована в ЄРПН 25.12.2024;
№ 700 від 27.12.2023 отримана ДПС України 26.12.202, зареєстрована в ЄРПН 26.12.2024;
№ 701 від 29.12.2023 отримана ДПС України 27.12.2024 09:09:49, зареєстрована в ЄРПН 27.12.2024.
Вказані обставини не спростовуються позивачем. Водночас, позивач покликається на те, що підставами для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є відсутність вини суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМГРУП».
Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень визначені статтею 112 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 112.1 статті 112 Податкового кодексу України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Позивачем, в позовній заяві було зазначено, що Товариство з незалежних від нього причин було позбавлене можливості своєчасно, у встановлений законом строк, здійснити реєстрацію податкових накладних, складених ним впродовж листопада-грудня 2023 року, у зв'язку з прийняттям Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.02.2024 №2040.
Вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року по справі №280/2120/24 було визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.02.2024 №2040, прийняте Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» критеріям ризиковості платника податку. А також, зобов'язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили.
Проте, суд зазначає, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п. 11 Порядку № 1246, після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до п.п. 13, 14 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).
З аналізу наведених норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
При цьому наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій та/або бездіяльності, а друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Верховний Суд у постановах від 23 липня 2019 року у справі № 620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18 дійшов висновку, що вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Також, Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2021 року у справі № 160/10558/19 дійшов висновку, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації.
Проте, будь-які докази вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкових накладних, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, для унеможливлення притягнення такого Товариства до відповідальності, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні, та позивачем надано не було.
При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство, яке регулює реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, не містить заборони для платників податків, щодо яких прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, направляти на реєстрацію в ЄРПН складені податкові накладні/ розрахунки коригування.
Суд наголошує, що доказів вжиття підприємством заходів щодо направлення податкових накладних до ЄРПН чи оскарження рішень про відмову у їх реєстрації суду не надано.
Таким чином, в межах даної адміністративної справи судом не встановлено вжиття позивачем залежних від нього заходів задля своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку щодо складання на дату виникнення податкових зобов'язань податкових накладних за період листопад-грудень 2023 року, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тож, контролюючим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2025 № 0021010404 та судом не встановлено підстав для його скасування.
Оцінюючи інші доводи, суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМГРУП» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 21, код ЄДРПОУ 39244943) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.07.2025.
Суддя Л.Я. Максименко