Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 липня 2025 року Справа№200/3454/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бюро економічної безпеки України (далі -відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо не зарахування до вислуги років стажу державної служби, набутого позивачем в період з 12 листопада 2007 року по 10 листопада 2022 року, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ;
- зобов'язати Бюро економічної безпеки України провести перерахунок та зарахувати до вислуги років позивачу стаж державної служби, набути ним за період з 12 листопада 2007 року по 10 листопада 2022 року, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в період з 12.11.2007 по 10.11.2022 він безперервно займав посади в органах державної влади, які відноситься до посад державної служби та його загальний трудовий стаж на вказаних посадах складає 14 років 11 місяців 29 днів. Зазначає, що звільнення з державної служби пов'язане з переходом на службу до Бюро економічної безпеки України з призначенням па посади, які відносяться до посад, що передбачають спеціальне звання БЕБ.
Оскільки одразу після звільнення з Головного управління ДПС у м. Києві, позивача було прийнято (здійснено перехід) на службу до Бюро економічної безпеки України на посаду, яка відноситься до посад, що передбачає спеціальне звання БЕБ, то відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-Х1І, тому страховий стаж набутий позивачем в період з 12.11.2007 по 10.11.2022, підлягає зарахуванню до вислуги років.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28 травня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому серед іншого, відповідач просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження та у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 8 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Бюро економічної безпеки України про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи № 200/3454/25.
У відзиві на позов, відповідач не погодився із позовними вимогами ОСОБА_1 , та зазначив наступне.
Відповідно до висновку центральної комісії щодо ОСОБА_1 від 01.12.2022, позивачу було зараховано до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років такі періоди:
з 01.09.2003 по 30.06.2007 - 01 рік 11 місяців 00 днів - навчання у ВНЗ;
з 01.09.2007 по 30.06.2008 - 00 років 05 місяців 00 днів - навчання у ВНЗ;
з 11.11.2022 по 01.12.2022 - 00 років 00 місяців 20 днів - служба в БЕБ.
При винесенні висновку центральна комісія БЕБ врахувала вимоги та документи, які передбачені п. 10 Інструкції для обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років.
Отже, обчислення позивачу стажу служби для виплати надбавки за вислугу років відбувалося відповідно до Інструкції та спеціального законодавства в порушеній сфері, зокрема, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ від 29.11.2022 № 1333 «Про затвердження Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України», Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 19 квітня 2022 року № 70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 444/3778, Постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб.
У зв'язку з чим, відповідач вважає, що позивачу було правомірно зараховано виключно періоди служби, які не відносяться до посад державної служби, зважаючи на відмінність понять несення служби в правоохоронному органі чи інших органах, в яких присвоюються спеціальні звання, враховуючи особливість несення такої служби (загроза життю та здоров'ю, несення служби у нічну пору доби та інше) від служби на посадах державної служби.
Також, відповідач звертає увагу суду, не тільки на відмінність у поняттях «державна служба» та «час роботи в державних органах», а також встановити різницю між поняттями «служба в органі» та «військова служба в органі і військовому формуванні».
У зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно з паспортом серії НОМЕР_1 виданий Ворошиловським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 13 травня 2003 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач, Бюро економічної безпеки України за місцезнаходженням: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 31; код ЄДРПОУ 44168316, є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Судом встановлено, що позивач у період з 12.11.2007 по 10.11.2022 працював у органах державної влади на посадах, що відносяться до посад державної служби.
Так, згідно копії трудової книжки НОМЕР_3 від 12 листопада 2007 року:
з 12 листопада 2007 року по 20 травня 2009 року позивач проходив службу в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на посаді державного податкового інспектора відділу оперативного контролю управління аудиту юридичних осіб Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, відповідно до Закону України «Про державну службу» 12 листопада 2007 року позивачем складено Присягу державного службовця, як особою, що призначена на посаду державної служби вперше (записи №№1-5);
з 21 травня 2009 року по 29 вересня 2009 року позивач проходив службу в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька на посаді старшого державного податкового інспектора відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб (записи №№6-7);
30 вересня 2009 року прийнятий до Державної податкової Адміністрації у Донецькій області в порядку переведення з кадрового резерву на посаду на посаді старшого державного податкового ревізора інспектора відділу організації податкового аудиту управління податкового контролю, з 01 червня 2013 року переведений на посаду старшого державного ревізора-інспектора відділу планування та координації контрольно-перевірочної роботи управління податкового та митного аудиту, присвоєний 11 ранг державного службовця шостої категорії (записи №№ 8-17);
13 жовтня 2014 року позивач звільнений зі служби у зв'язку з переведенням на роботу до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (запис №18);
14 жовтня 2014 року працював в ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за переведенням головним державним ревізором інспектором відділу адмініструванням майна вих. податків управління доходів і зборів з фізичних осіб, 15 грудня 2014 року у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у мю. Києві, переведений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (записи №№ 19-23);
14 червня 2017 року звільнений з посади у зв'язку з переведенням на роботу до Головного управління ДФС у м. Києві (запис №24);
15 червня 2017 року призначений у порядку переведення на посаду головного державного ревізора - інструктора відділу адміністрування майнових податків і зборів фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб; 15 червня 2016 року присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи третього рангу (записи №№25,27);
21 серпня 2019 року звільнений із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у м. Києві відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу», п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (запис №28);
з 22 серпня 2019 року призначений у порядку переведення на посаду головного державного ревізора на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на нерухоме майно та транспортного податку управління адміністрування податків з фізичних осіб, 22 серпня 2019 року присвоєно 6 (шостий) ранг державного службовця (записи №№29,30);
14 січня 2021 року звільнений із займаної посади (запис №33);
15 січня 2021 року призначений у порядку переведення на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та транспортного податку з фізичних осіб (запис №34);
10 листопада 2022 року припинено державну службу відповідно до п.3 ч.1 ст. 83, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу» та звільнений із займаної посади за угодою сторін згідно з п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України (запис №37);
11 листопада 2022 року прийняти на службу до Бюро економічної безпеки України (запис №40).
Відповідно до наказу БЕБ від 09.11.2022 № 508-к «Про прийом на службу» ОСОБА_1 було прийнято на службу до Бюро економічної безпеки України та призначено з 11 листопада 2022 року, з випробувальним терміном три місяці на посаду старшого аналітика ….. Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України.
28 березня 2025 року позивач звернувся до БЕБ із заявою, в якій зокрема просив надати йому копію витягу з наказу щодо зарахування стажу державної служби до вислуги років для виплати йому надбавки за вислугу років, а також просив повідомити, чи враховано до його вислуги років період роботи на посадах державної служби за період з 12.11.2007 по 10.11.2022 і якщо такий період працевлаштування не враховано, то просив здійснити відповідний перерахунок вислуги років.
Листом за вих.№673/0/12 від 16.04.2025 Бюро економічної безпеки України відмовило позивачу у здійсненні перерахунку вислуги років з урахуванням стажу державної служби з 12.11.2007 по 10.11.2022.
У зв'язку із затвердженням 29.11.2022 Кабінетом Міністрів України Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України № 1333 (далі-Положення № 1333), яке врегулювало питання проходження служби осіб зі спеціальним званням в БЕБ, у тому числі питання щодо присвоєння спеціального звання, наказом БЕБ від 01.12.2022 № 606-к ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «лейтенант Бюро економічної безпеки України».
Згідно Висновку (Витягу), Центральна комісія з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років зарахувала ОСОБА_1 до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років такі періоди:
з 01.09.2003 по 30.06.2007 (01 рік 11 місяців 00 днів) - період навчання у ВНЗ;
з 01.09.2007 по 30.06.2008 (01 рік 05 місяців 00 днів) - період навчання у ВНЗ;
з 11.11.2022 по 01.12.2022 (00 років 00 місяців 20 днів) - служба в БЕБ, що в загальній кількості, станом на 01.12.2022, складає 02 роки 04 місяці 20 днів.
Враховуючи, що комісією з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років не враховано до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років період державної служби з 12 листопада 2007 року по 10 листопада 2022 року в органах державної влади на посадах, що відносяться до посад державної служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» №1150-IX від 28.01.2021 держава забезпечує соціальний захист працівників Бюро економічної безпеки України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом. Пенсійне забезпечення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону № 2262-XII особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Згідно з пунктом 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
Відповідно до пункту 34 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1333 (далі - Положення № 1333), для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховується служба, визначена в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам», які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182; Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 969), у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць).
Відповідно до п. 2 Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки, затвердженої наказом Бюро економічної безпеки України від 19 квітня 2022 року №70 (далі -Інструкція №70) визначення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ здійснюється комісією з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 5 Інструкції періоди служби для виплати надбавки за вислугу років обчислюються відповідно до законодавства особам, які мають спеціальні звання БЕБ, та проходять службу у центральному апараті, заступникам керівників територіальних управлінь БЕБ,- центральною комісією.
Для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховуються періоди служби, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (пункт 6 Інструкції).
Пунктом 10 Інструкції особам, які мають спеціальні звання БЕБ, яким у встановленому законодавством порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби, доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання ними документів, що підтверджують їх період служби (роботи). До документів, що підтверджують періоди служби (роботи) для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, належить трудова книжка (за наявності), послужний список, військовий квиток, документ про вищу освіту з додатками та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж служби (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо).
З урахуванням викладеного, як Закон № 2262-XII, так і Постанова № 393, так і Інструкція № 70, так і Положення № 1333 чітко передбачають обов'язковість врахування до вислуги років стажу державної служби, що набутий особою до переходу на службу до Бюро економічної безпеки України.
Крім того, згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, позивач належними документами, наданими і БЕБ, і суду підтвердив період державної служби з 12.11.2007 по 10.11.2022 він безперервно займав посади в органах державної влади, які відноситься до посад державної служби, для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ.
Отже, з урахуванням того, що позивач проходить службу у Бюро економічної безпеки України, відповідач протиправно не зарахував період державної служби з 12.11.2007 по 10.11.2022 до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років у Бюро економічної безпеки України.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно платіжної інструкції 0.0.4330754470.1 від 24 квітня 2025 року позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Бюро економічної безпеки України (за місцезнаходженням: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 31; код ЄДРПОУ 44168316) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо не зарахування до вислуги років стажу державної служби, набутого ОСОБА_1 в період з 12 листопада 2007 року по 10 листопада 2022 року, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ.
Зобов'язати Бюро економічної безпеки України провести ОСОБА_1 перерахунок та зарахувати до вислуги років стаж державної служби, набутий ним за період з 12 листопада 2007 року по 10 листопада 2022 року, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Стягнути з Бюро економічної безпеки України (за місцезнаходженням: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 31; код ЄДРПОУ 44168316) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова