про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 липня 2025 рокум. Ужгород№ 301/1741/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Іршавської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
15 травня 2025 до Іршавського районного суду Закарпатської області суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Іршавської міської ради (90100 Закарпатської області, м. Іршава, пл. Народна, 2, код ЄДРПОУ 35443553), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), яким просить: « 1. Скасувати рішення 40 сесії 8 скликання Іршавської міської ради від 05.12.02024 року, у частині передачі в користування на умовах оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_2 (кадастровий номер 2121982800:06:001:0234.); 2. Зобов'язати Іршавську міську раду укласти договір на оренду земельної ділянки площею 0,13 га з ОСОБА_1 .».
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 08 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Іршавської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, позовну заяву передано на розгляд судді Гаврилко С.Є..
Відповідно статті 171 частини 1 пункту 4 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у даній справі суддя вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до статті 19 частини 1 абзацу 1 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Предметом позову в даній справі, є, зокрема скасування рішення 40 сесії 8 скликання Іршавської міської ради від 05 грудня 02024 року, яким передано в користування на умовах оренди земельної ділянки із кадастровим номером 2121982800:06:001:0234 ОСОБА_2 .
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 зазначила, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки треба розглядати як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та інші).
При цьому Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 320/3496/17 також зазначено, що в разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою земельної ділянки, яка перебуває у користуванні і щодо якої є спір, з огляду на суб'єктний склад сторін має вирішуватися судами за правилами ГПК.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 та 13 червня 2018 року у справах № 826/13628/16 та 522/5668/17, відповідно.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що оскаржуваним рішенням було передано ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельну ділянку. Позивач вважає таке рішення протиправним оскільки до площі земельної ділянки що передається ОСОБА_2 приєднана ділянка площею 0,13 га, яку вже 15 років обробляє позивач та його родина. За час користування ділянкою, до неї підведено водопостачання та постійно вносились добрива. Разом з тим, позивач неодноразово зверталася до Іршавської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди, проте відповідачем було відмовлено у наданні такого дозволу.
Отже, причиною, яка зумовила звернення позивача до суду є порушення її права користування на земельну ділянку, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Іншими словами, спір у цій справі випливає не із сфери публічно-правових відносин, а полягає у захисті приватного (речового) права позивача на таку земельну ділянку, тобто стосується приватноправових відносин.
Суд вважає, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів, що пов'язані з бажанням укладення договору оренди земельної ділянки. Окрім того, з позовної заяви вбачається спір про право між гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 .
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення щодо передачі в користування на умовах оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_2 безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій Іршавської міської ради щодо прийнятого рішення. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Окрім того, рішення, яке може бути ухвалене у даній справі безпосередньо може вплинути на цивільне право ОСОБА_2 (право володіння та користування), в оренді якого знаходиться спірна земельна ділянка.
Відповідно до статті 170 частини 1 пункту 1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 170 частини 5 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Із врахуванням зазначеного у відкритті провадження у даній справі необхідно відмовити з підстав, визначених статтею 170 частини 1 пункту 1 КАС України - позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 170, 171 248 КАС України, статті 74 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження", суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Іршавської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко