31 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/8753/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Поповлї О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Житомирської митниці, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати надану Житомирською митницею Державної митної служби України 26.09.2024 картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101030/2024/000197 по коригуванню митної вартості транспортного засобу за митною декларацією №24UA101030010182U5 від 26.09.2024;
- визнати протиправним та скасувати винесене Житомирською митницею Державної митної служби України 26.09.2024 рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000369/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці декларації для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000369/2 від 26.09.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою судді від 16.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
09.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101000/2024/000369/2 від 26.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду 01-63-в від 23 червня 2025 року головуюча суддя Попова Оксана Гнатівна у період з 09 липня по 24 липня 2025 року перебувала у щорічній відпустці.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що до митного органу подано митну декларацію №24UA101030010182U5, за якою заявлено наступні відомості: автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів: - марка: Skoda - модель: OKTAVIA - календарний рік виготовлення: 2012, - модельний рік виготовлення: 2012, - №кузова: НОМЕР_1 ,- тип кузова: універсал, - тип двигуна: бензин, - робочий об'єм: 1390 см3, - номер двигуна: невизначений, - колісна формула: 4Х2, - кількість місць включаючи водія - 5, за ціною - 1236 Євро.
Декларантом для підтвердження вартості товару до №24UA101030010182U5 надано всі необхідні документи, що підтверджують вартість товару, а саме:
- декларація MRN 24PL3010101166414 від 25.09.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ТРАФІКСОМ (Фінляндія) 0104019939 від 22.08.24;
- KAUFVERTRAG (Угода купівлі-продажу від 02.09.2024;
- квитанція (Copart) №20000231560 від 02.07.2024;
- звіт №КТ3 - 240926/061 про оцінку т/з станом на 26.09.2024;
- довідку про витрати на доставку від 26.09.2024 року;
- довіреність НТН №437160 від 30.08.2024;
- індивідуальні гарантії від ПТ «ГАРАНТ СЕРВІС» ТОВ ДЕЛЮКС ФІНАНС» і КОМПАНІЯ» від 24.09.2024;
- довідка ТОВ «Центр Авто» №016647 від 26.09.2024..
Однак, 26.09.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000369/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, вважаючи зазначені рішення про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Судом встановлено, що до митного органу подано митну декларацію №24UA101030010182U5, за якою заявлено наступні відомості: автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів:- марка: Skoda - модель: OKTAVIA - календарний рік виготовлення: 2012, - модельний рік виготовлення: 2012, - № кузова: НОМЕР_1 ,- тип кузова: універсал, - тип двигуна: бензин, - робочий об'єм: 1390 см3, - номер двигуна: невизначений, - колісна формула: 4Х2, - кількість місць включаючи водія - 5, за ціною - 1236 Євро.
Декларантом для підтвердження вартості товару до №24UA101030010182U5 надано всі необхідні документи, що підтверджують вартість товару, а саме:
- декларація MRN 24PL3010101166414 від 25.09.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ТРАФІКСОМ (Фінляндія) 0104019939 від 22.08.24;
- KAUFVERTRAG (Угода купівлі-продажу від 02.09.2024;
- квитанція (Copart) №20000231560 від 02.07.2024;
- звіт №КТ3 - 240926/061 про оцінку т/з станом на 26.09.2024;
- довідку про витрати на доставку від 26.09.2024 року;
- довіреність НТН №437160 від 30.08.2024;
- індивідуальні гарантії від ПТ «ГАРАНТ СЕРВІС» ТОВ ДЕЛЮКС ФІНАНС» і КОМПАНІЯ» від 24.09.2024;
- довідка ТОВ «Центр Авто» №016647 від 26.09.2024..
Однак, 26.09.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000369/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів викладені обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів.
Так, за змістом оскаржуваного рішення встановлено, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:
"Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, перевірки відомостей про технічний стан транспортного засобу на момент його продажу та ціни, що підлягає сплаті за товар, за допомогою документа під кодом 0380 від 02.09.2024, не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв'язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову даних документів.
В додатково наданому перекладі копії митної декларації країни відправлення 24PL3010101166414 в гр. 18 зазначено реквізити транспортного засобу, які відрізняються від зазначених в поданій до митного оформлення митній декларації 24UA101030010182U5 (KIl618AC/Al3777XF). Також, копія митної декларації №24PL301010E1166414 є транзитним документом, так як складена не у фактичній країні відправлення товару, та не відображає відомості за якою ціною товар фактично експортувався з Фінляндії. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
Додатково наданий платіжний документ може бути використано як документ, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки не містить достатніх даних про товар (марку, модель, номер кузову, рік виготовлення тощо), посилання на рахунок-фактуру, договір купівлі-продажу, тобто дані, які б могли свідчити про те, що даний платіжний документ стосується оцінюваного товару. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 12.09.2024 витрати при доставці оцінюваного автомобіля до кордону України склали 300 євро. У зв'язку із відсутністю у митниці відомостей про місце укладання правочину купівлі-продажу товару, так як не надано перекладу документу під кодом 0380 від 02.09.2024, митниця позбавлена можливості перевірити числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування. Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
У графі 31 МД №24UA101030010182U5 зазначено про те, що ввезений КТ3 на митну територію України має пошкодження (тріщина лобового скла, кузов має сліди корозії, а саме: передні арки, пороги, задні арки, кришка багажника, двигун не запускається, несправність коробки передач). Товарно-супровідні документи не містять відомостей про такі пошкодження транспортного засобу на момент його продажу, що імовірно вплинуло на ціну товару у бік її зменшення.
Інформація з аукціону не може бути використана для підтвердження ціни, що підлягає сплаті за товар оскільки: цінова інформація з аукціону не містить даних про учасника аукціону, кінцеву ціну продажу товару, наявні лише дані про максимальну та остаточну ставку. Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Разом з тим, звіт №240926/061 експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 26.09.2024 ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із одного джерела - «mobile.de». При цьому експертом не проведено аналіз кон'юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.
Відповідно до п.5.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Згідно із п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ повинні міститися додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки Якщо проводиться експертне дослідження (експертиза) пошкодженого КТ3, наявність фотографій обов'язкова. Всупереч вищезазначених вимог у звіт №240926/061 автотоварозначого дослідження від 26.09.2024 відсутні всі фотографічні зображення технічного стану, характеру та обсягів пошкоджень транспортного засобу, що впливають на розрахунок його вартості. Таким чином, висновок, як документ підготовлений з порушенням підходів, передбачених Методикою, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість тезисів, які у ньому наведені.
Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 26 і 22 - 6 зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД №24UA408040006094U4 від 08.08.2024 -«1.Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, бувший у використанні: - марка: SKODA, - модель: OCTAVIA, - календарний рік виготовлення: 2012, - модельний рік виготовлення: 2013,- № кузова НОМЕР_2 ,-Мп палива: бензиновий, -номер (маркування) двигуна: не визначений, - об'єм двигуна: 1197 см3, - потужність двигуна: 77 кВт, - тип кузова: легковий універсал, - кількість місць включаючи водія: 5,-колісна формула: 4х2. - 3000,00 Євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ».
Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.
Стосовно не надання позивачем перекладу на українську мову документа під кодом 0380 від 02.09.2024, суд зазначає, що відповідно до ст.254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Законодавчого визначення поняття "мова міжнародного спілкування" не існує. Так само немає чітко визначеного переліку іноземних мов, які є мовами міжнародного спілкування. Якщо керуватися звичаями ділового обороту, то до мов міжнародного спілкування відносяться мови найпоширеніші у світі та закріплені в міжнародному праві, мови, які офіційно застосовуються міжнародними організаціями - об'єднаннями держав відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору. Таким чином, польська мова, якою було складено документ під кодом 0380 від 02.09.2024, є іноземними мовами міжнародного спілкування. Вимоги митного органу щодо перекладу цих документів не відповідають приписам ст.254 Митного кодексу України.
Щодо зауважень митного органу, що копія митної декларації №24PL301010E1166414 є транзитним документом, так як складена не у фактичній країні відправлення товару, та не відображає відомості за якою ціною товар фактично експортувався з Фінляндії, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням.
Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Разом з тим, в оскарженому рішення відповідачем зазначено, що у додатково наданому перекладі копії митної декларації країни відправлення 24PL3010101166414 в гр. 18 зазначено реквізити транспортного засобу, які відрізняються від зазначених в поданій до митного оформлення митній декларації 24UA101030010182U5 (KIl618AC/Al3777XF), однак, суд критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки вказані порушення є технічною помилкою перекладу.
Крім того, як вже зазначено судом, експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару та позивач не несе відповідальність за її заповнення експортером, а тому відповідно доводи Житомирської митниці в цій частині є безпідставними.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини 10 статті 58 МК України є складовою митної вартості.
Окремо слід відзначити про те, що митним органом не вказано, які саме документи мав надати позивач на підтвердження митної вартості товару/витрат на транспортування в розмірі 300 євро.
Щодо тверджень відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що товарно-супровідні документи не містять відомостей про наявність аварійних пошкоджень транспортного засобу, суд зазначає наступне.
Так, в графі 31 №24UA101030010182U5 зазначено: тип кузова - універсал; призначення - для перевезення пасажирів; автомобіль має пошкодження (тріщина лобового скла, кузов має сліди корозії, а саме: передні арки, пороги, задні арки, кришка багажника, двигун не запускається, несправність коробки передач); такий що був у використанні; країна виготовлення - CZ; країна походження - CZ; календарний рік виготовлення - 2012; модельний рік виготовлення - 2012; дата першої реєстрації - 08.05.2012.
Суду зазначає, що відповідно до вимог Митного кодексу України, рішення про проведення митного огляду товарів, транспортних засобів під час переміщення через митний кордон приймає митний орган. Відтак позивач не може бути відповідальним за якість та повноту проведення митним органом митного огляду вказаного автомобіля та вказана обставина не може бути підставою для не визнання заявленої ним митної вартості.
Щодо неврахування митним органом, згідно оскаржуваного рішення, Звіту №240926/061 експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 26.09.2024, суд зазначає, що вказаний документ є лише додатковими документом, який надається декларантом на письмову вимогу митного органу і не належить до переліку документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, а тому, доводи митного органу жодним чином не може впливати на прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Разом з тим, застосування даних з вебсайту www.mobile.de, суд звертає увагу, що такі оголошення часто відображають орієнтовні ціни, які зазвичай є нижчими за кінцеву вартість. Фактична ціна, підтверджена комерційними документами, є об'єктивним показником вартості угоди, а в основі визначення митної вартості має лежати сума, за яку відбулася операція, підтверджена рахунком-фактурою та іншими документами, а не загальнодоступні оголошення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №24UA408040006094U4 від 08.08.2024 -« 1.Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, бувший у використанні: - марка: SKODA, - модель: OCTAVIA, - календарний рік виготовлення: 2012, - модельний рік виготовлення: 2013,- № кузова НОМЕР_2 ,-Мп палива: бензиновий, - номер (маркування) двигуна: не визначений, - об'єм двигуна: 1197 см3, - потужність двигуна: 77 кВт, - тип кузова: легковий універсал, - кількість місць включаючи водія: 5,-колісна формула: 4х2. - 3000,00 Євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАС ДМСУ.
Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.
Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.
Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості №UA101000/2024/000369/2 від 26.09.2024 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №24UA101030010182U5 від 26.09.2024, то суд зазначає таке.
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Тобто, однією з підстав для відмови в прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Оскільки, судом встановлено, що на час прийняття оспорюваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції від 25.03.2025 відповідно судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. підлягає стягненню з відповідачів пропорційно на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000369/2 від 26.09.2024.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №24UA101030010182U5 від 26.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
31 липня 2025 р.
31.07.25