01 серпня 2025 року Справа № 280/5136/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
18.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.06.2025 № 084450010551 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 період її роботи з 20.07.1988 по 13.12.2006 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.05.2025;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, пенсійний орган відмовив у призначенні пільгової пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу 10 років. Водночас, до пільгового стажу позивача не зараховано період її роботи з 20.07.1988 по 13.12.2006. Так, позивач не погоджується з такою відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також у не зарахуванні означених періодів його роботи. Зазначає, що трудова книжка, уточнюючі довідки та інші надані відповідачу документи містять усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, записи та накази завірені підписом повноваженої особи та печаткою, не містять виправлень.
24.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/5136/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Пояснення від третьої особи надійшли до суду 01.07.2025, в яких зазначено, що заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах була опрацьована за принципом екстериторіальності відповідачем. Вважає прийняте відповідачем рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позов не визнало. У письмовому відзиві, що надійшов до суду 14.07.2025 за вх.№35411 посилається на те, що надана позивачем на підтвердження пільгового стажу роботи за період з 20.07.1988 по 13.12.2006 довідка ЗДП «Кремнійполімер» від 05.05.2025 № 26 не відповідає Додатку № 5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженому постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, оскільки в ній відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, а також відсутні документи, які підтверджують, що штатним розписом не передбачено посад начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Таким чином, у позивача відсутній підтверджений пільговий стаж роботи, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
02.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, рішенням якого від 09.06.2025 № 084450010551 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недостатнім пільговим стажем.
За наданими документами до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано період роботи згідно довідки Запорізького державного підприємства «КРЕМНІЙПОЛІМКЕР» від 05.05.2025 №26, оскільки довідка не відповідає додатку 5. Довідка не містить підпису начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Відсутні документи, які підтверджують, що штатним розписом не передбачено посад начальника відділу кадрів та головного бухгалтера. Довідка потребує підтвердження первинними документами.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулася за захистом порушеного права до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, вік позивача станом на день подання заяви про призначення пенсії становив 55 років, відтак вона досягла необхідного віку для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Вказана правова норма пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, крім віку, передбачає наявність страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У цій справі спірним є період роботи позивача на ЗДП «Кремнійполімер» з 20.07.1988 по 13.12.2006 на посаді, що передбачена Списком № 2.
Записами № 2-9 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 22.07.1988 підтверджується період її роботи з 20.07.1988 по 13.12.2006 у важких та шкідливих умовах за списком № 2 за професією слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Всі записи засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками підприємств.
Також, на підтвердження зазначеного стажу надано довідку Запорізького державного підприємства «КРЕМНІЙПОЛІМКЕР» від 05.05.2025 №26, відповідно якої позивач в період з 20.07.1988 по 13.12.2006 працювала в повний робочий день на посаді слюсара з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (посада передбачена Список № 2, розділ 11; 10, підрозділ 2; 3, код КП 2110А030-17531 позиція 10а.3, підстава постанова Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 16.03.1994, постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003)
Крім того, позивачем надано копії наказів про результати атестації робочих місць від 30.12.1994 № 373, від 13.12.1999 № 536, від 22.07.2004 № 270, якими підтверджуються важкі та шкідливі умови праці Позивача на за період роботи Позивача за професією слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики.
Суд звертає увагу, що дійсно нормами пункту 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Поряд з цим такий порядок підтвердження трудового стажу є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача та встановлено, що його трудова книжка серії НОМЕР_1 від 22.07.1988 містить відомості, що підтверджують пільговий трудовий стаж позивача1 у такі періоди на посаді слюсара з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, про що зазначено вище і таких відомостей достатньо для зарахування спірних періодів до пільгового стажу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 17.01.2023 у справі №392/1357/17(2-а/392/109/17).
Копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача і підтверджує його роботу у спірні періоди.
Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.
Суд наголошує, що визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Таким чином, суд вважає, що надані пенсійному органу трудова книжка та довідка (які містить відомості про посаду, характер виконуваної роботи, період роботи, що зараховуються до спеціального стажу, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списку №2, посилання на первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка) підтверджують період роботи позивача за Списком №2, а окремі недоліки наданої довідки не можуть позбавляти позивача права на пільгову пенсію за віком.
Також суд зауважує, що визначена додатком 5 до Порядку №637 форма довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачає зазначення у ній додаткових відомостей лише у разі їх наявності (як-от про перебування у відпустках без збереження заробітної плати). Якщо додаткові відомості не зазначені, то слід виходити із того, що нема обставин, які впливають на обчислення пільгового стажу. При цьому достовірність за видачу довідки несе роботодавець.
Варто зазначити, що відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV, підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року №28-2), відповідач не позбавлений можливості провести перевірку достовірності відомостей умов праці чи інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.06.2025 № 084450010551 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо способу поновлення порушеного права позивача суд зазначає наступне.
Пунктом 4.1. Порядку №22-1 регламентовано, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Пунктом 4.2. Порядку №22-1 обумовлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку №22-1).
Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення пенсіонера з заявою про призначення пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. При цьому, рішення про відмову в призначенні пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 58 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Судом встановлено, що позивач має достатній вік, який необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, страховий стаж 39 років 7 місяців 25 днів, в тому числі підтверджений пільговий стаж роботи за Списком №2 18 років 4 місяці 23 дні.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 період роботи з 20.07.1988 по 13.12.2006 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.05.2025.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; код ЄДРПОУ 20987385), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.06.2025 № 084450010551.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 період її роботи з 20.07.1988 по 13.12.2006 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 01.08.2025.
Суддя М.С. Лазаренко