31 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/8949/25
категорія 111030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 11.03.2025 року № 00047500902.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент продажу пального ліцензія на право оптової торгівлі пальним, реєстраційний номер 06020314201900161 була діючою, оскільки стаття 18 Закону №481/95-ВР не втратила чинності і дозволяла користуватися ліцензією, термін дії якої скінчився. Позивач зазначив, що у зв'язку із скасуванням Закону № 481/95-ВР з 01.01.2025 року позивач звернувся 26.12.2024 року до податкового органу із заявою щодо видачі нової ліцензії та отримав нову ліцензію про право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06020314202400104, термін дії з 31.12.2024 по 31.12.2029 року. Позивач вважає, що з 27 липня 2024 року до 01 січня 2025 року паралельно діяли норми двох Законів № 481/95 ВР та № 3817-IX щодо ліцензування підакцизних товарів, що свідчить про невідповідність релевантних правових норм вимогам якості закону, оскільки законодавчі приписи були нечіткими та мали суперечливе тлумачення, тому не давали позивачу можливості регулювати свою поведінку належним чином і передбачити негативні наслідки своїх дій. Застосування до позивача штрафних санкцій за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії покладає на нього додатковий надмірний тягар та є порушенням основоположних принципів верховенства права та принципу належного урядування.
Вважає, що здійснював торгівлю пальним у період з 01.07.2019 по 31.12.2024 на підставі ліцензії № 06020314201900161, а з 31.12.2024 на підставі діючої ліцензії № 06020314202400104 терміном дії до 31.12.2019.
На підставі викладеного вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.03.2025 року № 00047500902, яким встановлено порушення статті 29 Закону № 3817-IX не відповідає критеріям статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачам строк для подання відзиву на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач зазначає, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон № 3817, крім окремих його положень, зокрема розділу «Ліцензування», який набрав чинності та вводився в дію з 01.01.2025 року. При цьому, пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон № 481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Основні вимоги до торгівлі пальним визначено статтею 29 Закону № 3817. Згідно з пунктом 2 статті 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону № 481 до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.
Тобто з 27.07.2024 положення статті 18 Закону № 481 щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, не застосовуються як такі, що суперечать положенням Закону № 3817.
Звертає увагу, що пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону №3817 встановлено, що суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності (до 01.11.2024):
- подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.
З огляду на зазначене відповідач вважає, що частина 38 статті 18 Закону № 481 втратила чинність з 27.07.2024, оскільки її норми суперечать положенням пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817.
Оскільки позивач звернувся до податкового органу з заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 26.12.2024, отже ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 06020314201900161 (отримана ФОП ОСОБА_1 у 2019 році, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024) у період з 01 по 04 листопада 2024 (період перевірки, який вказаний у акті фактичної перевірки), була недіючою.
Таким чином, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.03.2025 №00047500902, якими до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції є правомірним, тому просить у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Зареєстрованими видами діяльності позивача є, зокрема: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
ГУ ДПС України у Житомирській області видало позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06020314201900161 від 12.06.2023 року. Термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 року. Сплачено за період з 01.07.2022 до 01.07.2023 платіжним дорученням від 09.06.2022 № 411 на суму 2000грн. Сплачено за період з 01.07.2023 до 01.07.2024 платіжним дорученням від 23.06.2023 № 755 на суму 2000грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 10 червня 2024 року № 1547 позивачем сплачено 2000 грн за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2024 по 30.06.2025 року.
На підставі заяви позивача від 26.12.2024 року, ГУ ДПС України в Житомирській області видало позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06020314202400104 від 31.12.2024 року. Термін дії з 31.12.2024 по 31.12.2029 року. Сплачено за період з 31.12.2024 до 31.12.2025 платіжним дорученням від 25.12.2024 № 1826 на суму 2000грн.
Відповідач - ГУ ДПС у Житомирській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно зі статтею 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатні здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Житомирській області «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » від 18.02.2025 року №378-п, на підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року No2755-VI (із змінами і доповненнями) проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за місцем фактичної діяльності: АДРЕСА_2 , з 19 лютого 2025 року.
За наслідками проведеної перевірки уповноваженими особами контролюючого органу складено Акт фактичної перевірки від 20.02.2025 року № 3852/06/27/РРО/ НОМЕР_2 , яким встановлено порушення підприємцем пункту 2 статті 29 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ, а саме: здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії на даний вид діяльності у період з 01.11.2024 по 04.11.2024.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2025 №00047500902, якими до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 360 000,00 грн.
Позивач вважає, що відповідно до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 06020314201900161 (отримана позивачем у 2019 році, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024) до 01.01.2025 була діючою, тому продаж пального у період з 01.11.2024 по 04.11.2024 здійснювався відповідно до чинного законодавства.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд виходить з наступного.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з наведених норм основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, визначалися Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481).
Відповідно до статті 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.
Згідно зі статтею 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та до електронної системи репортингу не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.
Зважаючи на наведені норми та обставини справи вбачається, що видана позивачу ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06020314201900161 від 12.06.2023 року фактично мала діяти до 01.07.2024 року.
Разом з цим, статтею 18 Закону № 481 встановлено, що вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право, зокрема, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Обов'язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб'єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.
Загальновідомими є факт оголошення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, який триває і на час вирішення справи.
Тобто, в силу положень статті 18 Закону № 481, враховуючи продовження в Україні воєнного стану до цього часу, строк дії ліцензій мав бути продовжений.
Разом з тим, 18.06.2024 прийнято Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX (надалі - Закон № 3817), який набрав чинності 27.07.2024.
Пункти 29, 38, 40, 53, 65 статті 1 Закону № 3817 визначили, що Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб'єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій; ліцензіат - суб'єкт господарювання, якому надано ліцензію на право провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; надання ліцензії - надання суб'єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених цим Законом випадках - також шляхом набуття такого права автоматично; орган ліцензування: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - у частині здійснення ліцензування виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, а також у частині здійснення в автоматичному режимі ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - у частині здійснення ліцензування оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального.
Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що, зокрема Закон №481 втрачає чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону. Положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.
Відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, законодавчі та інші нормативно-правові акти, що стосуються виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Разом з тим, згідно з пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
- подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.
Вказані положення пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 набули чинності з 1 січня 2025 року.
Ураховуючи наведені положення статті 18 Закону № 481, у взаємозв'язку з положеннями пункту 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817, суд констатує, що ліцензія позивача на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06020314201900161 від 12.06.2023 року до припинення воєнного стану була чинною, оскільки вказаний Закон втратив чинність з 1 січня 2025 року.
Тому реалізація позивачем пального у період з 01.11.2024 року 04.11.2024 року, яка була зафіксована в акті перевірки, відбувалась на підставі діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06020314201900161 від 12.06.2023 року.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене, оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3600,00 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Житомирській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 11.03.2025 року № 00047500902.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 3600,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 31 липня 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова