01 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/17941/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі: Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т.П. від 04.07.2025 ВП №69506009 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т.П. від 04.07.2025 ВП № 69506009 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №240/27340/21 з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено з 23.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії державного службовця (по інвалідності) відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідці про заробітну плату за грудень 2020 року та у довідках про складові заробітної плати на момент звільнення.
Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених зобов'язань та не враховуючи роз'яснення щодо виплати коштів після їх виділення Головному управлінню, головним державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем у встановлені строки подано відзив на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Наголошує, що на виконання рішення суду боржником не виконано в частині не включення до перерахунку довідки за грудень 2020 року №71-Ф від 19.08.2022. А тому, на підставі викладеного 04.07.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
При цьому, нестабільна безпекова ситуація зумовлює відкладення розгляду справ, що негативно впливає на дотримання строку їх розгляду, який щодо даної категорії справ становить 10 робочих днів.
Враховуючи наведене, з метою убезпечення життя та здоров'я учасників судового процесу, дотримання строку розгляду даного спору, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому провадженні.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 та ст.287 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Житомирським окружним адміністративним судом прийнято рішення в адміністративній справі №240/27340/21, яким адміністративний позов задоволено, зокрема: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 23.07.2021 пенсії державного службовця (по інвалідності) відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про заробітну плату за грудень 2020 року та у довідках про складові заробітної плати на момент звільнення.
Вказане рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду у справі №240/27340/21, 26 липня 2022 року видано виконавчий лист.
В подальшому, 26.07.2022 винесена постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №240/27340/21, відповідно до якої Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зобов'язувалось призначити, здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23.07.2021 пенсії державного службовця (по інвалідності) відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці про заробітну плату за грудень 2020 року та у довідках про складові заробітної плати на момент звільнення.
04.07.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т. П. винесено постанову ВП №69506009 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII) та п.п. 1 та 16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, відповідно, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII) та за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Частиною 2 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У свою чергу, ст.75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч.1 ст. 75 Закону №1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст. 75 Закону №1404-VIII).
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в контексті цієї справи необхідно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк, тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку з урахуванням того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.
Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Дані висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.
Як зазначалось, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №240/27340/21 з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області призначено та здійснено нарахування ОСОБА_1 з 23.07.2021 пенсії державного службовця (по інвалідності) відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідці про заробітну плату за грудень 2020 року та у довідках про складові заробітної плати на момент звільнення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 в адміністративній справі № 240/27340/21.
При цьому, суд вказав, що лише після набрання законної сили рішення суду у справі №240/27340/21, позивач 13.09.2022 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно рішення суду, до якої додала довідку ГУПФУ в Житомирській області від 19.08.2022 №71-Ф про заробітну плату за грудень 2020 року та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.08.2022 №70-Ф, 69-Ф. Питання відмови відповідача у перерахунку пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату за грудень 2020 та довідок про складові заробітної плати на підставі заяви від 13.09.2022 може бути предметом окремого судового спору, оскільки у даному випадку виникли нові спірні правовідносини.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 скасовано та прийнято нову постанову. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі № 240/27340/21 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління, які полягають у переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" без урахування довідки про заробітну плату за грудень 2020 року та довідок про складові заробітної плати на момент звільнення.
При цьому вказав, що резолютивна частина судового рішення містить пряму вказівку на врахування таких довідок, а тому висновки суду першої інстанції про те, що вказані довідки не були предметом судового розгляду є помилковими.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №240/27340/21 з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 у даній справі Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначено та здійснено нарахування ОСОБА_1 з 23.07.2021 пенсії державного службовця (по інвалідності) відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідці про заробітну плату за грудень 2020 року та у довідках про складові заробітної плати на момент звільнення.
Як зазначає позивач, до розрахунку заробітку для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі № 240/27340/21 ОСОБА_1 враховано:
- посадовий оклад, надбавка за ранг і вислугу років в сумі 8450,00 грн. відповідно до довідки про заробітну плату від 19.08.2022 № 69-Ф, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області;
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, а саме надбавка за інтенсивність, премія, індексація, взято відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 70-ф від 19.08.2022, виданої Головним управлінням за період з 01.06.2016 по 25.06.2018 в сумі 63684,67 грн. та довідки без реєстрації, виданої Житомирською РДА за період з 01.08.2019 по 30.11.2020 в сумі 20236,22 грн.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 41 місяць, яка визначена шляхом ділення загальної суми цих виплат на 41 становить 2046,86 грн. ((63684,67 грн. + 20236,22 грн.) :41));
- матеріальна допомога на оздоровлення врахована в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді 421,50 грн. ((11657,30 грн.:12х11) + (9893,75 грн.:12х8)):41)).
Сума заробітку для обчислення пенсії становить 10918,36 грн. (8450,00 грн.+ 2046,86 грн. + 421,50 грн.).
Відповідно розмір пенсії з 23.07.2021 становить 6551,02 грн. (10918,36*60%).
Сума донарахованих коштів за період з 23.07.2021 по 30.06.2023 становить 97296, 66 грн.
Отже, Головним управлінням було враховано довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсії державного службовця від 19.08.2022 №70-Ф, 69-Ф, проте не враховано довідку від 19.08.2022 №71-Ф.
На думку позивача, підстави для врахування довідки про заробітну плату від 19.08.2022 № 71-Ф відсутні, оскільки вказане не відповідає вимогам Порядку призначення пенсій державним службовцям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.
Суд не погоджується із вказаним твердженням, оскільки в ході розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 в адміністративній справі № 240/27340/21 розглядалось питання щодо дій боржника саме в частині неврахування довідки ГУПФУ в Житомирській області від 19.08.2022 №71-Ф про заробітну плату за грудень 2020 року та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.08.2022 №70-Ф, 69-Ф і, як зазначалось, суд апеляційної інстанції вказав на необхідність їх врахування, без виключення довідки від 19.08.2022 №71-Ф.
Отже, вказане питання було предметом судового розгляду і йому надано належну оцінку.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Натомість, як видно із матеріалів даної справи, орган Пенсійного фонду всупереч ст.370 КАС України не виконав судове рішення належним чином, а тому у державного виконавця були наявні підстави для накладення штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ст.139 КАС України, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (м.Київ) (площа Соборна, буд.1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складено 01.08.2025
Суддя Л.А.Шуляк
01.08.25